Трудова міграція українців: позитив теж є

Трудова міграція українців: позитив теж є

Зовнішня трудова міграція має і позитивні, і негативні наслідки для економіки України. Найбільш вагомим позитивним чинником є те, що значну частину зароблених коштів українці привозять в Україну.
Середа, 28 лютого 2018, 17:00
старший економіст ЦЕС

Останнім часом стала доволі популярною тема трудової міграції. Однак зазвичай тон багатьох публікацій про міграційні тренди має негативні конотації.

Читаючи заголовки про понад 1,5 млн українців у Польщі і прогнози, які екстраполюють тренди останніх років на майбутнє, може скластися враження, що в Україні скоро не залишиться працездатного населення і настане колапс.

Утім, якщо врахувати, що ніхто не має вичерпної інформації про кількість українських трудових мігрантів, то гучні висновки все-таки передчасні.

Зрозуміло, що події в Україні з 2014 року сприяли пожвавленню міграційних процесів. Економічна та політична кризи, анексія Криму та розгортання військових дій на Донбасі збурили хвилю міграції як всередині України, так і за її межі.

Втім, явище зовнішньої трудової міграції не нове. Україна і до Революції гідності була серед найбільш міграційно активних країн ще з 1990-х років.

Це не дивно, бо навколо є багатші за Україну держави, які мають кращу економічну динаміку і притягують трудові ресурси. Це природний процес, який неможливо зупинити у глобалізованому світі, але можна працювати над усуненням причин, які спонукають людей до міграції. Цілком імовірно, що з покращенням економічної ситуації в Україні потік трудових мігрантів за кордон зменшиться.

Найбільш поширеним у світі джерелом достовірних даних про міжнародну міграцію є дані переписів населення, які періодично проводяться в різних країнах. Під час таких переписів визначається частка осіб, народжених за межами країни проживання, або тих, які мають громадянство іншої країни.

Порівняння переписів за різні періоди може дати уявлення про напрямки та обсяги довгострокових міграційних потоків, але не дає оперативної інформації про рух населення. В Україні перепис населення не проводився з 2001 року, що для такої міграційно активної країни доволі тривалий термін.

Можна сказати, що ми маємо лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні. Поки не проведений перепис, можна вивчати лише дані вибіркових обстежень або соціологічних опитувань. Вони не дають вичерпної інформації, але, порівнюючи дані за різні роки, можна зрозуміти, які зміни відбуваються.

Масштабні дослідження зовнішньої трудової міграції українців за міжнародною методологією та за участю міжнародних організацій тричі проводив Держстат України: у 2005-2008 роках, у 2010-2012 роках та у 2015-2017 роках.

Останній звіт відомство опублікувало наприкінці грудня 2017 року. Його дані свідчать, що упродовж 2015-2017 років за кордоном з метою заробітку перебувало 1,3 млн українських громадян — всього на 100 тис більше, ніж у 2010-2012 роках.

Треба зауважити, що реальні масштаби трудової міграції більші, ніж порахував Держстат через певні методологічні обмеження. Відомство не враховувало довгострокових мігрантів, які виїхали всією сім’єю і на час аналізу не поверталися в Україну, а також "маятникових" мігрантів, які мають трудові відносини або ведуть домашнє господарство в Україні і періодично працюють за її межами.

У 2012 році з урахуванням "маятникової" і нерегулярної міграції кількість українських трудових мігрантів за кордоном оцінювалася 2,25 млн осіб, а з урахуванням пожвавлення міграційних потоків число українців, які у різний час перебували за кордоном для працевлаштування, може перевищувати 3 млн осіб.

Проте це не означає, що всі ці люди одночасно були за межами України. Так само не можна ототожнювати кількість виданих за рік дозволів на працевлаштування в Польщі з реально працевлаштованими українцями на території цієї країни.

Так, за даними Євростату, найбільше дозволів на працевлаштування українців у Польщі видається на шість місяців. Потім дозвіл потрібно оновлювати. Разом з тим, наявність дозволу не означає, що людина, яка його має, працевлаштована протягом усього строку його дії. Є сезонні роботи, які тривають один-три місяці.

Найбільш популярними напрямками зовнішньої міграції є Польща та Росія, причому з 2014 року спостерігається переорієнтація мігрантів з Росії на Польщу.

Кількість мігрантів, які виїжджали на заробітки у західному напрямку, за 2014-2016 роки зросла утричі, якщо судити за даними Євростату про кількість уперше виданих українцям дозволів на працевлаштування у країнах ЄС. Хоча така динаміка може свідчити про часткову легалізацію нелегальних мігрантів.

Понад 90% уперше виданих дозволів на проживання та працевлаштування на території ЄС за 2014-2016 роки були видані в Польщі. Така динаміка виглядає, скоріше, наслідком свідомої політики Польщі легалізувати українських працівників і не приймати біженців із Близького Сходу на рівні з іншими країнами ЄС, ніж таким вибуховим ростом числа українських трудових мігрантів у Польщі.

Зовнішня трудова міграція має і позитивні, і негативні наслідки для економіки України. Однак брак достовірних даних про обсяги міграційних потоків з України не дозволяє робити однозначні висновки.

Втім, оскільки переважна частина міграційного потоку з України короткострокова і поширюється на сусідні країни, звідки легко повертатися, то можна припустити, що на даному етапі чистий економічний ефект від збільшення обсягів міграції, принаймні на перспективу двох-трьох років, повинен бути позитивним.

Найбільш вагомим позитивним чинником зовнішньої трудової міграції є те, що значну частину зароблених коштів українці привозять чи переказують в Україну.

Перекази від трудових мігрантів допомагають зменшувати показники бідності, дозволяють родичам фінансувати поточне споживання, навчання дітей, витрати на медичні послуги, купівлю чи побудову житла, відкриття власного бізнесу.

За даними НБУ, у 2016 році обсяги приватних грошових переказів становили 5,5 млрд дол або 5,8% ВВП, з яких 20% надійшли неформальними каналами, а за три квартали 2017 року — 5,2 млрд дол, що значно більше, ніж обсяги ПІІ.

Обсяги грошових потоків від трудових мігрантів, ймовірно, вищі, ніж відображає офіційна статистика, оскільки мігранти здебільшого користуються неформальними каналами передавання коштів в Україну. За обстеженням Держстату, 70% мігрантів привозили гроші особисто або передавали через друзів чи водіїв.

Також позитивними моментами збільшення участі українців у міграційних процесах є набуття нових навичок, зростання їх мобільності на ринку праці, прискорення обміну технологіями, збільшення можливостей для підприємництва, зростання експортних можливостей для українських виробників, адже мігранти за кордоном генерують попит на українські товари в країні перебування.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua