Не біткоїном єдиним: як блокчейн допоможе нам з інвесторами

Не біткоїном єдиним: як блокчейн допоможе нам з інвесторами

Наш бізнес перебуває у термосі, і кришкою для нього є війна, корупція, політична нестабільність та відсутність системних реформ. Мій рецепт — прозорість.
Понеділок, 16 квітня 2018, 08:00
інвестиційний банкір, президент A7 Group, співзасновник Союзу українських підприємців

Про технологію блокчейн не чув, мабуть, тільки лінивий. Її застосовують не лише у сфері криптовалют.

До технології придивляються у банківському секторі, при веденні реєстрів та кадастрів, для ідентифікації особи.

Чим же цікавий блокчейн? На відміну від електронної пошти чи хмарних онлайн-сервісів це найбезпечніша система у світі — її ще ніхто не зміг зламати.

Особливість блокчейна у тому, що в нього нема єдиного центру. Блокчейн — розподілена мережа, де записаний кожен етап роботи з інформацією. У системі зберігаються мільярди терабайтів даних, які неможливо зламати й переписати.

Кожен наступний крок спирається на попередній. Якщо щось буде змінене в теперішньому, потрібно змінювати всю систему. Це своєрідна децентралізація в ІТ-світі, єдина технологія, що гарантує прозорість і захищеність даних.

До чого тут інвестори? Блокчейн і залучення інвестицій об'єднує спільна риса — прозорість. Інвестиції йдуть лише туди, де є довіра, а її створює прозорість.

Наведу приклад із світової практики. Найбільший у світі американський інвестиційний фонд Bridgewater управляє 160 млрд дол. Як він став найбільшим?

Завдяки радикальній прозорості. Це перша у світі компанія, яка почала записувати розмови всіх своїх співробітників в офісі, всі телефонні перемовини, всі зустрічі і зберігати це. Доступ до цієї інформації має будь-який співробітник компанії.

Клієнтів фонду така прозорість компанії щодо самих себе настільки вразила, що вони довірили їм на 40% більше грошей, ніж будь-якому іншому фонду в світі. Тому я вірю, що за радикальною прозорістю — майбутнє.

Використовуючи блокчейн, можна створити захищений онлайн-майданчик для взаємодії донорів і реципієнтів інвестицій — інвестиційний банкінг на блокчейні. Зайшовши на таку платформу, інвестор зможе бачити всю інформацію про компанію-претендента: банківські рахунки, доходи та витрати, рух коштів.

Усе це — в режимі реального часу. Блокчейн захищає портал від зламу, тож інформацію не можна буде виправити. Це підвищить довіру іноземних інвесторів до українських компаній, що допоможе останнім залучати гроші на розвиток.

Як це працюватиме

Компанії, що бажають отримати інвестиції, реєструються на порталі шляхом підключення до нього своїх фінансових ІТ-систем. Далі компанія отримує особистий кабінет, де буде міститися вся інформація про неї: дані про фінанси, бізнес-план на п'ять років, організаційна структура, резюме команди, аналіз ринку.

Згодом до такої платформи може підключитися інвестор, котрий бачитиме інформацію в онлайн-режимі. Це допоможе йому ухвалити інвестиційне рішення.

Зараз це можуть бути традиційні гроші, купівля-продаж акцій чи боргове фінансування. У майбутньому технологія дозволить випускати електронну валюту, щоб можна було отримати дешевші інвестиції без посередників, без банків.

Кому це цікаво

Це допоможе залучати кошти малому та середньому бізнесу. Для іноземних інвесторів це особливо актуально. Після націоналізації Приватбанку заборонено мати нетверді застави для боргового фінансування — лише нерухомість. Однак малі та середні компанії не мають стільки нерухомості для отримання позики.

Телекомунікаційні компанії інвестували в Україну десятки мільйонів доларів, але всі їхні інвестиції закопані в землю — це кабелі. Компанії не можуть отримати в Україні кредити для розвитку, тому що банки не розглядають це як нерухомість.

Інший приклад — "Нова пошта". Вона отримала 9,5 млн євро кредиту від ЄБРР, бо в неї з'явився актив, який банк зміг взяти у заставу. До цього в неї майже не було основних засобів, все в оренді, тому ніякий банк не дав би їй таку позику. В Україні дефіцит фінансування. Кредитів майже нема або вони божевільно дорогі.

Переваги платформи

Перша — структурування бізнесу компаній. Щоб потрапити на портал, потрібно мати список документів, що вже впорядковує бізнес.

Друга — дешевий спосіб отримати іноземні гроші. Це економить кошти на поїздки за кордон для зустрічей з інвесторами. Інвестиційна компанія робить це за них.

Третя — кошти на розвиток. Без фінансування бізнесу неможливий економічний розвиток в країні. Це основа економіки. Чим більше в малого та середнього бізнесу вільних грошей за адекватною ціною, тим швидше вони будуть зростати.

Четверта — підвищення фінансової грамотності компаній. Скажу як інвестиційний банкір: український малий та середній бізнес просто необхідно цьому навчати, тому що вони часто не знають основ, наприклад, коли потрібно брати кредит. Це варто робити тоді, коли маржинальність бізнесу вища, ніж вартість кредиту.

Умовно кажучи, якщо прибутковість бізнесу 30%, а кредит коштує 20%, то потрібно брати позику. Коли ти вкладаєш свої гроші, свою маржу, ти не можеш швидко розвиватися. Ти її з'їдаєш і забираєш всі гроші на розвиток бізнесу, а коли ти береш кредит, ти зростаєш завдяки чужим коштам.

Україна та український бізнес перебувають у великому термосі, і кришкою для нього є війна, корупція, політична нестабільність та відсутність системних реформ. Ми варимося у власній каструлі, тому сюди бояться заходити інші інвестори.

Рано чи пізно ця кришка буде знята. Закінчиться війна, пройдуть реформи, економіка стане ліберальнішою, і сюди почнуть заходити глобальні компанії.

Ефективні, прозорі, з низькою собівартістю товарів завдяки автоматизації та роботизації виробничих процесів. Тоді 80% компаній малого та середнього бізнесу в Україні просто закриються, тому що більшість з них непрозорі і працюють в "тіні". Вони не зможуть витримати конкуренції із зарубіжними компаніями.

Замислитися про це варто вже зараз.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua