"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Чому маркетологів вчить агробізнес

Чому маркетологів вчить агробізнес

Маркетинг в агросфері — це не тільки низка випробувань між традиційним та інноваційним підходами, а й цілий клондайк інсайтів, нестандартних підходів і сміливих рішень.
Понеділок, 28 травня 2018, 12:30
голова комітету з маркетингу ЕВА, менеджер з маркетингових комунікацій BASF

Коли мова йде про маркетинг в агросфері, то перше, що спадає на думку, — складний, неповороткий, стабільний.

Серед усіх бізнесів В2В-сегменту аграрний має славу стереотипного, але перспективного традиціоналіста. Так думає більшість.

Таке сприйняття спричинене тим, що в Україні ця галузь розвивається поступово і тільки починає розкривати свій великий потенціал.

Є усталена думка, що найбільш динамічний, трендовий та індивідуальний маркетинг — це прерогатива масмаркету. Однак це лише міф.

Реклама:

Діджитал не всьому голова

Агробізнес — це одна з небагатьох сфер, де досі повною мірою працює традиційний маркетинг. На диво, працює він досить ефективно. Агромаркетологи мають зовсім інший набір комунікаційних інструментів порівняно з рештою маркетологів B2B-сегменту, фокусуючись переважно на офлайн-каналах.

Значний відсоток цільової аудиторії в агропромисловій сфері — консерватори, які глибоко закріпили свій традиційний світогляд у надрах родючої землі. Багато з них досі не мають смартфонів чи стабільного інтернет-покриття. Для них набагато приємніше гортати паперову пресу, ніж читати статтю з екрана монітора.

Вони залюбки приймають запрошення на спеціальний захід, де віч-на-віч можуть поспілкуватися із своїми однодумцями, замість того, аби чатитися у месенджері.

Перш ніж назавжди відмовитися від традиційних каналів комунікації і повністю перейти в онлайн, не забувайте, що вагома частка таких консерваторів є і у вашому бізнесі. А що, коли ця частка генерує майже половину ваших продажів?

Старий клієнт кращий за двох нових

Чи не найбільшу частину прибутку аграрним компаніям приносять старі клієнти. Тому однією з найважливіших специфік аграрної сфери є утримання лояльних клієнтів, а не активний пошук нових. Чого не скажеш про інші індустрії ринку, які часто зосереджуються на розширенні бази нових клієнтів.

Річ у тім, що бізнес у сільському господарстві будується переважно на особистих стосунках, де слово і рукостискання набагато важливіші за контракт.

Знайомтеся із своїми клієнтами чи споживачами особисто, де б ви не працювали. Генерація нових лідів через інтернет-мережу та особиста зустріч з вашим давнім клієнтом — це зовсім різні вагові категорії маркетингу. Гарантую: друга конвертується вам значно більшими продажами, ніж перша.

У себе добре, а в сусіда краще

Що лежить в основі ухвалення рішення фермером? Не ціна, не якість, не упаковка товару. Найважливіше — особистий досвід і досвід сусіда. Часто представники агробізнесу не спробують товар доти, доки не побачать його у свого колеги.

Така риса не винятково аграрна, ба більше — народна, проте у сільському господарстві вона виражена найяскравіше. До чого цей інсайт маркетологам? Ось до чого: щоб дістатися до своєї цільової аудиторії чи розширити її, іноді зовсім не обов'язково витрачати шалені бюджети на телевізійну чи радіорекламу.

Варто лише продати ваш продукт лідеру думок чи ватажку спільноти, а далі всі, як один, хвилею ринуть на ваш товар чи послугу — за умови, що вони справді якісні.

Усім знайома ситуація: коли ви купуєте квартиру в новому будинку, де свої комунікації провели п'ять інтернет-провайдерів, ви їх навіть не порівнюєте, бо вже уклали угоду саме з тим, кого вам порекомендував сусід.

Ми всі клюємо на успішний досвід і поради, тож правильний маркетинговий підхід до сусіда принесе вам у гаманець десяток нових клієнтів. Маркетинг в агросфері — це не тільки низка випробувань між традиційним та інноваційним підходами, а й цілий клондайк інсайтів, нестандартних підходів і сміливих рішень.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: