E-commerce: не заганяйте покупця в глухий кут

E-commerce: не заганяйте покупця в глухий кут

Депутати пропонують знизити граничну межу неоподатковуваних товарів у міжнародних поштових відправленнях зі 150 євро до 22 євро. Мовляв, це допоможе скоротити обсяги тіньового імпорту. Неправда. Все навпаки.
Четвер, 24 листопада 2016, 09:00
експерт з e-commerce

Недавно я ознайомився із законопроектом, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України, а саме — зниження граничної межі неоподатковуваних товарів у міжнародних поштових відправленнях зі 150 євро до 22 євро.

На думку авторів, ця ініціатива допоможе скоротити обсяги тіньового імпорту.

Зараз підприємці дроблять партії і пересилають товари вартістю до 150 євро міжнародними поштовими відправленнями з метою безмитного ввезення.

Як вплине зниження граничної межі для неоподатковуваних товарів у міжнародних відправленнях на ринок e-commerce України? Наскільки міжнародні поштові відправлення зв'язані з тіньовим імпортом? Звичайно, кількість відправлень товарів із закордонних інтернет-магазинів різко впаде.

Є кілька видів закордонних інтернет-магазинів.

1. Магазини, які мають представництво в Україні.

Вони наймають в Україні співробітників і пропонують українським покупцям хороший сервіс — іноді кращий, ніж локальні інтернет-магазини. Інвестують в просування на українському ринку, оплачують гроші українським майданчикам або іншим ресурсам для реклами, що приносить гроші в українську економіку.

На відміну від багатьох локальних інтернет-магазинів, які продають нелегально ввезену продукцію, ці магазини працюють легально. Цим я хочу показати, що такі магазини працюють повністю офіційно, вкладають гроші в розвиток бізнесу, дають роботу українським співробітникам і приносять гроші Україні.

Стартап такого інтернет-магазину коштує немало. Як правило, ці магазини мають високу середню вартість покупки. В таких магазинах не вигідно купувати товар для перепродажу, тому вони не можуть бути джерелом тіньового імпорту в Україну.

2. Закордонні інтернет-магазини, які пропонують доставку в Україну, але не мають представництва, а продаж в Україні для них має невеликий пріоритет.

Такі магазини максимально інвестують в рекламу за допомогою Google AdWords або Facebook. У цих магазинах український покупець може придбати товар за такою ж ціною, як і покупець даного інтернет-магазину в іншій країні. Тим, хто перепродає товар, замовляти його у цих інтернет-магазинах не вигідно.

3. Майданчики на зразок Aliexpress та Ebay, агрегатори пропозицій різних продавців, в основному фізичних осіб.

Тут великий попит з боку покупців, які шукають недорогу продукцію. Середній чек посилок з таких магазинів, як правило, невеликий, але їх дуже багато. Покупці радо замовляють у продавців, які пропонують безкоштовну доставку.

Тут можна говорити про тіньовий імпорт, якщо таким імпортом вважати придбання і продаж, наприклад, чохлів для мобільних телефонів або підроблених товарів різних брендів з Китаю. Питання в розмірах. Порівняно з класичними каналами надходження контрабанди в Україну об'єми цього тіньового імпорту дуже маленькі.

4. Закордонні магазини, які не пропонують доставку в Україну.

Українські покупці користуються послугами цих магазинів за допомогою посередників. Вони поділяються на легальних і нелегальних.

Прикладом легального сервісу може бути MyMeest компанії Meest Group.

Український покупець замовляє товар в закордонному інтернет-магазині, оплачує товар карткою та як адресу доставки вказує склад компанії Meest Group в країні цього інтернет-магазину. На складі посилки оформляють і відправляють легальним шляхом у вигляді міжнародних поштових відправлень в Україну.

Робота цього сервісу не порушує законодавство. Таких добросовісних форвардерів в Україні багато. Їх послугами користуються більш освічені покупці.

Є і недобросовісні компанії, їх можна назвати посередниками. Ці компанії пропонують викупити товар в різних країнах і доставити його в Україну. Покупець оплачує посереднику в Україні вартість товару із закордонного магазину. Дуже часто такий спосіб оплати на карту, з великою ймовірністю, не зовсім легальний.

Посередник викуповує товар в закордонному інтернет-магазині і за цю трансакцію стягує з українського покупця 10-20% від вартості товару. Далі посередник перевозить товар в Україну. Для цього він часто використовує класичні канали тіньового імпорту: "Ми ввозимо товари двічі на тиждень вантажівкою".

В Україні посередник пакує товар та відправляє покупцю посилкою по Україні. Покупець, звісно, оплачує вартість доставки в Україну і вартість доставки по Україні. Те, що ці посередники працюють нелегально, можна зрозуміти з умов доставки товарів, які вони вказують на своїх сайтах.

На мою думку, введення обмеження для міжнародних поштових відправлень і зниження граничної межі для неоподатковуваних товарів вплине на ринок так.

Перший тип інтернет-магазинів буде згортати свою діяльність в Україні. Вартість залучення клієнта для них вже зараз надто висока, а через різке зниження попиту їм стане невигідно працювати в Україні. Вони закриють свої представництва.

Другий тип магазинів відчує спад кількості покупок, але й надалі пропонуватиме доставку в Україну, бо вони не інвестують у просування на українському ринку.

Третій тип відчує зростання запитів на зміну декларованої вартості товару в посилці. Покупці будуть намагатися вплинути на продавців, щоб вони занижували вартість товарів в рахунках, особливо в Китаї (це для продавців не проблема), або будуть декларувати посилки як подарунки. Питання в тому, чи встигатиме українська митниця адмініструвати і контролювати всі ці відправлення.

Четвертий тип. Легальні форвардери відчують різке падіння замовлень та кількості посилок. Попит на послуги нелегальних посередників зросте, в результаті чого підвищиться обсяг тіньового імпорту в Україну.

Оскільки впаде загальна кількість посилок, оператори поштового ринку будуть вимушені підвищити вартість посилок. Це зменшить попит на послуги легальних компаній та сервісів, і ще більше імпорту піде в тінь. Також зросте вартість адміністрування посилок, і всі ці затрати ляжуть на плечі покупця. Який вихід?

Україні не потрібно прирівнювати себе до ЄС та обмежувати безмитний поріг для міжнародних поштових відправлень до 22 євро. ЄС — це великий ринок, який дає покупцям величезні можливості вибору, а продавцям — можливості вільного безперешкодного переміщення товарів по всій території ЄС.

Якщо вже зовсім прирівнювати себе до ЄС, то в Митному кодексі потрібно визначити термін "третя країна" — країна, яка не є членом ЄС. Залишити вартість товарів у міжнародних поштових відправленнях в сумі 150 євро і вводити ці обмеження лише для третіх країн. Звичайно, вийде нерівна ситуація.

Посилки з ЄС в Україну не будуть рахуватися як посилки з третіх країн, а посилки з України в ЄС будуть рахуватися посилками з третьої країни. Тому це обмеження варто вводити лише тоді, коли ринок України буде гармонізовано з ринком ЄС.

Україні краще спиратися на досвід США, які замість зниження граничної межі для неоподатковуваних посилок збільшили цю межу з 200 дол до 800 дол. Який був привід робити такий крок, якщо в США багато вітчизняних виробників і їм потрібно більше захищати внутрішній ринок, ніж, наприклад, Україні?

Митна та податкова адміністрації США порахували витрати на адміністрування посилок з товарами вартістю понад ліміт 200 дол і зробили висновок, що витратна частина бюджету в цьому випадку перевищує дохідну частину бюджету, і за допомогою підвищення ліміту вони просто зекономлять гроші.

Наступними аргументами на користь підвищення ліміту в США є спрощення ведення підприємницької діяльності, прискорення виведення нових товарів на ринок, зменшення бар'єрів для покупців, здешевлення вартості доставки посилок, прискорення терміну доставки товарів із закордонних інтернет-магазинів.

Чому б Україні не звернути увагу на досвід США?

Іноді ринок здатний вирішити все краще та ефективніше, ніж обмеження з боку держави. Можливо, замість зниження граничної межі для неоподатковуваних товарів її потрібно підвищити? В Україні було 100 євро, потім стало 300 євро, пізніше — 150 євро. Чи аналізував хтось з чиновників ефект від цих змін?

Можливо, слід зробити ринок більш вільним? Нехай покупець сам обирає, де купувати. Не потрібно монополізувати ринок і заганяти покупця в глухий кут.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua