"Укрнафта" в Долині: хто тягне, того б'ють?

"Укрнафта" в Долині: хто тягне, того б'ють?

Компанія хоче повернути місту частину орендованих земель, однак влада затягує цей процес, подаючи історію як боротьбу проти корпоративного монстра.
Четвер, 3 травня 2018, 15:58

Цей матеріал є продовженням теми про "Укрнафту" у Долині Івано-Франківської області.

Її порушив Володимир Рихлицький у статті "Брудні землі. Як Коломойський бореться з громадою заради нафтових прибутків".

Дякуємо авторові за те, що за нашим проханням виправив фактичні неточності у статті щодо мажоритарного акціонера "Укрнафти".

Хоча земельне питання в Долині, про яке писав пан Рихлицький та пишемо ми, не має жодного стосунку до акціонерів "Укрнафти", про всяк випадок нагадаємо: мажоритарним акціонером є державна НАК "Нафтогаз України".

З 2015 року держава відновила контроль над "Укрнафтою", а наприкінці того ж року в компанію прийшов новий менеджмент.

Суть земельного питання

"Укрнафта" в особі своєї структурної одиниці НГВУ "Долинанафтогаз" орендує в міста 265 га землі. У 2017 році міська рада вирішила підвищити ставку оренди до 10% від нормативної грошової оцінки землі. До цього компанія платила місту за оренду землі 20 млн грн на рік, після підвищення — 30 млн грн.

Це рішення хоч і стало неочікуваним для компанії, проте цілком вкладається в рамки закону і логіки: місто хоче отримувати більше, а закон дозволяє встановлювати ставку оренди від 3% до 12%.

Своєю чергою, компанія переглянула реєстр орендованої землі та ініціювала повернення з оренди п'ятьох ділянок загальною площею 73,5 га. Теж законне і логічне рішення. В умовах подорожчання оренди оплачувати зайві гектари нема сенсу, а закон не зобов'язує компанію орендувати більше ділянок, ніж їй потрібно.

Що мало би відбутися

Договори оренди цих земельних ділянок закінчилися в листопаді 2017 року.

По-перше, до закінчення терміну договорів оренди місто повинне було б надати дозвіл на виготовлення нової технічної документації із землеустрою, аби можна було технічно виокремити ділянки, що повертаються з оренди.

Наразі на землі, якими підприємство користується, і на землі, якими воно не користується, існує єдина проектна документація із землеустрою. Без нової документації укласти нові договори оренди землі на меншу площу неможливо.

По-друге, місто і компанія повинні були б створити комісію для обстеження ділянок, що повертаються з оренди, на предмет їх екологічного стану.

Ця земля призначена для промислового використання. Компанія повинна прибрати сліди виробництва, провести рекультивацію та сплатити компенсацію місту у випадку завдання збитків. За нашими оцінками, це близько 10% площ з тих, які компанія хоче повернути місту. Там, де земля у задовільному стані, а це близько 90% площ, місто мусило би прийняти її без зайвих питань.

По-третє, на 73,5 га, що повертаються місту, розташовані 16 ліквідованих та контрольних свердловин. Вони нікому не загрожують, їх стан контролюють спеціалісти НГВУ "Долинанафтогаз", управління Держпраці та Геоконтролю.

До того ж, відповідно до закону, наявність об'єктів з охоронними зонами не є перепоною для повернення землі з оренди.

Що відбулося насправді

Дія договорів закінчилася, та міськрада не спромоглася бодай зробити перший крок і дати дозвіл на виготовлення нової технічної документації із землеустрою.

"Укрнафта" чотири рази зверталася з цього питання до міського голови і міськради, та безрезультатно. Нові угоди не підписані, бо вони не влаштовують компанію. Проте "Укрнафта" продовжує платити підвищену оренду, в тому числі за непотрібні їй землі. Компанія щомісяця переплачує 2 млн грн. Водночас місто судиться з "Укрнафтою", намагаючись змусити її орендувати всі площі.

Свою відмову зробити перший крок міський голова і депутати пояснювали можливим забрудненням ділянок, проте створена містом комісія з повернення земель не знайшла там негараздів у вигляді річок нафти.

Після цього риторика міського голови та членів комісії змістилася в бік "санітарних охоронних зон навколо об'єктів видобутку нафти й газу".

За законом, охоронна зона повинна становити 30-50 метрів. Проте на квітневій сесії міськради представникам "Укрнафти" продемонстрували мапу з охоронними зонами по 500 метрів, які покривають усі 73,5 га.

Є одне "але"

Поки тривають перемовини та судові суперечки, місто Долина продовжує отримувати від "Укрнафти" повну орендну плату. Отже, затягування часу міській владі лише на руку. Однак міський голова подає цю історію як боротьбу проти корпоративного монстра, який хоче повернути місту залиту нафтою землю.

Утім, в цій історії є одне цікаве "але". На невеличкий шматочок — 0,6 га — цієї землі, яку "Укрнафта" намагається повернути місту, міський голова та міськрада дозволили виготовити окрему документацію і повернути його з оренди.

Як згодом виявилося, поки ця ділянка була в оренді в "Укрнафти", міськрада встигла передати її частину у спільну сумісну власність двом жителям міста для ведення особистого селянського господарства. На заваді не стали ні наявність ліквідованої свердловини, ні страхи щодо забруднення землі.

Ситуація виглядає дивно: своїм рішенням про повернення частини землі з оренди міський голова спростував свої ж аргументи. У публічній площині влада Долини обрала своєрідну незрозумілу тактику "партнерства" з нафтовиками.

Їх звинувачують у всіх бідах і негараздах міста, але їх же коштом намагаються вирішити усі проблеми та нарощувати надходження до бюджету.

Внесок "Укрнафти" і без того немалий. 2 300 місцевих жителів працевлаштовані у структурних підрозділах компанії долинського регіону. За три місяці 2018 року НГВУ "Долинанафтогаз", Долинський газопереробний завод та Долинське тампонажне управління разом сплатили до бюджетів усіх рівнів 302 млн грн.

У саме місто надійшло 24,5 млн грн. З них 10,3 млн грн — за оренду землі, 13,1 млн грн — податок на доходи фізичних осіб, тобто податок із зарплат працівників.

Суми немалі, вони значно вагоміші, ніж у громад Надвірнянського та Бориславського нафтопромислових регіонів. Однак там — "Нафтовик — звучить гордо", а тут чомусь все інакше: "Хто тягне, того ще й б'ють".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua