Перспективи і ризики приватизації обленерго

Перспективи і ризики приватизації обленерго

Потрібна термінова приватизація обленерго, поки електромережі зовсім не зносились, а самі підприємства не пустили на банкрутство.
Середа, 28 вересня 2016, 12:13
голова Фонду державного майна України

Фонд держмайна готує до приватизації шість обленерго: Хмельницьк-, Тернопіль-, Харків-, Миколаїв-, Запоріжжя-, Черкасиобленерго.

Їх було передано до ФДМ ще у 2011-2012 роках. Чому їх не приватизували ще тоді, як інші подібні активи, невідомо.

За чутками, в часи Януковича готувалася їх адресна приватизація, для конкретного інвестора, але тоді просто не встигли.

З тих пір вони перебували в управлінні фонду, накопичуючи борги і скандали.

Чому настав час їх приватизувати? Є дві вагомі причини.

Перша — ризик подальшого зменшення прибутковості обленерго і збільшення їх боргів.

Ось порівняйте: за шість місяців 2016 року порівняно з цим же періодом 2015 року виручка п'яти обленерго зросла на 20% до 10,2 млрд грн, а EBITDA, ключовий показник дохідності підприємств, впав майже удвічі до 396 млн грн.

І це при суттєвому зростанні тарифів! При монопольності обленерго в регіоні!

Паралельно підприємства нарощують борги. Зараз вони перевищують 4 млрд грн. У деяких обленерго борги перевищують їх оціночну вартість! Швидше за все, це наслідки неефективного менеджменту і корупції на підприємствах.

Друга причина — низький рівень капітальних інвестицій у розвиток підприємств. В середньому по шести обленерго він становить 3%. Наприклад, капітальні інвестиції у Черкасиобленерго — 1%, у Запоріжжяобленерго — 0,1% у 2014 році.

За таких темпів населення і підприємства Черкаської та Запорізької областей через десяток років зіткнуться з проблеми із постачанням електроенергії.

Тому приватизація обленерго потрібна терміново, в найкоротші строки, поки електромережі ще зовсім не зносились, а самі підприємства не пустили на банкрутство, як це вже відбулося з понад тисячею державних підприємств.

Ми відчуваємо, що в іноземних інвесторів є інтерес до наших обленерго. Одразу після енергетичної конференції, проведеної ФДМ спільно с USAID у червні 2016 року, близько 15 компаній проявили інтерес до підприємств.

Тепер головне — не відлякати потенційних покупців втягуванням обленерго в корупційні скандали, політичними антиінвестиційними заявами і нарощуванням боргів. Зі спілкування з інвесторами ми розуміємо ризики енергетичної приватизації і намагаємося їх мінімізувати. Основних ризиків п'ять.

Ризик 1. 45-денне вікно між оголошенням та аукціоном недостатнє для вивчення інвестором об'єктів приватизації.

З цією ж проблемою ми стикнулися ще на ОПЗ: інвесторам не вистачило часу для прийняття рішень, оскільки остаточно вони повірили в проведення приватизації і почали активно працювати лише після оголошення про продаж.

За 45 днів вони мусили приїхати, подати документи, вивчити документацію, написати аналітичні звіти і повернутися, аби презентувати їх своєму керівництву.

ФДМ розробив проект закону про приватизацію, в якому пропонує збільшити термін між оголошенням та аукціоном до 180 днів. Це дозволить збільшити строки вивчення об'єктів відповідно до міжнародних стандартів.

Ризик 2. Не повністю прийнято нове законодавство у сфері енергетики. Наразі інвесторам складно зрозуміти, за якими правилами буде жити ринок електроенергії, а тому важно скласти бізнес-план і оцінити вигідність такої покупки. Інвестори також очікують на впровадження RAB-регулюючого тарифу, який спочатку планувався на 1 квітня, потім на 1 жовтня 2016 року. 

Міжнародний радник Фонду державного майна, найбільша в світі консалтингова компанія Deloitte, а також члени Міжнародної робочої групи з питань приватизації при Кабінеті Міністрів України (Постанова КМУ №525) пропонують не оголошувати аукціони, поки не будуть прийняті згадані закони, що встановлюють нові, євпропейські правила гри на ринку електроенергії.

Фонд зі свого боку вітає прийняття закону про незалежного регулятора і вже відправив листи на ім’я Прем’єр-міністра і Голову Верховної Ради з пропозицією терміново ухвалити ще один закон – з поясненням, що це допоможе провести результативну приватизацію і отримати кошти в бюджет вже в 2016 році.

Ризик 3. Деякі іноземні інвестори готові вкладати в обленерго тільки спільно з ЄБРР. Для них готовність ЄБРР брати участь в інвестиціях — своєрідний гарантійний захист від реприватизації та інших потенційних наслідків політичної та економічної нестабільності в Україні.

Готуючи до приватизації ОПЗ, ми отримали від ЄБРР листа про готовність організації кредитувати або частково брати участь в інвестуванні. Сподіваюся, ми зможемо отримати такий лист від ЄБРР і щодо обленерго. Це дозволить залучити на аукціони більше учасників.

Ризик 4. Гарантійний внесок, 5%, відлякує інвесторів. Причому, відлякує не сума, а те, що її потрібно покласти на депозит в банк на території України.

Радники розповідають інвесторам страшні історії, як колись учасники аукціону не могли отримати свої гроші, а про рейтинг української банківської системи їм і розповідати не треба. Тож цей пункт викликає у них справедливий острах.

Фонд держмайна підготував зміни до відповідного положення. Це дозволить учасникам аукціону подавати гарантію від першокласного міжнародного банку або розмістити гарантійний депозит у грошовій формі.

Антимонопольний комітет і Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку підтримали ці зміни. Тепер слово за Мін'юстом.

Ризик 5. У деяких обленерго відсутні всі документи на землю та об'єкти нерухомості, що їм належать.

ФДМ створив робочі групи і моніторить хід вирішення проблеми в обленерго.

* * *

Завчасно виявивши ризики, ми разом з урядом та парламентом повинні виконати нашу "домашню роботу" і підготувати якісну прозору приватизацію. Тільки тоді отримаємо повноцінну реформу у сфері енергетики і якісні послуги. За роботу!

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua