Чи подбають про себе об'єднані громади

Чи подбають про себе об'єднані громади

Держава планомірно зменшує підтримку місцевих громад, тому їм треба думати не про освоєння державних коштів, а про способи заробітку.
Четвер, 31 травня 2018, 16:21
народний депутат, "Самопоміч", член Комітету з питань державного будівництва та регіональної політики

В Україні утворено 731 об'єднану територіальну громаду — ОТГ. Охоплено третину громад країни або 18% населення.

Процес триває, кількість ОТГ збільшуватиметься. Утім, наскільки фінансово перспективними є створені ОТГ?

Державні субвенції щороку зменшуються і рано чи пізно настане момент, коли громади відпустять у вільне плавання.

Пам'ятаєте закон переходу кількості в якість і навпаки? Так от: саме час поговорити про якість створюваних в Україні об'єднаних територіальних громад.

Відразу наголошу: я за цей процес, адже це крок назустріч децентралізації влади. Я великий прихильник місцевого самоврядування. Утім, все треба робити з розумом, а не заради процесу, як кажуть в народі, "для пташки".

Створювати ОТГ почали у 2015 році. У травні 2018 року їх було 731, вони об'єднали 6,4 млн осіб. Лідерами за кількістю створених громад є Житомирщина — 37,2% населення області, Хмельниччина — 36,7% та Чернігівщина — 35,6%.

Темпи створення громад не ударні, але динаміка непогана. А що ж із якістю?

Тут у лідерах — Дніпропетровщина. Три недавно створені громади у цій області очолюють рейтинг фінансово спроможних ОТГ. Середній показник надходжень власних доходів на одного жителя у 34-х ОТГ Дніпропетровської області сягає 4 829,7 грн, а витратили на того ж мешканця тут становлять 2 102,1 грн.

Такі дані експертів групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, які проаналізували фінансову спроможність 366 ОТГ за 2017 рік.

Фахівці оцінювали громади за чотирма критеріями: власні доходи на одного жителя, капітальні видатки на одного жителя, рівень дотаційності бюджетів, питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах.

У чому успіх Дніпропетровщини? Експерти стверджують: там створили немалі громади і не переборщили з найнятими управлінцями, тому фінансово спроможні.

Загалом фахівці роблять висновок, що кращі показники у 2017 році були в тих ОТГ, що мають більше власних доходів на одного жителя і більше видатків на одного жителя, менший рівень дотацій до власного бюджету та менший рівень видатків на утримання апарату управління. Тут все логічно.

Проте є ще кілька тенденцій.

Мала громада — мала перспектива. Аналіз свідчить: більшість невеликих громад мають нижчі показники фінансової спроможності. Тобто більша кількість населення на території громади створює своєрідний ефект масштабу.

Ця закономірність зрозуміла: у великих громадах вигідніше розвивати малий та середній бізнес. Чому? Там достатньо людей, яких можна найняти, і більший місцевий ринок збуту товарів чи послуг. Зрештою, такі громади мають більшу територію, яку можна взяти в роботу. Отже, великі громади перспективніші.

Експерти говорять, що ОТГ повинна бути не меншою за 5-7 тис осіб. Від себе додам: 10-15 тис населення буде ще краще, ще перспективніше.

Звісно, у кожному правилі є винятки, але в даному випадку йдеться про ті невеликі ОТГ, які мають на своїй території потужні підприємства. В такому разі втрачатимуть сусідні території, де нема бізнесу, але водночас можуть бути інші переваги для спільної життєдіяльності. Вихід — їх треба залучати до об'єднання.

Мало дотацій, мало управлінців, більше доходів. Тут йдеться про талант в управлінні та базові знання економічних відносин.

Експерти називають такі цифри фінансової успішності ОТГ: питома вага базової дотації — не більше 30% від суми власних доходів, витрати на утримання управлінського апарату — не більше 20% від обсягу власного ресурсу громади.

Показовий приклад — Вільшанська ОТГ на Львівщині з населенням 2,9 тис осіб. Вона витрачає 75,3% на утримання апарату управління і посідає останнє місце за цим показником у загальноукраїнському рейтингу. Доходи на одного жителя громади становлять 694,1 грн. Що це? Фінансовий крах!

Навіщо створювати таку громаду? Щоб утримувати кількох управлінців? Не для того задумувалася реформа. Яка перспектива у цієї громади, якщо вона вже зараз "проїдає" більшість державних коштів на утримання своїх службовців?

Лише власний фінансовий ресурс є найбільш визначальним критерієм, який забезпечить сталий розвиток громад. ОТГ повинні думати про перспективу, шукати інвесторів і не розраховувати на дотації держави.

Держава надає субвенції на формування ОТГ з 2015 року. У вигіднішій ситуації опинилися ті громади, які сформувалися швидше. Держава щороку виділяла певні суми для громад, але з року в рік кількість ОТГ збільшувалася, а сума субвенції не зростала пропорційно, тож на одну громаду припадало менше коштів.

Офіс із фінансового та економічного аналізу Верховної Ради проаналізував розподіл субвенції на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2016-2017 роках. Висновок: у 2017 році порівняно з 2016 роком середній розмір субвенцій зменшився в усіх областях.

Цифри експертів: у 2016 році в середньому обсяг субвенції на одну ОТГ становив 6,3 млн грн, у 2017 році — 4,1 млн грн. У розрахунку на 1 кв км площі громади рівень фінансування у 2016 році становив 28 тис грн, у 2017 році — 17 тис грн. На одного сільського жителя припадало 1,1 тис грн та 0,8 тис грн відповідно.

Експерти кажуть, що загальнодержавні видатки на 2018-2020 роки зменшаться: на 2018 рік — 0,45 млн грн, на 2019 рік — 0,4 млн грн, на 2020 рік — 0,35 млн грн. При цьому кількість ОТГ збільшиться з 666 у 2018 році до 892 у 2020 році. Курс на зменшення державного фінансування підтверджує і ось який факт.

Недавно в парламенті було зареєстровано законопроект №8213, який розробив Мінрегіон. Назва — "Про внесення змін до статті 10 закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо фінансової підтримки державою добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст".

Згідно з ним, з 2019 року і упродовж наступних п'яти років розмір державної субвенції на формування інфраструктури ОТГ щорічно зменшуватиметься на 20%.

"Субвенція на 2019 і наступні роки розподіляється між бюджетами ОТГ пропорційно до площі території та кількості сільського населення у громаді та з щорічним зменшенням на 20% обсягу такої фінансової підтримки з розрахунку на одного сільського жителя", — сказано у законопроекті.

Отож, п'ять років — щоразу менші суми, а далі — вільне плавання. Тому громадам треба думати не про освоєння державних коштів, а про перспективу, створювати довгострокові проекти, які зможуть їх фінансово забезпечити на роки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua