Блакитний океан українського енергосервісу

Блакитний океан українського енергосервісу

Чому компаніям вигідно інвестувати кошти в енергоефективність громадських об'єктів.
Вівторок, 28 листопада 2017, 16:56
юрист юридичної фірми ILF

Після річної перерви в Україні стартували публічні закупівлі енергосервісу.

У листопаді пошук видає 81 оголошення про закупівлі цієї послуги для комунальних установ Київської, Сумської та Миколаївської областей.

Експерти Держенергоефективності прогнозують подальше значне зростання ринку. За їх оцінками, потенціал галузі сягає 9 млрд євро.

Що таке енергосервіс? Це комплекс заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності громадських будівель, оплата яких відбувається коштами, зекономленими від скорочення споживання енергетичних ресурсів.

У рамках цього механізму приватна компанія може інвестувати кошти та здійснити енергоефективну модернізацію школи, дитячого садка або лікарні: встановити індивідуальні теплові пункти, LED-освітлення, оновити котельне обладнання.

За це протягом строку дії договору, який може становити до 15 років, інвестор буде отримувати частку досягнутої економії. У цьому матеріалі ми проаналізуємо, які фактори повинні стати рушіями розвитку ринку енергосервісу в Україні.

Фактор 1. Енергетичний сервіс стимулює представників громади до партнерства та співпраці з інвесторами.

Енергосервіс відкриває для муніципалітетів нові можливості для залучення приватних інвестицій у проекти з підвищення енергоефективності бюджетних установ. Така форма співпраці взаємовигідна.

Громади, не витрачаючи бюджетні кошти, отримують нове обладнання та модернізовані об'єкти соціальної інфраструктури, скорочують споживання паливно-енергетичних ресурсів та витрати на їх оплату.

Енергосервісна компанія (ЕСКО) отримує можливість продати власні послуги та обладнання, а після досягнення економії — отримати прибуток та гарантію його виплати протягом строку договору. Важливо, що вигоди обох сторін залежать саме від реальної економії енергетичних ресурсів, досягнутої протягом строку дії угоди.

Крім умов щодо енергоефективних заходів, гарантованої економії та ціни, енергосервісний контракт повинен передбачати такі додаткові умови: порядок верифікації та коригування досягнутої економії, обслуговування та усунення несправності обладнання, детальні умови та процедуру його припинення.

Договір стає інструкцією для співпраці сторін на кілька наступних років.

Фактор 2. Енергосервіс захищає бюджетні кошти від недобросовісних підрядників.

Винагорода енергосервісної компанії залежить від результату, який вона гарантує.

ЕСКО забезпечує економію ресурсів, відповідає за вибір і впровадження найбільш ефективних енергоефективних заходів та обладнання.

Саме виконавець проводить закупівлі, монтує та обслуговує обладнання. Замовник платить лише після досягнення економії завдяки зменшенню витрат на ресурси. ЕСКО, що використає неякісне обладнання або недбало поставиться до його утримання, не досягне економії і не зможе претендувати на винагороду.

Фактор 3. Ринок енергосервісу відкритий для нових гравців.

Попит на даному ринку перевищує пропозицію. База потенційних об'єктів енергосервісу на сайті Держенергоефективності налічує понад 11 тис пропозицій від муніципалітетів та об'єднаних територіальних громад (ОТГ). Однак, за даними цього сайту, лише 13 активних ЕСКО готові до проектів у муніципалітетах.

Таким чином, ЕСКО мають широкий вибір потенційних об'єктів для інвестицій, а конкуренція між ними майже відсутня. Це робить український ринок енергоефективності "блакитним океаном" для інвесторів.

За таких умов усі зацікавлені в появі нових гравців. В "Енергетичній стратегії України до 2035 року", ухваленій Кабміном у серпні 2017 року, держава визначила розвиток ринку енергосервісу одним із стратегічних напрямків.

Держенергоефективності активно популяризує цей інструмент і надає методичну підтримку регіонам щодо підготовки та реалізації проектів. Законодавці звільнили енергосервісні компанії від застосування кваліфікаційних критеріїв під час проведення публічних закупівель на найближчі п'ять років.

Муніципалітети та ОТГ, які зацікавлені у залученні інвестицій у проекти з енергоефективності, відкрито публікують відомості щодо енергоспоживання потенційних об'єктів енергосервісу, проводять регіональні круглі столи та семінари, щоб навчити чиновників співпрацювати з інвесторами.

За відсутності жорсткої конкуренції енергосервісні компанії готові ділитися досвідом роботи на ринку енергосервісу з новими гравцями. Нині вони розглядають одне одного як однодумців та партнерів і прагнуть збільшити власний вплив через Українську асоціацію енергосервісних компаній.

Така синергія створює передумови для розвитку ринку.

Проте реалізований у законодавстві механізм енергосервісу має низку істотних недоліків. Наприклад, у рамках енергосервісу враховується лише зміна витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг. Операційні ж витрати на експлуатацію об'єкта залишаються без уваги.

Інвестори позбавлені можливості враховувати скорочення таких витрат у ціні договору та підвищувати рівень окупності проекту. Законодавство також обмежує можливості енергосервісу на об'єктах комунальних підприємств, що надають послуги за регульованими тарифами, наприклад, у галузі водопостачання.

Тому для реалізації комплексних проектів з енергоефективності інвесторам та муніципалітетам варто розглядати державно-приватне партнерство. Процедура реалізації такого проекту більш тривала у порівнянні з енергосервісом.

Перевагою, однак, є те, що договір може бути укладений на строк до 50 років, містити гнучкі інвестиційні зобов'язання сторін, кілька критеріїв успіху проекту, наприклад, скорочення питомих енергетичних та операційних витрат.

Компанії, які у найближчі роки почнуть інвестувати в енергоефективність, отримають досвід, партнерську мережу та велику кількість привабливих проектів з невеликими потребами в інвестиціях та коротким строком окупності.

Проте найбільш конкурентоздатними та сталими стануть ті, хто навчиться гнучкості і зможе комбінувати енергосервіс та моделі державно-приватного партнерства з урахуванням особливостей об'єктів та потреб замовників.

 

Співавтор тексту — Сергій Сільченко, партнер ЮФ ILF

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua