Підсумки року: short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь

Підсумки року: short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь

У 2018 рік ми забираємо низку невирішених питань: ПДВ, земельну реформу, китайський контракт ДПЗКУ, укрупнення гравців.
Вівторок, 2 січня 2018, 09:20
перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

Коли мене попросили охарактеризувати 2017 рік для сільського господарства одним словом, мені було важко відповісти.

Така однозначність складна навіть для моно-галузей, а для аграрної неможлива апріорі.

Урожай виявився вищим за очікуваний, але ускладнилася ситуація з логістикою. Почалося відновлення тваринництва, але знизилася рентабельність у рослинництві.

У 2018 рік ми забираємо низку невирішених питань: скасування ПДВ на олійні культури, земельну реформу, китайський контракт ДПЗКУ, проте в середньому у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Нижче — десять галузевих подій і трендів, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому.

Послідовність державної підтримки

Свідомо не виношу на перший план суми підтримки, хоча вони рекордні для останніх років, оскільки для бізнесу важливіші прогнозованість і ритмічність.

Хоча чітко фіксована тільки рамка "1% від аграрного ВВП", всередині є мета зафіксувати як мінімум основні програми. Так, програма підтримки фермерства діє до 2020 року, програми щодо компенсації кредитів у тваринництві закладені на п'ятирічний термін. Важлива новація — відмова від принципу "всім потроху" на користь "максимум галузям, де можна запустити довгостроковий тренд розвитку".

Преференції для дрібних і середніх виробників

Кабмін затвердив концепцію розвитку фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки.

Вона дає позитивну відповідь на концептуальне питання "Чи можуть невеликі виробники грати ключову роль у галузі" і підкріплює декларативний намір підтримки реальним фінансовим ресурсом — 1 млрд грн на 2018 рік.

Зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями

Середня ставка для державних земель, переданих в користування на аукціонах, за підсумками 2017 року становить 14,35% або 4 400 грн проти 10,2% у 2016 році.

Для розуміння динаміки: у 2013 році держава здавала свої землі в середньому під 4,26%. У приватному секторі тренд також висхідний, що формує сприятливу кон'юнктуру для зняття мораторію на продаж аграрних земель.

Пайовики не поспішатимуть розлучитися з активом, який генерує все більш відчутний дохід. Це дасть можливість сформуватися адекватній ринковій ціні.

Укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах

Протягом року низка угод M&A дозволила великим гравцям змінити свій статус на "найбільші". Цей тренд відповідає глобальному і частково пов'язаний з попереднім пунктом — подорожчанням обслуговування земельного банку.

Тренд міг би вважатися здоровим для галузі, якби не посилювалася монополізація на регіональному рівні. Контрзаходів два: активність антимонопольних органів (я не чув, щоб АМКУ хоч раз не видав дозвіл на концентрацію) та створення повноцінної альтернативи холдингам у вигляді потужного фермерського класу.

Подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту

Зменшення питомої ваги країн СНД в аграрному експорті на 0,5% супроводжувалося зростанням питомої ваги експорту сільськогосподарської продукції в ЄС на 3,4%. Так, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Загалом експорт аграрної продукції за дев'ять місяців 2017 року до відповідного періоду 2016 року зріс на 24,4% до 12,94 млрд дол. Таким чином, питома вага країн СНД в експорті української продукції АПК знизилася із 7,77% до 7,25%, а питома вага європейського ринку виросла з 27,74% до 31,15%.

Синхронізація реєстрів

На початку грудня Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн. Це повністю виключає можливість реєстрації подвійних договорів оренди, що є першим етапом рейдерської атаки.

У разі дублювання договорів або спроби вказати відсутню ділянку система автоматично блокує реєстрацію. Ще один фактор захисту прав власності — переведення Державного земельного кадастру на систему блокчейн.

Відновлення тваринництва

Тренд все ще негативний, але глибина просідання — на рівні статистичної похибки. За десять місяців індекс обсягу виробництва продукції тваринництва становив 99,5%, тоді як за аналогічний період 2016 року — 97,2%.

У 2018 році на підтримку тваринництва буде направлено 4 млрд грн, переважно — у форматі здешевлення грошей, залучених на інвестиційні проекти. Не думаю, що ми побачимо прорив у річному діапазоні з огляду на довгий цикл виробництва в галузі, але можемо розраховувати на позитивну динаміку.

Гармонізація стандартів з ЄС

Україна наближає своє правове поле до санітарних та фітосанітарних стандартів Євросоюзу, щоб розширити доступ до європейських ринків та позбутися спалахів ботулізму завдяки впровадженню якісних заходів контролю.

У цьому напрямку основних досягнень два: ухвалений влітку закон "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" і схвалений в останні дні роботи парламенту закон "Про безпеку та гігієну кормів".

Продовження земельного мораторію

Це не найбільш позитивна подія року, але її вплив на сектор — незаперечний.

З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу.

Усвідомлена необхідність перегляду режиму оподаткування

Галузь так і не оговталася після скасування спеціального режиму ПДВ. Ця пільга перетворила аутсайдера, яким був АПК в кінці 1990-х років, у лідера національної економіки, і дотації, навіть масштабні, не можуть компенсувати її втрату.

Тінізація та протести вказують на необхідність більш радикальних реформ. Однією з них може стати введення спеціальної ставки ПДВ для аграрної продукції, умовно — 7%. Ми починаємо дискусію у галузі і хочемо підійти до кінця 2018 року з консолідованим рішенням.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua