Чи варто боротися зі сміттям

Чи варто боротися зі сміттям

Може є ті, для кого вивезення сміття з-під будинку в невідомому напрямку — прийнятний варіант? Друзі, це не варіант.
П'ятниця, 23 лютого 2018, 08:25
співзасновник ГО "ReThink"

Тільки лінивий останнім часом не писав про "сміттєву проблему" в Україні.

І про те, що у нас 38 тис. звалищ, що, швидше за все, не так.

І про те, що сміття займає 7% території України, що є відвертою нісенітницею.

І про те, що з цього року всім обов’язково треба сортувати відходи. А це просто банальна маніпуляція.

Реклама:

Правда в тому, що Україна таки безнадійно завалена сміттям. У нас процвітають тисячі нелегальних сміттєзвалищ, що працюють за "кеш" під прикриттям місцевої влади, забруднюючи ґрунти та воду, тоді як у Європі полігонів майже не залишилося.

Там зрозуміли, що сміття це ресурс, який треба і можна використовувати. Мова йде про німецькі гаманці та меблі з пластикових пляшок, британське взуття з лушпиння і амстердамські трамваї, що їздять за рахунок сміття.

 І це вже не кажучи про забезпечення електроенергією з відходів таких міст, як Цюріх, Відень, Роттердам та інші.  

Щодо української ситуації, то поки незрозуміло куди бігти і що робити. Всі вже пораділи з-приводу прийняття стратегії поводження з відходами, детально описали ієрархію її впровадження, але що далі?

Ясно одне жоден закон не здатний вирішити проблему, поки не буде створено повноцінного ринку в цій галузі та не з'явиться економічна доцільність побудови відповідної інфраструктури.

Контейнери, логістика, сортувальні станції, сміттєпереробні заводи все це потребує десятків мільярдів доларів у масштабах країни. Хто ж заплатить за це? Не потрібно ідеалізувати ЄС з їх допомогою, перебільшувати важливість грантових коштів чи позик ЄБРР.

Маємо визнати, що заплатити доведеться нам, як споживачам. В умовах морально застарілих тарифів на вивезення сміття це має бути справедлива система, за якою вартість переробки відходів закладається у вартість товарів.

Тобто, чим більше ти споживаєш тим більше платиш. Цей принцип і має стати основою нового законодавчого поля в галузі.

Щодо форми реалізації, то бажано аби це не була виключно РВВ (розширена відповідальність виробника), як нам пропонують деякі зацікавлені сторони. РВВ чудова річ, але вона не вирішує проблеми сміття. Тим паче, за версією, що пропонують, компанії зобов'язуються збирати лише 50% лише своєї упаковки і лише через 5 років. Це не варіант.    

Велика загроза для успішного функціонування цивілізованої системи низька вартість захоронення та стихійні звалища, що є ледве не біля кожного населеного пункту.

Везти відходи на переробку має бути вигідно, отже плату за захоронення потрібно підвищувати в рази (зараз податок на захоронення в Україні становить 4,02 грн за тону; для порівняння у Португалії 4 євро/т, Польщі 26 євро/т, Франції 40 євро/т, Англії 75 євро/т, в Нідерландах може досягати більше 100(!) євро/т).

І тут постає питання як протистояти розквіту нелегальних звалищ, коли навіть при нікчемній вартості захоронення відходів, що є зараз, туди везуть сотні тисяч тонн твердих побутових відходів? Це питання найбільшою мірою стосується місцевої влади та силових структур.

Дуже важливим у вирішення проблеми сміття є зміна ставлення до нього. Відходи це те, що ми продукуємо, те, за що несемо відповідальність, але це також те, що ми можемо використати з користю.

Давайте разом пропагувати кругову економіку, підтримувати стартапи, що пропонують рішення для економіки замкнутого циклу. Давайте популяризувати продукти з вторинної сировини, проектувати технологічні парки так, аби відходи одного виробництва ставали ресурсом для іншого, давайте тиснути на місцеву владу і боротися проти нелегальних звалищ.

Пишу це, припускаючи, що всі стейкхолдери зацікавлені у тому, аби ми забули про наші сміттєві терикони як про страшний сон. Але раптом зацікавлені не всі?

Може є ті, для кого вивезення сміття з-під будинку в невідомому напрямку прийнятний варіант? Друзі, це не варіант.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: