"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Чому Нацбанк підіграє власникам банків-банкрутів

Чому Нацбанк підіграє власникам банків-банкрутів

Власники збанкрутілих фінансових установ знайшли союзника у боротьбі за активи — Національний банк України.
Четвер, 24 травня 2018, 10:00
заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів

На власному досвіді Фонд гарантування переконався, що з часом активи збанкрутілого банку тільки втрачають у своїй вартості.

Це загальновідома у світі аксіома. У першу чергу, мова йде про кредити.

За час зволікання з продажем прав вимог за ними позичальники у судах оскаржують правомірність кредитних договорів та виводять ліквідну заставу. Одним словом — роблять все, щоб не виконувати свої зобов'язання.

Це правило поширюється і на нерухомість. Є непоодинокі випадки, коли при сприянні судової гілки влади, правоохоронних органів і реєстраційних служб вона відкрито виводиться з власності збанкрутілих установ.

Реклама:

Велика частина активів збанкрутілих банків, як правило, найвищої якості, передана у заставу НБУ за рефінансування. Не є винятком і банк "Київська Русь".

Здавалося б, регулятор зацікавлений продати ці активи, щоб повернути видане рефінансування. Це в теорії. На практиці ж НБУ робить все, щоб вони втрачали вартість. Більше того, його дії можуть свідчити, що колишні акціонери збанкрутілих банків знайшли в його особі союзника у боротьбі за ще не виведені активи.

Так, НБУ відмовив Фонду гарантування у погодженні початкової ціни продажу активів, які передав йому в заставу банк "Київська Русь".

У протоколі засідання сказано, що правління НБУ зобов'язало департамент управління ризиками не ініціювати внесення на розгляд кредитного комітету та правління НБУ питання про погодження початкових цін реалізації майна, переданого ПАТ "Банк "Київська Русь" у заставу Національному банку України, до завершення перегляду Верховним Судом рішень у справах про оскарження постанов правління Національного банку та рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо початку процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь".

Тобто Нацбанк бере до уваги ті рішення суду, які набули чинності стосовно його ж постанови про визнання банку "Київська Русь" неплатоспроможним. Таких судових циркулярів щодо рішень Фонду гарантування про призначення тимчасового адміністратора та ліквідатора нема.

Власники, які виграють суди у Національного банку, приходять до нас і говорять: "Віддайте нам банк", а насправді — активи банку. Зрештою, на якій підставі ми це повинні зробити? На підставі визнання судом неправомірними рішень НБУ про віднесення до неплатоспроможних і ліквідації банку? А де там написано, що Фонд гарантування повинен віддати банк? Ми відмовляємо.

Потрібно розуміти, як законодавчо врегульоване питання виведення банку з ринку, і чому НБУ не виконує рішення судів, які зобов'язують його надати ліцензію банку і оздоровити банк. НБУ не виконує рішення судів, враховуючи, що відсутній правовий механізм його виконання.

Разом з тим, Фонду гарантування Нацбанк раптом відмовляє в погодженні ціни.

Таким чином, НБУ фактично займає позицію власників банку про те, що всі наші дії, які ми здійснюємо на підставі наших рішень, є неправомірними.

Така поведінка НБУ грає на користь колишнім акціонерам, які можуть навіть сприймати це як аргумент у звинуваченні Фонду гарантування в незаконних діях з майном збанкрутілих банків.

Не потрібно забувати, що вкладникам банку "Київська Русь" Фонд гарантування виплатив понад 2 млрд грн. Це гроші з державного бюджету України, надані нам в борг, і ми зобов'язані повернути ці кошти.

Єдиним джерелом повернення позичених коштів є продаж майна. Нацбанк це прекрасно розуміє, але складається враження, що йому хочеться комфортного життя без зайвих клопотів.

Не беручи на себе жодних ризиків, він просто відсторонився від цього процесу. Всі проблеми у зв'язку з ухваленням рішення про визнання банку неплатоспроможним з'являються не у його ініціатора — НБУ, а у Фонду гарантування, в управлінні якого перебувають збанкрутілі банки.

Відповідно до чинного законодавства, банк може бути під контролем або Нацбанку, або Фонду гарантування. Третього не дано. Однак своєю відмовою НБУ підтверджує, що збанкрутілий банк можна перевести у "сіре" правове поле.

Нацбанку потрібно виявити волю та рішучість, тому що рішення Фонду гарантування щодо банку "Київська Русь" у судовому порядку не скасовані, а наша уповноважена особа є у реєстрі керівників юридичної особи.

Таким чином ми намагаємося довести правомірність наших дій, підставою для яких стали рішення НБУ про визнання банку неплатоспроможним. Крім того, ми доводимо правомірність продажу активів на користь того ж Національного банку.

Мені та іншим керівникам Фонду гарантування погрожували деякі власники банків. Вони вимагали припинити продаж активів банків, за якими рішення Нацбанку визнані неправомірними, однак не визнані неправомірними рішення фонду.

Власники погрожують кримінальними справами за те, що ми продовжуємо продавати активи таких банків і за отримані кошти гасимо вимоги кредиторів.

Ми вважаємо, що повинні закінчувати процедуру ліквідації навіть при винесенні судових рішень про неправомірність дій НБУ. Інших законодавчих механізмів завершення ліквідації не існує. Про такі ситуації ми регулярно інформуємо Верховну Раду, президента, Кабмін, правоохоронні органи, РНБО.

У випадку з Укрінбанком ми боролися до останнього, щоб не втратити контроль над активами. У випадку з "Київською Руссю" та Златобанком (НБУ без жодних пояснень тривалий час не дає погодження на продаж його активів) ми будемо робити так само — відстоюватимемо інтереси вкладників та кредиторів банків.

НБУ своїми діями допомагає колишнім власникам підсилювати їх позицію в судах. Такі дії регулятора свідчать про те, що він, не виконуючи рішення судів щодо себе, вимагає їх виконання від Фонду гарантування шляхом припинення процедур ліквідації банків та передавання активів власникам банків.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: