Чому посперечалися Кабмін та Енергетичне співтовариство

Чому посперечалися Кабмін та Енергетичне співтовариство

Уряд поклав на газові компанії обов'язки з постачання газу, які суперечать вимогам ЄС. Європейці пропонують виправити ситуацію, але Кабмін на це не зважає. Що буде з реформою ринку газу і чи залишаться в України партнери?
Вівторок, 24 жовтня 2017, 16:15
Центр досліджень енергетики

До 22 жовтня Кабмін повинен відповісти на лист Енергетичного співтовариства, у якому висловлена стурбованість щодо постанови уряду №187.

На думку європейців, вона порушує обов'язки України за Третім енергопакетом.

У постанові від 22 березня 2017 року йдеться про покладення спеціальних обов'язків на компанії "Укргазвидобування", "Чорноморнафтогаз" і "Нафтогаз".

Згідно з постановою, перші дві до 1 квітня 2018 року повинні постачати 100% видобутого газу на потреби населення, церков і теплокомуненерго.

Реклама:

"Нафтогаз" мусить приймає це паливо і в повному обсязі продавати постачальникам-облгазам для потреб зазначених категорій споживачів. Облгази зобов'язані цей газ купувати та постачати споживачам.

Таким чином, спеціальні обов'язки, передбачені постановою, включають обов'язковий продаж і купівлю газу власного видобутку, продаж газу регіональним постачальникам, гарантоване постачання газу для споживачів та релігійних організацій та гарантоване постачання газу для виробників тепла.

Тимчасом Київ як сторона угоди про заснування Енергетичного співтовариства повинен дотримуватися директиви ЄС 2009/73 (Третій енергетичний пакет).

У цьому документі передбачені випадки, за яких держава може накладати на учасників газового ринку спеціальні обов'язки. Вони стосуються безпеки постачання, періодичності, якості та ціни, а також захисту довкілля.

На початку 2017 року, коли готувалася постанова, Енергетичне співтовариство її не підтримало. За словами представників організації, цей акт порушує вимоги Третього енергетичного пакета і закону "Про ринок природного газу".

Основні претензії — концентрація ринку постачання газу в руках регіональних постачальників на 67%, відсутність конкуренції та ліквідності на ринку, непрозоре ціноутворення, відсутність у споживачів можливості змінювати постачальника газу, хоча це передбачено законом про ринок природного газу, відсутність відповідальності за використання послуг газопостачання.

Таким чином, постанова усуває з ринку незалежних постачальників, послаблює конкуренцію та нівелює будь-які спроби запустити механізм ринкового ціноутворення. Крім того, уряд сам не виконує норми постанови повною мірою.

Згідно з нею, Кабмін повинен переглядати ціну на газ, який постачатиметься у наступний опалювальний сезон, до 1 липня. Нова ціна вираховується на основі імпортного паритету, тобто за формулою NCG+ (ціна на газ у німецькому хабі з транспортуванням), якщо поточна вартість газу збільшилася на 10%. За цією формулою газ з 1 жовтня повинен коштувати 8 тис грн, а не 6,9 тис грн.

Наприкінці серпня секретаріат Енергетичного співтовариства направив уряду лист, у якому наголосив на необхідності змінити постанову №187. За словами експерта з питань газового ринку секретаріату Андріуса Шимкуса, 100% пропозицій, які було надіслано до ухвалення постанови, уряд проігнорував.

Енергетичне співтовариство та Світовий банк розробили новий проект резолюції про спеціальні обов'язки, який містить пояснення необхідних змін.

У цьому документі Україні пропонується залишити у сфері спеціальних обов'язків гарантоване постачання газу для потреб сімей, релігійних організацій і теплокомуненерго. Решта мусить стати предметом ринкової торгівлі.

Також нова постанова повинна запровадити ефективні механізми зміни постачальників, нову формулу ціноутворення та конкурентний ринок.

Наразі влада ігнорує Енергетичне співтовариство. Якщо уряд не надішле відповідь у жовтні, секретаріат підготує проект рішення на обговорення Ради міністрів. Рада може зупинити участь України в певних процесах Енергетичного співтовариства або тимчасово позбавити країну низки прав.

Енергетичне співтовариство не може накладати штрафи, але саме введення санкцій боляче вдарить по співпраці України з міжнародними кредиторами.

"Рішення або опублікована думка Енергетичного співтовариства про невиконання своїх обов'язків — поганий сигнал для міжнародної спільноти. Донори, в тому числі МВФ та ЄС, можуть призупинити надання фінансової допомоги країні, а це поганий сигнал для ринку", — пояснює Шимкус.

У ситуації невизначеності щодо реформи ринку газу важливо стежити не лише за тим, чи дослухається уряд до порад Енергетичного співтовариства, але й чи проведе він анбандлінг ГТС та закінчить корпоративну реформу в "Нафтогазі".

Від сьогоднішніх дій уряду залежить, як партнери України завтра сприйматимуть нашу державу, і чи взагалі залишаться у нас партнери.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: