Альтернатива державному правосуддю

Українським підприємцям, які працюють з іноземними партнерами, часто доводиться стикатися із спірними ситуаціями, які можна вирішити тільки в суді.

Часто український бізнес необачно підходить до складання міжнародних контрактів і в результаті йому доводиться звертатися в іноземний державний суд.

Звернення до іноземного суду пов'язане із значними часовими та фінансовими втратами. Більше того — необхідність мати справу з незнайомим іноземним правовим порядком не дає надії на позитивне вирішення спору.

Коли учасниками ділових відносин є українська компанія та іноземний контрагент, доступним та найбільш сприятливим для бізнесу форматом вирішення комерційного спору є міжнародний комерційний арбітраж.

Міжнародний комерційний арбітраж — це недержавний орган. Він може формуватися або з осіб, обираних сторонами, або призначених відповідно до порядку, погодженого сторонами, або в порядку, встановленому законом.

Зазвичай сторони домовляються про передавання в арбітраж потенційного спору прямо у договорі. Там же сторони зазвичай домовляються про правила арбітражного розгляду та право, яке застосовуватиметься до договору.

Чому варто обирати міжнародний комерційний арбітраж? Він має низку переваг перед державними судами, що робить його привабливим альтернативним способом вирішення спорів. Найбільш очевидні переваги, зокрема, такі.

Участь сторін у виборі складу арбітрів. Арбітраж зазвичай складається з одного або трьох арбітрів. Він може складатися з іншої непарної кількості арбітрів, якщо цього забажають сторони. Якщо арбітраж формується з трьох арбітрів, то кожна сторона самостійно призначає по одному арбітру, які спільно обирають третього.

Якщо арбітраж складається з одного арбітра, його призначає арбітражний орган. Такий спосіб формування складу арбітражного суду має на меті врахувати інтереси сторін і забезпечити нейтральність та безсторонність арбітражу.

Зазвичай сторони обирають арбітрів із списків рекомендованих арбітрів, опублікованих на сайті арбітражної установи, однак більшість арбітражів не обмежує сторони у виборі спеціаліста, якому вони довіряють.

У державних судах сторони не можуть обирати суддів і законно впливати на їх вибір. Крім того, під час вирішення складних спорів, які вимагають спеціальних професійних знань, наприклад, у мореплавстві чи авіації, державні судді не завжди здатні ухвалювати справедливі рішення.

Можливість вибору права. Це дає сторонам певну свободу і можливість наперед встановити результат спору між ними. Вибір права дозволяє сторонам використати найбільш сприятливі правові механізми, доступні в інших країнах.

Хоча такий вибір повинен бути зумовлений особливістю договору, наприклад, місце виконання договору Австрія, тож сторони можуть застосувати право Австрії, або складу сторін — якщо одна із сторін є британською компанією, сторони можуть обрати право Англії та Уельсу, — це дає більшу свободу дій.

Державні українські суди можуть застосовувати іноземне право, проте недостатня поінформованість українських суддів про особливості функціонування, наприклад, права Англії та Уельсу може спричинити додаткові труднощі для сторін спору.

Можливість обрання правил арбітражного розгляду. Обираючи арбітраж, сторони зазвичай обирають правила, за якими такий розгляд здійснюватиметься. Практичне значення цього полягає у тому, що, обираючи порядок розгляду, сторони забезпечують собі ширші можливості для захисту своїх інтересів.

Наприклад, український суд, швидше за все, скептично поставиться до такого доказу, як листування у месенджері Viber. Своєю чергою, такий доказ, швидше за все, буде прийнятий арбітражем під час розгляду спору.

Звертаючись у державний суд в Україні чи іншій країні, сторони обмежені правилами підсудності, наприклад, за місцем перебування боржника, і процесуальними правилами судового розгляду відповідної країни.

Конфіденційність. Рішення арбітражу, а отже, деталі розгляду недоступні для широкого загалу. Інформація про суть справи не розголошується без згоди сторін, що дуже важливо в тому числі для майбутньої репутації сторін.

Остаточність арбітражного рішення. Рішення міжнародного комерційного арбітражу не може бути оскаржене в апеляційному порядку чи касаційному порядку і стає обов'язковим для сторін з моменту ухвалення.

Перелік підстав, з яких рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване, обмежений, а такі підстави зводяться до питань дотримання формальних правил під час арбітражного розгляду, ніж до суті рішення.

Таким чином, якщо рішення арбітражу відповідає формальним вимогам, встановленим законодавством, воно не може бути скасовано державним судом і в будь-якому випадку не може бути переглянуто таким судом по суті.

Спрощений порядок виконання. Понад 140 країн приєдналися до конвенції ООН "Про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень" від 1958 року. Це означає, що вони зобов'язані визнавати та виконувати такі рішення.

У виконанні рішення може бути відмовлено лише в обмежених випадках. Однак суд країни, в якій запитується виконання, не може переглядати рішення арбітражу по суті і давати оцінку позиції арбітражу, викладеній у рішенні. До виконання за кордоном рішення державного суду підхід не такий уніфікований.

Виконання зазвичай регулюється двосторонніми угодами між державами або принципом взаємності. Часто стороні, яка звертається за визнанням рішення державного суду за кордоном, доводиться надавати докази, що в країні, де було ухвалене рішення, також виконуються рішення країни, де запитується виконання.

Щодо виконання рішень арбітражу варто зазначити, що в грудні 2017 року в українському законодавстві відбулися зміни, які спростили порядок виконання арбітражного рішення в Україні і вирішили низку проблем.

Наприклад, до внесення змін в Україні суд, виносячи ухвалу про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу, повинен був переказати суму стягнення у гривні за офіційним курсом НБУ на дату винесення ухвали. Після цього кредитору потрібно було знову купувати іноземну валюту.

За новими правилами кредитор самостійно визначає валюту стягнення — ту, яка передбачена арбітражним рішенням, чи гривню.

З огляду на ці фактори українські та іноземні підприємства, які беруть активну участь у міжнародній торгівлі, можуть більш охоче обирати арбітраж, а не держаний український суд. Скільки коштуватиме звернення до арбітражу?

В американських та європейських публікаціях можна прочитати, що арбітраж є дешевшим способом вирішення спорів, ніж державні суди. З точки зору позицій українського бізнесу, це, швидше за все, не так.

Хорошою новиною для українських підприємців є те, що сума спору, який вигідно передати на розгляд арбітражу, загалом невисока. Все залежить від арбітражу.

Так, звернення зі спором ціною 500 тис дол може коштувати 16-24 тис дол без врахування витрат на послуги юристів. Витрати, пов'язані із сплатою арбітражного збору, за результатами розгляду стягуються із сторони, що програла.

Для порівняння: за звернення до українського господарського суду про стягнення суми, еквівалентної 100 тис дол, доведеться сплатити близько 1,5 тис дол.

Найдорожчими у світі арбітражами є арбітражний суд при Міжнародній торгово-промисловій палаті та Гонконгський міжнародний арбітражний центр. Звернення до них із спором на 100 тис дол коштуватиме 36 тис дол і 10 тис дол відповідно.

Якщо обирати арбітраж за критерієм розміру ціни спору, то Китайська міжнародна економічна і торгова арбітражна комісія є найбільш дешевим форумом для арбітражних спорів вартість до 1 млн. доларів США.

Таким чином, будь-який спір, незалежно від його вартості, може бути переданий на розгляд арбітражу, потрібно тільки правильно обрати арбітражну установу.

Міжнародний комерційний арбітраж краще підходить для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі. Він дає сторонам більше можливостей для участі у формуванні незалежного, професійного та безстороннього складу суддів, що підвищує довіру сторін до результату вирішення спору.

Арбітраж дає можливість сторонам управляти процесом шляхом вибору права та правил розгляду спору. Рішення міжнародного арбітражу легше виконувати за кордоном, що економить час та кошти кредитора.

З іншого боку, якщо порівнювати витрати на арбітражний розгляд та на розгляд спору українським судом, то витрати на арбітраж значно перевищують витрати на розгляд справи українським судом. Однак в більшості контрактів, пов'язаних з міжнародною торгівлею, арбітраж найбільше відповідає інтересам сторін.