Як уряд хоче подарувати Ахметову безкоштовний кредит на мільярд гривень

Як уряд хоче подарувати Ахметову безкоштовний кредит на мільярд гривень

Теплова генерація отримує безкоштовні позики. Це було припустимо у 2015 році, але не зараз.
Вівторок, 6 березня 2018, 14:14
голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг

На найближчому засіданні уряду буде розглядатися питання про продовження кредитування державного підприємства "Енергоринок".

Воно позичає кошти, щоб потім віддати їх підприємствам теплової генерації як авансові платежі за майбутні періоди.

Таким чином теплова генерація отримує безктоштовні кредити.

Це було припустимо у 2015 році, коли компанії ТЕС працювали з мінімальною рентабельністю через низький тариф і були суттєві неплатежі, зокрема в зоні АТО.

Нині це перетворюється на ще одну масштабну схему, коли окремі підприємства можуть отримувати безкоштовні кредити коштом держави та споживачів.

Найбільше таких безктоштовних позик отримує компанія ДТЕК найбагатшого українця Ріната Ахметова.

Видані "Енергоринком" аванси з коштів, отриманих як кредит Ощадбанку, млрд грн

Погашення

ДТЕК

1,0

березень-травень 2018

"Центренерго"

0,4

березень-травень 2018

"Донбасенерго"

0,2

березень-травень 2018

Інші

0,1

березень-травень 2018

Як відомо, споживачі платять за електроенергію своїм дистрибуційним енергорозподільчим компаніям — обленерго, ті платять державному підприємству "Енергоринок", а ДП мусить платити пропорційно підприємствам-виробникам струму.

Тобто борги "Енергоринку" виникають лише тоді, коли є борги перед ним. "Енергоринок" є просто калькулятором.

Його борг перед генерацією означає, що є аналогічний борг обленерго перед "Енергоринком". Одними з найбільших боржників державного підприємства є обленерго групи ДТЕК.

Також "Енергоринок" має видані аванси на теплову генерацію, зокрема компаніям тієї ж групи ДТЕК. Деталі — нижче, наведені дані — за вересень 2017 року.

Борг ДП "Енергоринок" перед групою ДТЕК

(борг перед "Західенерго", "Дніпроенерго", "Східенерго", "Київенерго")

Борг групи ДТЕК перед ДП "Енергоринок"

(борг компаній "Дніпрообленерго", "Донецькобленерго", "Високовольтні мережі", "Крименерго", "Київенерго", ПЕМ "Енерговугілля")

7,2 млрд грн

9,5 млрд грн

аванси, видані компаніям ДТЕК ("Західенерго", "Дніпроенерго", "Східенерго", "Київенерго")

2,9 млрд грн

Сумарно взаємні борги

7,2 млрд грн

12,4 млрд грн

5,1 млрд грн — чистий борг групи ДТЕК перед ДП "Енергоринок"
(після взаємозаліку боргів)

Коли представники приватної компанії ДТЕК кажуть, що "Енергоринок" заборгував їм 7 млрд грн, це частково правда, але ніхто не згадує про іншу колонку. Восени 2017 року група ДТЕК була винна "Енергоринку" на 5,1 млрд грн більше, ніж той їй.

Перед впровадженням нової моделі ринку "Енергоринок" слід очистити від боргів. За новим законом не існуватиме функцій єдиного оптового покупця і не існуватиме такого підприємства. Тобто всі видані аванси теплової генерації потрібно повернути "Енергоринку", а той мусить погасити свої кредити перед Ощадбанком.

Однак реформа — добра річ, коли вона передбачає додаткові заробітки. Якщо ж вона передбачає повернення позик, то проштовхуються ініціативи, які суперечать реформі.

Так, міністр енергетики Ігор Насалик пропонує уряду пролонгувати відповідні кредити та аванси із смішним обґрунтуванням: для завершення опалювального періоду та підготовки до наступного опалювального сезону. Хоча повернути ці аванси треба у березні-травні, тобто після закінчення опалювального сезону.

 

З оригінальністю є проблеми: в будь-якій незрозумілій ситуації, коли просиш гроші, згадуй про опалювальний сезон. Хоча, нагадаю, у березні 2017 року ДТЕК зменшив закупівлі вугілля на державних шахтах на 30%. У компанії казали, що воно їм не потрібне, бо до осені ще далеко.

Також варто розуміти контекст.

1. У грудні 2017 року уряд та НКРЕКП розподіляють 1,8 млрд грн з державного бюджету. Вони ідуть в обхід загального алгоритму оплати — всі кошти отримує теплова генерація. Державні "Енергоатом", "Укргідроенерго", "Укренерго" не отримують нічого.

2. З 1 січня 2018 року НКРЕКП на 20% підвищує тариф тепловій генерації — плюс 16,2% до тарифу для споживачів. Це додаткові понад 12 млрд грн для теплової генерації у 2018 році.

3. 11 січня уряд та НКРЕКП розподіялють 2 млрд грн кредитів. Вони ідуть в обхід загального алгоритму оплати — всі кошти отримує теплова генерація. Державні "Енергоатом", "Укргідроенерго", "Укренерго" не отримують нічого. Повернення кредитних коштів закладається цільовою надбавкою у тарифи споживачам.

4. Тариф теплової генерації у 2018 році досягає 1,8 грн за кВт-год. Це на 125% вище, ніж у 2015 році, коли ці аванси видавалися вперше для збалансування роботи теплової генерації.

5. Рівень розрахунків з виробниками у жовтні-грудні 2017 році становив 100%. Тобто старі борги закривалися і нові не виникали.

6. У компанії ДТЕК на початку 2018 року на рахунках було 5,61 млрд грн. EBITDA, операційний прибуток до амортизаційних відрахувань, за 2017 рік становив 23 млрд грн, що на 29% більше, ніж у 2016 році, і на 206% більше, ніж у 2015 році.

7. ПАТ "Центренерго" збільшило чистий прибуток у 2017 році на 390% до 1,9 млрд грн.

Коли ж тоді гасити свої борги, якщо не при таких фінансових результатах?

Отже, нема жодних раціональних аргументів для продовження цього авансування завдяки кредитам, залученим в Ощадбанку. Це зриває очищення "Енергоринку" від позик та всю можливу реформу енергетичного ринку.

Звичайно, якщо не враховувати інтереси теплової генерації. Вона не просто отримує гроші від ДП "Енергоринок", але й користується ними безкоштовно.

Відсотки, які "Енергоринок" повинен платити Ощадбанку, НКРЕКП закладає у його кошторис як спеціальну надбавку до оптової ціни електроенергії. Покривають ці кошти всі споживачі.

На 2017 рік надбавка до оптової ціни електроенергі становила 683 млн грн. Тобто відсотки за кредитами компанії ДТЕК Ахметова, ПАТ "Центренерго" та ПАТ "Донбасенерго" гасять усі українські споживачі.

Чудова схема. Не думаю, що будь-хто зміг би отримати кредит під 0% річних. Такі привілеї — тільки для талановитих бізнесменів, які користуються особливими політичними симпатіями.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua