Податкова реформа. Які норми в законопроекті зайві

Податкова реформа. Які норми в законопроекті зайві

Кожні п'ять років можна реєструвати нові підприємства і виводити прибуток з материнської компанії. Це той самий офшор всередині країни.
Четвер, 6 жовтня 2016, 09:00
народний депутат, фракція "Самопоміч"

Кабмін схвалив проект закону про внесення змін до Податкового кодексу та вирішив його направити на розгляд Національної ради реформ.

Попри шалений спротив фіскальної служби Мінфін зважився на те, щоб записати у свій проект найкращі положення законопроекту №3357 про ліберальну податкову реформу, яка напрацьована авторським колективом активістів та депутатів під керівництвом Ніни Южаніної.

Це і повноцінний електронний кабінет, і позбавлення ДФС низки невластивих для служби повноважень, і передавання адміністрування реєстрів та баз даних з ДФС до спеціалізованого державного підприємства при Мінфіні.

Це також ліквідація податкової міліції у її нинішньому вигляді, запровадження єдиного реєстру заявок на бюджетне відшкодування ПДВ за одним-єдиним принципом його здійснення — хронологія подання заявок.

Це і захист податкового кредиту сумлінних платників, підтвердженого сплаченими на ПДВ-рахунок у СЕА ПДВ грошима і багато іншого.

Всі ці норми щодо покращення адміністрування податків напрацьовані авторським колективом в законопроекті №3357 ще в жовтні 2015 року. Тоді уряд Арсенія Яценюка не оцінив їх антикорупційного ефекту. Хочу висловити особисте шанування прем'єр-міністру та міністру фінансів за те, що дослухалися до нас.

Однак 3357 є системним законопроектом, норми якого пов'язані між собою. Тому вкрай важливим було не розривати їх.

Як зазначив міністр фінансів, із законопроекту №3357 до законопроекту, який був схвалений урядом, перейшло 30%. А треба було брати всі антикорупційні та антидискреційні норми до кінця.

Поясню, що маю на увазі. 

По-перше, в законопроект Мінфіну потрапило кілька випадкових норм. Наприклад, зменшення фінрезультату на суму отриманих дивідендів від інститутів спільного інвестування, які не сплачують авансові внески при виплаті дивідендів. На думку експертів, це призведе до створення внутрішнього офшору і втрат бюджету.

По-друге, ініціатива Мінфіну щодо введення п'ятирічних податкових канікул з податку на прибуток для нових підприємств з річним оборотом до 5 млн грн породжує питання.

Цікаво почути, скільки коштуватиме для бюджету держави ця пільга і хто нею насправді скористається. Маю підозру, що як тільки ця пільга буде проголосована, наступного дня весь великий та середній бізнес "подробиться" і створить двадцять нових підприємств, які не будуть п'ять років платити податок на прибуток.

Так кожні п'ять років можна реєструвати нові підприємства і виводити прибуток з материнської компанії. Це той самий офшор всередині країни.

Якщо бюджет може собі дозволити таку дірку, то краще раз і назавжди замінити дискреційний класичний податок на прибуток податком на виведений капітал, коли момент сплати податку відстрочується до моменту розподілу дивідендів або виведення коштів на споживання.

Цим шляхом пішла Естонія, а недавно й Грузія вирішила з 2017 року не оподатковувати прибуток до моменту його розподілу.

Натомість Мінфін "вдосконалює" окремі норми розділу податкового кодексу про податок на прибуток з одночасним запровадженням легального способу несплати цього податку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!