Корпоративне урядування чи управління

Корпоративне урядування чи управління

Я розповім вам, що таке корпоративне урядування, і чому не лише завдяки якісному управлінню великі й малі компанії виживають та стають успішними.
Понеділок, 15 січня 2018, 15:30
керівник Центру реформ нафтогазового сектору та корпоративного урядування в державних компаніях НАК "Нафтогаз України"

Еволюція зачіпає усі сфери нашого життя. Еволюціонує й спосіб, у який люди управляють ресурсами, організаціями, державами.

Протягом останніх двадцяти років я безперервно вивчаю менеджмент підприємницької діяльності та менеджмент неприбуткових організацій, відстежую світові тенденції розвитку менеджменту на рівні організації та держави.

Термін "корпоративне урядування" привернув мою увагу близько десяти років тому під час навчання у Німеччині. Зізнаюся: це поняття для мене тоді було абстрактним. Це було до того, як почала роботу у великій міжнародній компанії і мала лише досвід роботи у некомерційних організаціях, зокрема, державних.

Деякі компанії — світові лідери у своїх галузях — наввипередки адаптують найновіші управлінські практики, вдосконалюють корпоративне урядування. Найуспішніші компанії світу добре знають, що між ефективністю структури корпоративного урядування та продуктивністю роботи є пряма залежність.

Що ж таке корпоративне урядування? Чому не лише завдяки якісному управлінню великі й малі компанії виживають та стають успішними?

Експерти з менеджменту Кунтз та О'Доннел виділяють такі основні функції управління: планування, організація, кадри, керівництво, контроль.

Шейлер у книзі "Вступ до корпоративного урядування в Австралії" визначає корпоративне урядування як механізми, процеси і відносини, за допомогою яких компанія контролюється та скеровується.

Можемо робити висновок, що дві з п'яти основних функцій менеджменту, керівництво і контроль, певним чином виділяються. Що ж спричинило таку посилену увагу до цих двох управлінських функцій?

У різних частинах світу у різний час з'являється розуміння, що існує необхідність кращого врегулювання відносин між акціонерами, інвесторами та директорами компаній, а також між політиками, народом та державними службовцями.

Чи мають можливість виборці після кожних наступних виборів, обравши нових політиків, суттєво впливати на стан справ у своїх державах? Чи, можливо, державні службовці, які у більшості випадків після проведення виборів продовжують працювати у державних органах, зосереджують владу у своїх руках?

Яким чином власники компаній, які не є одночасно директорами своїх компаній, можуть впливати на визначення напрямів розвитку своїх бізнесів і контролювати здійснення операційної та фінансової діяльності компаній?

Сучасні практики належного урядування у державному секторі і корпоративного урядування у бізнесовому секторі дозволяють відповісти на ці запитання. Механізми корпоративного урядування включають різні види контролю, що забезпечують збалансовану участь акціонерів і директорів в управлінні компанією.

У приватних компаніях акціонери обирають раду директорів або наглядову раду, які представляють їхні інтереси. У державних компаніях, як правило, управлінські повноваження від уряду передаються до органів управління компанії.

Протягом останніх трьох років в Україні також починає впроваджуватися така практика. Передбачається, що наглядові ради у державних компаніях будуть контролювати і скеровувати діяльність правління компаній.

Здійснення контрольної функції наглядовою радою дозволить уряду вивільнити більше часу і ресурсів на формування та реалізацію державної політики.

Періодичне звітування правління державних компаній перед наглядовою радою про фінансово-економічний стан, рівень конкурентоспроможності та прибутковості державних компаній позитивно вплине на сталий розвиток наших підприємств.

Акціонери і менеджмент компанії — не єдині зацікавлені сторони, що включені у корпоративне урядування. На діяльність компанії також впливають кредитори, потенційні інвестори, клієнти, постачальники, державні установи, громади.

Відповідно, механізми корпоративного урядування також включають різні системи взаємодії з ключовими зацікавленими сторонами. Якщо управління компанією, головним чином, стосується внутрішнього середовища компанії, то корпоративне урядування структурно поширюється і на зовнішнє середовище.

Ефективна система корпоративного урядування особливо важлива в умовах невизначеності впливів зовнішнього середовища. Належне корпоративне урядування дозволяє якнайкраще враховувати позицію й інтереси кредитора, постачальника, клієнта, громади та держави.

У різних країнах так звані коди корпоративного урядування ініціюють та випускають корпорації, інституційні інвестори, фондові біржі або асоціації директорів за підтримки уряду чи міжнародних організацій.

Часто ці внутрішні норми і правила у межах однієї держави базуються на принципах корпоративного урядування Організації економічного співробітництва та розвитку — ОЕСР, які були вперше опубліковані у 1999 році. У 2015 році ці принципи переглянула та схвалила "Велика двадцятка" — G20.

Керівні принципи ОЕСР для державних підприємств були розроблені у 2005 році й оновлені у 2015 році. Ці конкретні поради ОЕСР державам, які є власниками підприємств, можуть допомогти зробити державні компанії більш конкурентоспроможними, ефективними і прозорими.

Відповідно до основних положень корпоративного урядування ОЕСР, держава повинна забезпечувати прозорість, відкритість, звітність, а наглядова рада і правління державних підприємств повинні мати необхідні повноваження і компетенції задля належного виконання своїх управлінських функцій.

Досвід інших країн показує, що виконання урядами рекомендацій ОЕСР сприяє посиленню довіри і стиранню кордонів між підприємствами та ключовими зацікавленими сторонами. Із запровадженням визнаних у світі стандартів корпоративного урядування підвищується рівень соціальної відповідальності підприємств, зокрема, зростає внесок компаній у розвиток громад та держав.

Постійне вдосконалення системи правил, практик та процесів, за допомогою яких компанія спрямовується і контролюється, зокрема, збалансування інтересів багатьох зацікавлених сторін — це те, що може допомогти кожній компанії постійно переходити на якісно новий рівень розвитку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua