Економіка "з голови на ноги". Чому політикам треба читати "Сучасну теорію грошей" Рендала Рея

Економіка "з голови на ноги". Чому політикам треба читати "Сучасну теорію грошей" Рендала Рея

Я давно цікавлюся альтернативними макроекономічними теоріями. Нова книга Рендала Рея перевернула мої уявлення про економіку з голови на ноги.
П'ятниця, 15 грудня 2017, 09:15
фінансист

Більшу частину своєї професійної діяльності я займаюся мікроекономічними ризиками, тобто ризиками окремої банківської установи.

Для більш глибокого розуміння природи ризиків корисно володіти знаннями і про функціонування макроекономіки в цілому.

Це весь час спонукало мене до вивчення макроекономіки.

Я постійно шукав відповіді на свої запитання у традиційних книгах з макроекономіки, але більшість питань все одно залишалася без пояснень.

Ці книги були рясно помережені рівняннями, графіками та схемами, але не вносили ясності щодо того, як працює економіка в цілому.

Плутанини додавали й стійкі економічні міфи, які часто подаються в авторитетних засобах масової інформації. Наприклад, щодо збалансованості держбюджету.

Однак популярність таких суджень ще не означає, що вони правильні. Поширеність чинить тиск, нав'язуючи проголошені думки.

Усе це спонукало мене шукати альтернативні макроекономічні теорії. Нарешті така праця з'явилася в Україні — книга видатного вченого Рендала Рея "Сучасна теорія грошей". Після ознайомлення з нею мої уявлення про те, як працює економіка, зазнали суттєвих змін, ба, навіть були перевернуті з голови на ноги.

Книга Рея простими словами, методично та переконливо веде оповідь про найбільш болючі проблеми в економіці — державний дефіцит, обмінний курс, інфляцію, безробіття, а також змінює усталене уявлення про грошовий оборот.

Так, держава повинна спочатку витратити гроші на споживання і лише потім ці гроші частково повертаються до бюджету у вигляді податків, а не навпаки, як це стверджує традиційна макроекономічна теорія.

Секторальний баланс чітко показує, що дефіцит в одному секторі веде до профіциту в іншому. Тому якщо хтось пропонує скоротити державний дефіцит, він мусить бути готовим оцінити вплив цього заходу на приватний сектор економіки.

Мене завжди хвилювало розв'язання так званого парадоксу прибутку — звідкіля у приватному секторі виникає прибуток.

Його вирішення легко випливає із секторальних балансів. Саме дефіцит державного сектору забезпечує накопичення фінансового багатства у приватному секторі. Соціальні наслідки дефіциту залежать від кількості створених державою грошей та поставленої мети.

Вихований на використанні суворих балансових рівнянь, вбачаю надзвичайно конструктивним "підхід узгоджених запасів та потоків" Вінна Ґодлі, на якому ґрунтується теорія автора книги.

Цей підхід передбачає чотири записи замість подвійного запису в бухгалтерському обліку, дає змогу повністю контролювати збалансованість потоків та запасів й уникнути виникнення грошей "з нічого" та їх зникнення "в нікуди".

 

Особливо це важливо для того, щоб не припуститися помилок при розробці багатовимірних моделей економіки, кількість рівнянь у яких може сягати сотні.

Перевагою теорії автора книги є те, що вона спирається на причинно-наслідкові моделі, які пов'язують запаси та потоки, а не на економетричні регресійні рівняння, які зазвичай не враховують секторальні баланси.

Рей зауважує, що навіть економічні прогнози щодо розвитку США потребують корекцій, аби досягти секторальних балансів. Такі корекції здійснює Інститут Леві.

Ще з часів студентства, коли я вивчав Маркса у КПІ, для мене залишався незрозумілим зв'язок випуску суверенних грошей із золотим запасом країни.

Прочитавши книгу Рея, я знайшов відповідь на це питання. На основі сучасної практики введення в обіг незабезпечених, директивних грошей теорія автора доводить, що концепція резервування грошей дорогоцінними металами хибна.

Книга наповнена свіжими ідеями для економістів. Наприклад, конструктивною є ідея зв'язку рівня інфляції із спроможністю приватного сектора платити податки.

Автор впроваджує концепцію контрциклічного партнерства між державою та приватним сектором. За часів кризи держава через центральний банк виступає "кредитором останньої інстанції", фінансуючи дефіцит приватного сектору.

Однак автор книги розглядає функції держави ширше. Під час кризи держава повинна створювати ще й робочі місця замість скорочених місць у приватному секторі і в такий спосіб ставати "роботодавцем останньої інстанції".

Таким чином досягається мета — підтримання постійного рівня зайнятості населення, адже право на роботу є невід'ємним правом кожної людини.

У книзі детально описана діяльність Федеральної резервної системи, досвід роботи якої повчальний і гідний наслідування.

Сподіваюся, цей посібник буде покладений в основу нових навчальних програм з нетрадиційної альтернативної макроекономіки в університетах та інших навчальних закладах. Це буде сприяти розвитку економічної думки в Україні.

Було б добре, щоб і політики зацікавилися цієї книгою. Можливо, це впливало б на рішення, які вони ухвалюватимуть з питань розвитку економіки.

На мій погляд, книжка Рея дає серйозний поштовх для розробки альтернативних моделей розвитку економіки України. Для цього наша країна має потужний інтелектуальний потенціал. Над цим працюють і великі держави — США, Англія, Японія, і маленькі — Хорватія та Ісландія. Україна не повинна пасти задніх.

Перевагою книги є наявність паралелей з українськими реаліями. Праця якісно перекладена, що полегшує розуміння викладеного матеріалу. Новим економічним термінам автор дає точні визначення. Завдяки цій книзі ви відкриєте для себе багато нового та отримаєте естетичне задоволення від читання.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua