Справа не "Вконтактє". Чи насправді російські IT-проекти кращі за українські?

Справа не "Вконтактє". Чи насправді російські IT-проекти кращі за українські?

Російські сервіси отримували інвестиції, підтримку, застосовували агресивний маркетинг. Українські розробки викликали лише подив і нерозуміння.
Понеділок, 22 травня 2017, 00:17
засновник компанії DevRain Solutions

Российские сервисы получали инвестиции, поддержку, применяли агрессивный маркетинг. Украинские разработки вызвали только недоумение и непонимание.(Укр.)

Після блокування соціальних мереж і, можливо, 1С, розгорнулась дискусія на тему того, що українські софтверні розробки програють російським аналогам.

Опоненти приводять аргументи, суть яких полягає в тому, що російські проекти просто кращі і вони чесно витіснили українські розробки. Частково це правда.

Дуже добре, що блокування ресурсів дало можливість винести це питання в публічну площину.

Отже, приймемо за аксіому, що кращі продукти витісняють гірші. А також те, що для розробки кращих продуктів (в середньому) потрібно більше ресурсів та підтримки.

Тепер давайте порівняємо два ринки — український та російський.

1. Російський ринок є досить великим, а, отже, економічно доцільніше створювати продукти для нього. З тим, що пересічні росіяни в середньому багатші за пересічних українців, можна сперечатись, але грошей там все одно більше, оскільки російський ринок на порядок більший.

Але якби всі в світі так думали, то всі б робили софт виключно для США чи Китаю, проте, як ви розумієте, є багато успішних продуктів для локальних маркетів, які хтось розробляє і на яких хтось заробляє.

2. Варто зазначити, що російський ринок рано чи пізно переходить в російськомовний ринок, а це Україна, Молдова, Білорусь, Казахстан, Росія, Ізраїль, і ще мільйони інших російськомовних у всьому світі. Тому, створивши продукт один раз, можна його масштабувати на інші країни. Чого не скажеш про українські і україномовні продукти.

3. Підхід Росії в тому, щоб замінити/скопіювати/витіснити англомовні сервіси російськими, підхід України — "для чого нам український stackoverflow, всі повинні знати англійську", а, отже, більш відкритий.

Таким чином, російські сервіси отримували інвестиції, підтримку, застосовували агресивний маркетинг. Українські розробки викликали лише подив і нерозуміння. Особливо після того, як Facebook і інші сервіси зробили російську (українську) локалізацію.

Додам, що більшість українських ІТ спікерів роблять слайди англійською, коли виступають в Україні. Більшість слайдів в Росії — російською.

Агресія україномовних громадян проти сервісів, що не мають української локалізації — це тихий писк в порівнянні з тим, як росіяни реагували і реагують на відсутність російськомовних інтерфейсів відомих програм.

Ви не повірите, але російськомовна Visual Studio в Росії дуже популярна.

4. Відсутність інвесторів в український софт і бізнес ("для чего делать для Украины, делайте сразу на русском для всего СНГ, тут рынка нет").

Відповідно роки йшли, а ринку не було і НЕ СТАЛО. Бо з самого початку ніхто цей ринок не створював. Додам, що як тільки з'являвся умовний "фейсбук", "убер" чи "групон", в Росіії з'являвся десяток аналогів чи копій, які потім продавались оригіналу або працювали паралельно.

Звісно, це все фінансувалось з державних та приватних, часто крадених з державного бюджету грошей. Але факт залишався фактом — поки українці шукали інвесторів, однодумців, в Україну вже входило від 1 до 5 російськомовних аналогів. І на цьому потуги українців закінчувались, оскільки сенсу конкурувати не було.

Звісно, в таких умовах (4-0 на користь Росії) український бізнес робив ПОГАНИЙ або ХОРОШИЙ продукт, який витіснявся ХОРОШИМ або ВІДМІННИМ продуктом з Росії.

"Інвесторська тусовка" продовжує стояти в позі страуса і теревенити про те, що в Україні немає проектів для інвестування.

Але давайте подивимось:

- Easy way - аналог яндекс транспорту;
- Navizor Ukraine і Українські дороги - UaRoads;
- ДонорUA (на голову вище російських аналогів і не тільки);
- Uber/Lift - Uklon;
- TAXER, youcontrol.com.ua, Opendatabot;
- Prometheus;
- Texty.org.ua;
- EduPay;
- моніторинговий проект око;
- photofact
- Happy Paw

Багато з цих проектів є соціально-орієнтованими, оскільки іншого способу отримати хоч якісь кошти на розвиток в них немає. Повірте, за цими компаніями та сервісами стоять абсолютно нормальні спеціалісти та підприємці, які не гірші тих, хто робить/робив всі відомі вам російські сервіси.

Єдина різниця в тому, що російський сайт на "вордпресі" про новини мобільного ринку на російській мові зміг отримати 1 млн доларів інвестицій, а аналог прекрасного.айті — 200 тисяч доларів, а більшість вищезгаданих сервісів не змогли отримати нічого або самий мізер.

І якби в умовної української соціальної мережі "Коліжанки" в 2005 році був би зайвий мільйон на розвиток, повірте, ВКонтакте, який був в той час жахливим, не відчував би себе тут як на прогулянці.

І хоч я сам часто критикую ті чи інші українські сервіси, але розумію, що не може сервіс, де працює три людини, і в якого є 20-50 тисяч доларів, конкурувати з корпораціями, що торгуються на біржах.

Дискусія про те, потрібні чи не потрібні вітчизняні "вконтакті" — це не тут. Моя мета - пояснити, що в пустелі дерево не проросте, якщо його постійно не поливати.

І якщо так звані "інвестори", держава і громадяни не зрозуміють, як і завдяки кому/чому виникають успішні проекти, ми ніколи не увійдемо до клубу успішних країн. Максимум в клуб увійдуть окремі українці, які поїдуть робити стартапи для американського та інших ринків.

Оригінал публікації — на сторінці Олександр Краковецький у Facebook

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!