Бюджетний цугцванг Кабміну

Бюджетний цугцванг Кабміну

Прогнозованість та прозорість бюджетного планування: які завдання має вирішити уряд?
Вівторок, 10 квітня 2018, 16:03
народний депутат, "Самопоміч"

У зв'язку з переходом на середньострокове бюджетне планування Кабмін ініціює ряд законопроектів.

Проте суттєвих проблем бюджетного планування пропозиції уряду не торкаються.

Головні норми проектів передбачають складання бюджетної декларації, унормування строків її ухвалення та подання до Верховної Ради, а також встановлення строкових обмежень безпосередньо для розгляду декларації Верховною Радою.

Завбачливо унормовується поняття "фіскальних ризиків", тобто чинників, які можуть призводити до відхилення доходів, видатків, дефіциту державного бюджету та державного боргу від запланованих показників.

Поняття фіскальних ризиків сьогодні глибоко увійшло в поточні бюджетні процеси. Економічно необґрунтованими обіцянками уряд загнав себе у політичний цугцванг: він вимушений робити певні кроки, але вони тільки погіршують його становище.

Першим суттєвим прорахунком Кабміну, який вилився у додаткове багатомільярдне фінансування, стали кошти на надання пільг та субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ.

Ще на етапі планування потреба у бюджетних коштах на цю статтю видатків оцінювалась у 47,1 млрд грн. Пізніше сума зросла до 68,8 млрд грн, ще згодом знадобився додатковий мільярд.

Другий прорахунок, що сьогодні є значною загрозою для бюджету країни – це помилки у розрахунках під час проведення осучаснення пенсій.

Масштаб проблеми можуть продемонструвати лише декілька цифр. На першому етапі планування видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ) на видачу пенсій у 2018 році була закладена сума 326 млрд грн. Наразі потреба зросла майже до 346 млрд.

Закладений на 2018 рік дефіцит бюджету ПФУ – 139 млрд грн. У перші три місяці з моменту осучаснення Кабмін планував витратити на підвищення пенсій 12 млрд грн, а по факту знадобилось 22 млрд, тобто на поточний момент дефіцит становить 149 млрд грн.

У січні Пенсійний фонд вже залучав із єдиного казначейського рахунку кредитну позику розміром 10,2 млрд грн. Повернув 3,5 млрд грн, заборгувавши 6,7 млрд.

У ПФУ запевняють: такі залучення – стандартна практика, адже надходження власних коштів до бюджету ПФУ є нерівномірними. Тим часом, фактично на сьогоднішній день борг ПФУ перед державою зріс до 155,7 млрд грн.

Власні надходження стали слабкою гарантією для виконання дохідної частини фондового бюджету.

Під власними надходженнями, які складають фінансову базу ПФУ, слід розуміти єдиний соціальний внесок.

На 2018 рік запланована сума надходжень від нього – 199,7 млрд грн, це майже на 44 млрд більше, ніж у 2017-му. Звідки таке зростання?

Кількість платників ЄСВ не збільшується: ФОПи хоч і перестали масово закриватись, зупинились на кількісній відмітці близько 1,7-1,8 млн, кількість економічно активного населення не зростає – навпаки, за передостанній квартал минулого року вона впала на піввідсотка.

Єдиним суттєвим джерелом для збільшення надходжень ЄСВ є підняття заробітної плати. Наразі мінімальна заробітна плата зросла до 3723 грн.

Яким чином 16-відсоткове підняття забезпечить збільшення ЄСВ - тільки одному уряду відомо, адже в минулому році 100-відсоткове підняття мінімальної заробітної плати забезпечило зростання ЄСВ лише на 14% (20 млрд грн).

Реалістичність макроекономічних показників як видаткової, так і дохідної частини державного бюджету під питанням. Наприклад, заплановані надходження від приватизації державного майна очікуються в розмірі 21,3 млрд грн.

У січні Верховна Рада прийняла відповідний закон про приватизацію державного майна, на початку березня він був підписаний президентом.

Серед проданих підприємств за січень - пакет акцій "Укрхудожпром" вартістю 3 млн грн та "Білоцерківський завод гумових технічних виробів" вартістю 1,3 млн грн, третьою було продано "Об'єднану інжинірингову компанію".

У лютому продано державну частку СП "Керамандра" вартістю 8,8 млн грн, хлібзавод "Залізничник" за півмільйона.

За перші два місяці року Фонд держмайна перерахував державі лише 253 млн грн, і це не тільки від приватизації, в суму входять надходження від оренди держмайна.

Залишається менше року, треба реалізувати майже 100 об'єктів великої приватизації і понад 600 об'єктів малої, затверджених Фондом держмайна до продажу в цьому році, серед яких Центренерго та проблемний Одеський припортовий завод, який роками не викликає зацікавленості у інвесторів.

Важливо, аби від необхідності латання бюджетних дір, утворених за рахунок наявних та можливих урядових прорахунків, не постраждали малий та середній бізнес і місцеві бюджети.

Кабмін планує запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні. Передбачається складання місцевого фінансового плану, який ґрунтуватиметься на бюджетній декларації.

Головні розпорядники отримають право організовувати та здійснювати моніторинг, проводити оцінку ефективності бюджетних програм з подальшим використанням результатів такої оцінки при складанні та аналізі бюджетних запитів.

Виділення на міста та громади коштів більше запланованого – скоріш виключення, ніж правило. А от бажання отримати з міст більше запланованого діє на постійній основі.

Для того, щоб цього року уряд не підняв для місцевих бюджетів реверсну дотацію з 50 до 80%, знадобилось чимало сил, дебатів, і більше 40 звернень мерів міст України.

Такий ретельний аналіз місцевих бюджетів навряд чи впроваджується для їх поповнення, скоріше навпаки: для того, щоб було видно, на чиїх дорогах можна зекономити та модернізацію водоочисних споруд у якому селі відкласти.

Окреме питання - публічність бюджету. Сьогодні ми не знаємо скільки, наприклад, коштує харчування для армії, адже оборонний бюджет закритий. Така закритість нічим не вмотивована.

Насправді, органи сектору безпеки і оборони у своїх бюджетах мають деталізувати бюджетні видатки до видатків за видами для утримання кожного органу військового управління.

Державна таємниця може бути застосована у межах, встановлених законом щодо державних закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, натомість державні закупівлі озброєння, військової та спецтехніки здійснюються через процедуру публічних закупівель. 

А громадський сектор повинен отримати право здійснювати оцінку ефективності використання бюджетних коштів для потреб оборони.

Ще одне гостре бюджетне питання - виплати за державним боргом. Виплати, закладені до бюджету 2018 року, становлять майже 306 млрд грн.

На 2018 рік граничний рівень державного боргу визначено на рівні майже 2 трильйони гривень. Пік виплат за державним боргом припадає на виборчий 2019 рік.

На неодноразово поставлені публічні запитання уряд і досі не надав стратегії, джерел за рахунок чого Україна буде його повертати.

Презентована середньострокова стратегія з управління державним боргом не має деталізації.

До того ж, якщо в уряду є реальний намір впровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток, він просто зобов'язаний надати планові розрахунки.

Що ж до подальшої співпраці з МВФ - очевидно, що через небажання української влади заснувати Вищий антикорупційний суд, подовження програми співпраці залишається в зоні ризику.

Середньострокове бюджетне планування - це практика, яка застосовується урядами більшості європейських країн. Це гарантія стабільності в економічних державних секторах.

Середньострокова перспектива, на яку розпорядники мають планувати бюджет, дозволяє ставити більш глобальні цілі, а також підвищує відповідальність урядовців - унеможливлюється прийняття короткострокових рішень.

Проте разом із середньостроковим плануванням в Україні має бути започаткована культура використання публічних фінансів. А розпорядники українського державного бюджету повинні стати відповідальними за прийняті рішення.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
powered by lun.ua