Чому інвестори бояться альтернативної енергетики

Чому інвестори бояться альтернативної енергетики

Міжнародні інвестори зацікавлені в проектах на українському ринку альтернативної енергетики. Проте їх стримують складність приєднання до мереж, земельні ризики та сумніви щодо стабільності правил гри.
Середа, 2 травня 2018, 08:53
директор, керівник відділу юридичного консультування KPMG в Україні

Провідні міжнародні кредитори, зокрема ЄБРР, обережно ставляться до участі у фінансуванні проектів альтернативної енергетики в Україні.

Донедавна інвесторів стримували три основні чинники.

По-перше — відсутність у договорах про купівлю-продаж електричної енергії з ДП "Енергоринок" традиційних для міжнародних гравців гарантій прав кредиторів.

По-друге — труднощі при приєднанні нових електростанцій до електромереж.

По-третє — складна бюрократична процедура відведення землі.

Ухвалення закону "Про ринок електричної енергії" у 2017 році та внесення змін до типового договору у 2018 році заклали фундамент для вирішення двох проблем.

Раніше договір міг бути укладений тільки після побудови станції і введення її в експлуатацію. Тобто після отримання ліцензії на виробництво електроенергії з альтернативних джерел і встановлення регулятором, НКРЕКП, "зеленого" тарифу.

Відповідно до недавніх змін, договір може бути укладений ще до завершення будівництва електростанції з використанням так званої відкладеної умови. Договір набуває чинності з дати настання останньої з визначених у ньому обставин, зокрема, після встановлення тарифу і призначення виробником персоналу.

Важлива зміна: новий типовий договір передбачає право виробника у певних випадках вимагати розірвання угоди та повної компенсації збитків, включаючи борги за кредитами, наданими міжнародними фінансовими установами.

Наприклад, договір може бути розірваний на вимогу виробника з виплатою йому компенсації у разі прострочення оплати електроенергії на 90 днів і більше.

Ще одна причина — зміни правил гри на ринку, які призводять до збільшення витрат виробника на суму понад 10% його доходу за попередні 12 місяців. Компенсація розраховується у євро і підлягає валютній індексації.

Також серед ризиків — непрозорі дискримінаційні умови підключення до електромереж та перешкоди в цьому процесі з боку обленерго.

В Україні ці компанії часто входять до так званих вертикально-інтегрованих холдингів, які виробляють електроенергію з альтернативних і традиційних джерел. Вони не зацікавлені у посиленні конкуренції. У новому законі про ринок електричної енергії є спроба обмежити цей конфлікт інтересів.

Зокрема, запроваджується вимога про так званий unbundling. Він передбачає відокремлення діяльності з розподілу електроенергії від діяльності з її виробництва та постачання. Разом з тим, закон передбачає не повне відокремлення власності, а лише так званий операційний unbundling.

Це означає, що оператор системи розподілу може входити до складу холдингу, але між його компаніями не повинно бути прямого контролю.

Оператор розподілу повинен незалежно управлятися і самостійно ухвалювати рішення щодо управління активами, необхідними для забезпечення його діяльності у сфері розподілу, приєднання до мереж, надання послуг з розподілу.

При цьому новий закон суттєво обмежує можливість холдингів впливати на операційну діяльність оператора системи розподілу.

Більшість вимог щодо unbundling та незалежності оператора системи розподілу набувають чинності у грудні 2018 року. Проте в українських реаліях ці норми можуть бути виконані формально. Менеджмент компаній-операторів системи розподілу буде ангажованим з боку кінцевого власника бізнесу.

Про ефективність вимоги щодо unbundling та його впливу на спрощення умов підключення до мереж можна буде говорити після набуття чинності законом та проведення регулятором перших перевірок з дотримання операторами цих вимог.

Права на землю

Питання спрощення набуття прав на землю досі відкрите. У серпні 2015 року у парламент був внесений законопроект №2359а, який вирішує частину проблем. Проте досі не зрозуміло, коли його ухвалять. Через це іноземні інвестори не можуть використати можливості одного з найвищих у Європі "зеленого" тарифу.

Процес отримання прав на землю для будівництва сонячних чи вітрових станцій доволі складний. Спірним є питання, чи треба проводити земельні торги з надання прав оренди для будівництва. Існують перепони через складність процедур, пов'язаних із зміною цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно, інвестор, зацікавлений у проектах з альтернативної енергетики, вимушений витрачати значні часові та фінансові ресурси на вирішення цих питань.

Щоб почати роботи, слід мати план зонування або детальний план території. Однак в Україні украй мало місць, які мають містобудівну документацію. Це також перешкоджає швидкому й ефективному розвитку альтернативної енергетики.

1 квітня 2018 року набули чинності зміни, які дозволили будувати ЛЕП без розроблення містобудівної документації. Це може спростити реалізацію проектів з будівництва електростанцій у сфері альтернативної енергетики.

Перспективи "зеленого" тарифу

Останнім часом додаткових хвилювань іноземним інвесторам додають плани регулятора та уряду щодо запровадження з 2019-2020 років іншого механізму стимулювання альтернативної енергетики замість системи "зеленого" тарифу.

Зокрема, йдеться про запровадження системи аукціонів. Такі плани активно обговорюють експерти, чиновники і депутати. Деякі урядовці та парламентарі запевняють, що інвестори, які вже уклали угоди, зможуть працювати за "зеленим" тарифом. Однак інвестори уже не мають достатньої впевненості та комфорту.

Це пов'язано з тим, що законодавство чітко не визначає момент, коли найшвидше інвестор може укласти угоду. З огляду на це на практиці можливі різні підходи. Наприклад, точкою відліку можна вважати отримання рішення органу влади про відведення землі або завершальний етап — реєстрацію прав на ділянку.

Крім того, є ідея прив'язуватися до отримання технічних умов на приєднання станцій до мереж. Не виключено, що "Енергоринок" укладатиме договори лише після отримання всіх дозвільних документів на будівництво електростанцій.

У контексті цих планів уряду врегулювання "стартової" точки для укладення угод має важливе значення для стабільності правил гри та комфорту інвесторів. У зв'язку з цим важливо не лише прискорити реформи на ринку, а й дати інвесторам розуміння, що Україна готова гарантувати прозорі та стабільні правила гри.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua