Лише наслідуванням цінностей Європу не зацікавити

Лише наслідуванням цінностей Європу не зацікавити

На фоні численних загроз, які постали перед ЄС, Україна із своїми проблемами в очах європейців розглядається як зайвий тягар. Як нам бути?
Четвер, 2 лютого 2017, 15:24
голова наглядової ради компанії "МТ-інвест", заслужений економіст України

Недавно повернувся з Польщі, де брав участь у десятому форумі "Європа-Україна", організованому Інститутом східноєвропейських досліджень.

Україна була представлена делегатами від влади та бізнесу. Протягом двох днів говорили про політику та економіку.

Однак написати цю колонку мене спонукав виступ спікера від Польщі, який сказав: "У Європі існує міф, що вона повинна захистити Україну від агресії Росії. Насправді це не так. Україна сама повинна вирішувати цю проблему".

Що відбувається? Європа налякана можливою війною з Росією. Вона розгублена і не знає, як не допустити війни, крім механізму традиційних санкцій. Зрозуміло, що будь-яка тверезомисляча людина проти війни, але як себе поводити, коли "ти сів грати у шахи, а твій суперник узяв бейсбольну біту"?

До цього додаються власні внутрішні і зовнішні виклики.

  1. Економічна криза, спричинена в тому числі Брексітом.
  1. Політична криза, загроза посилення правоцентристського популізму і як наслідок — загроза розвалу Євросоюзу.
  1. Непрогнозованість американської політики, в тому числі торгової, щодо Європи.
  1. Зниження курсу євро стосовно світових валют.
  1. Зниження конкурентоспроможності європейської економіки порівняно з азійською моделлю.

Погодьтеся, на фоні таких загроз Україна із своїми постійними проблемами в очах європейців розглядається як зайвий тягар.

Безумовно, в нинішній непростій ситуації, в умовах постійної ескалації російської агресії нам не обійтися без військово-політичної і фінансової допомоги Європи та світу. Багато хто в ЄС розуміє, що Україна воює за європейські цінності, за свій цивілізаційний вибір і разом з тим — за майбутнє об'єднаної Європи.

У той же час Європа стає більш прагматичною, і нам варто задуматися: чим ми, крім підтримки їх цінностей, можемо бути для них корисними?

Крім транзитних інфраструктурних можливостей це може бути суттєва участь у виробничій кооперації на заміну азійському потенціалу. Також з часом і за певних умов Україна може стати експортером не тільки аграрної продукції, а й газу. Ми не повинні дозволяти собі бути неефективними і не змінюватися у всіх напрямках.

Стати успішною та економічно розвиненою країною з конкурентоспроможною економікою — це єдина правильна відповідь на зазіхання північного сусіда. А рівень розвитку країни і добробуту людей підтвердить правильність вибору.

Однак задля цього потрібні зміни. Зміни не в риториці влади, а в правилах гри для бізнесу, в покращенні інвестиційного клімату, у створенні нової ефективної системи управління державою. Для розвитку економіки потрібні інвестиції.

Щоб вони прийшли, необхідно не тільки змінити правила гри, а докорінно змінити ставлення до інвестора влади та суспільства. Коли ми це зробимо, треба буде ще й донести це до потенційних інвесторів, переконати їх у цьому, створити і продемонструвати для них захисні конкурентні переваги України.

За інвестиції у світі розгортається конкурентна боротьба, і ми або візьмемо у ній участь, або залишаємося на узбіччі в географічному центрі Європи. Приклад — приватизація Одеського припортового заводу і приватизація загалом. Її треба не тільки "ніби хотіти", а й настирливо просувати, бо під лежачий камінь вода не тече.

Змінюватися потрібно і владі, і бізнесу, і суспільству. Це боляче, але змін без болю не буває. Євроремонт зробити нескладно, а от стати європейцями не так просто.

Корупція у всіх на вустах — на шпальтах газет, на форумах, на кухнях. Думаю, що не корупція наша основна проблема, хоча, звичайно, з цим злом треба боротися.

Як це зробити? На мою думку, корупцію неможливо побороти, її можна тільки суттєво зменшити. Корупція — це зведений інтегральний показник рівня розвитку держави, її інституційних можливостей, рівня культури і традицій.

Щоб її зменшити, потрібна, перш за все, політична воля. Необхідно, щоб влада перестала бути найбільш рентабельним видом бізнесу, а стала способом служіння суспільству. Любиш гроші і хочеш бути багатим — йди у бізнес.

Процедури закупівель і розподілу інших ресурсів повинні бути прозорими та конкурентними, на основі тендерів, аукціонів і конкурсів. Підбір і розстановка кадрів у державному секторі повинні відбуватися не за принципом "свій-чужий", а виходячи з професійності, моральності та патріотичності кандидатів.

Необхідно досягти верховенства закону, невідворотності покарання та дії закону для всіх. Навіть не хочу думати про відновлення смертної кари, але казнокрад, як мінімум, повинен повернути все, що вкрав, а як максимум — сидіти в тюрмі.

Нульова толерантність суспільства до корупції повинна змінити бажання багатьох бути її учасником по той чи інший бік. "Не крадуть там, де нема дірок у паркані", — кажуть в народі. Тож правила гри в країні повинні бути зрозумілі, прозорі і виключати будь-які підстави для корупції.

Відповідальна та ефективна влада без надмірного піару та популізму, без загравання з електоратом, а з відповідальністю за майбутнє держави, без подвійної моралі та подвійних стандартів, без основного інстинкту збагачення повинна дбати про економічне стале зростання. Бо тільки розвинута, інноваційна, конкурентоспроможна економіка може бути запорукою міцної держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua