"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Спекуляцій навколо дотацій — хоч греблю гати

Спекуляцій навколо дотацій — хоч греблю гати

Чи потрібні агросектору дотації і чи справедливий механізм їх розподілу?
Четвер, 15 лютого 2018, 09:00
голова правління агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт"

Останнім часом тема сільськогосподарських дотацій стала дуже популярною у певних бізнесових та економічних колах.

Вміло зрежисована популістами, вона затьмарила дійсно серйозні проблеми, які стримують розвиток аграрного сектору.

Серед них — відсутність доступу до кредитних ресурсів, обмеженість експортних ринків збуту продукції або наявність квот на постачання вітчизняної продукції, невизначеність у питанні земельної реформи, "тіньове" виробництво і корупція.

Спекуляцій навколо "дотацій" — хоч греблю гати, а от реальних аргументів бракує.

Реклама:

Прикро, що маніпулюють на цій темі переважно ті, хто хочуть від держави отримувати багато, а сплачувати податки не хочуть. Тому слово "дотації" ми чуємо у пресі лише в негативному контексті.

Розберімося у визначенні: що таке ця допомога, навіщо вона потрібна і чому багатьом "тіньовикам" дотації не дають спокійно жити?

Почнемо з того, що програма дотацій не впала з неба, а є конкретним політичним рішенням Верховної Ради та Кабінету міністрів. Ці рішення запускають два механізми: підтримки сільгоспвиробників та виведення аграрного сектору з тіні.

Чи багато компаній в Україні працюють прозоро та чесно? Вочевидь, не дуже.

Проте саме за принципом "плати більше податків — отримуй більше підтримки" і формуються дотації. Іншими словами, якщо компанія показує прибуток, платить податки державі, то отримує співрозмірні дотації з бюджету.

Ми є одним з лідерів виробництва та продажу курятини, і як наслідок — одним з найбільших експортерів. Це мільйони доларів валютної виручки, які формують платіжний баланс країни, поповнюють державний і місцевий бюджети.

Більше сплатив — більше отримав. Все прозоро, справедливо. Саме цей принцип критиканів і турбує.

МХП інвестує значні кошти у власний розвиток та розширення, має виробничі потужності в країнах ЄС. Наші інвестиційні плани на 2018 рік — 300 млн дол.

Разом з тим, в Україні небагато компаній, готових інвестувати у технологію виробництва і думати про стратегію свого бізнесу в напрямку переробки та створення продукції з високою доданою вартістю.

Для тих, хто сумнівається, трохи конкретики.

За 2017 рік обсяг сплачених МХП різних податків та зборів становив 4,2 млрд грн, з них 1,1 млрд грн — у місцеві бюджети. На деяких територіях сплачені окремими підприємствами МХП податки є бюджетоутворюючими, адже вони перевищують 80% надходжень.

МХП можна назвати фундаментальним інвестором у національну економіку, адже це робочі місця для 28 тис українців.

Компанія постійно збільшує витрати на соціальний розвиток у регіонах своєї присутності. Якщо у 2016 році бюджет соціальної сфери становив близько 67 млн грн, то в 2017 році він збільшився майже вдвічі і перевищив 114 млн грн.

Однак є ті, кому такий успіх та чесні правила ведення бізнесу стоять як кістка поперек горла. Тому і дотації, які компанія МХП отримала у 2017 році, стають темою маніпуляцій недоброзичливців та відвертих заздрісників.

Маніпулятори та "тіньовики", критикуючи механізм дотацій, забувають простий факт: галузь тваринництва у нашій країні завжди отримувала підтримку в рамках державних програм.

Сплачене виробниками продукції тваринництва у 2017 році ПДВ було джерелом для нарахування і виплати дотації. Оскільки МХП є одним з лідерів на ринку, то саме ми і платимо найбільше ПДВ до бюджету, а отже, й отримуємо.

Ніхто не може вплинути на ухвалення рішень щодо державної підтримки підприємств. Держава ухвалює їх відкрито і прозоро, під пильним контролем громадськості. Можливо, варто припинити спекуляції і почати нарешті платити державі податки?

Недавно Державна фіскальна служба оприлюднила список 100 найбільших платників податків в Україні за 2017 рік. Серед них є лише дві компанії з аграрної галузі й обидві входять у структуру холдингу МХП.

Частка аграрного сектору у структурі ВВП України становить 11-13%, а серед усіх аграрних компаній знайшлося лише дві, які увійшли в цей список.

Однак я оптиміст. Я вірю, що прийде час, коли платити податки будуть усі без винятку, а принцип розподілу державних дотацій "більше плати державі або інвестуй у галузь — більше отримуй підтримки" витягне з "тіні" бізнес.

Звісно, механізм розподілу дотацій не ідеальний: бюджетні кошти потребують відповідальності та непопулістського ставлення. Можна на державному рівні розробити окрему бюджетну програму із спрощеною процедурою участі для середніх та малих сільгоспвиробників. Така підтримка може стати для них великим поштовхом.

МХП завжди підтримував неупереджений підхід до надання державної підтримки сільгоспвиробникам будь-якої форми власності та організаційної структури, незалежно від розмірів таких підприємств.

Я стовідсотково переконаний, що чесний і прозорий бізнес, від найдрібнішої ферми до великої корпорації, потребує державної уваги. Впевнений, що прискіпливої "уваги" потребують і "сільгосптіньовики". Однак вже з боку правоохоронних органів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: