Хто заплатить за бюджетні ініціативи уряду

Хто заплатить за бюджетні ініціативи уряду

Проект держбюджету-2017 передбачає збереження основних ставок податків і разом з тим — ріст доходів та видатків. Якими можуть бути компенсатори?
Вівторок, 20 вересня 2016, 08:00
Ірина Піонтківська, старший економіст Центру економічної стратегії

На сайті Міністерства фінансів 15 вересня з’явилося повідомлення про ухвалення урядом проекту бюджету на 2017 рік та його подання до парламенту.

Детальна інформація щодо параметрів урядового проекту з'явилася лише в понеділок.

Доки аналітики детально вивчають поданий Кабінетом міністрів проект, пропонуємо в загальному оглянути показники, представлені в проекті під час презентації цього документа.

Позитивним моментом є виділення пріоритетів реалізації бюджетної політики: підвищення якості державних послуг та захист державних інтересів.

За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, проект бюджету передбачає збереження основних ставок більшості податків, при цьому розширення бази оподаткування та зростання видаткової частини. Проте водночас поданий Законопроект про зміни до Податкового кодексу говорить про наміри дещо збільшити акцизи.

При цьому запланований дефіцит бюджету-2017 повинен скоротитися до 3% ВВП з очікуваних 3,7% ВВП у 2016 році. Згідно з проектом, доходи бюджету зростуть на 14,3% до 713 млрд грн — 27,5% ВВП, а видатки виростуть на 15,3% до 790 млрд грн — 30,5% ВВП.

Загалом же видатки Зведеного бюджету виростуть на 1 п.п. відносно ВВП – з 36,2% до 37,2% ВВП.

Тобто і доходи, і видатки зростатимуть дещо вищими темпами, ніж номінальний ВВП (ріст на 13%), а підвищення соціальних стандартів (мінімальна зарплата і прожитковий мінімум) кумулятивно зростуть на 10,1% впродовж року.

Для виявлення заходів, які будуть компенсувати збільшення видатків, необхідно ознайомитися з усіма параметрами законопроекту та змінами до законодавства, які пропонуються. Якими можуть бути компенсатори?

У дохідній частині. Проект змін до Податкового кодексу від 8 вересня 2016 року  передбачав в основному спрощення адміністрування податків. Очікується також реформування оподаткування аграрної галузі.

Можливо, очікування покладаються на те, що при спрощенні правил справляння податків, зменшенні тиску на бізнес та громадян велика частина доходів вийде з тіні, а адміністрування вдасться зробити більш ефективним.

Важливо, що у день подання проекту Бюджету, КМУ подав також і проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу, в якому дещо підвищуються ставки акцизного податку.

Інші варіанти — отримання коштів від спеціальної конфіскації активів, приватизація, перерозподіл повноважень між місцевими та центральним бюджетом, зокрема, оплата комунальних послуг.

У видатковій частині. Можливими компенсаторами можуть бути верифікація (можлива економія — близько 14 млрд грн) та впровадження перевірки фінансового стану деяких категорій соціальних виплат.

Проте загалом уряд радше збільшує, ніж зменшує фінансування основних видаткових статей: освіти, охорони здоров'я, оборони, інфраструктури.

Уряд визначив низку ключових напрямів системних реформ у бюджеті-2017. Нижче — уривки з прес-релізу Мінфіну та коментарі експертів центру.

"Підвищення якості освіти, охорони здоров'я, органів державної влади за рахунок збільшення заробітних плат для посилення професіоналізму".

Підвищення якості освіти, охорони здоров'я та державної служби — одні з найважливіших напрямків державної політики. В реформування системи охорони здоров'я в перші роки перетворень необхідно буде вливати кошти.

Проте чи варто збільшувати видатки на освіту — дискусійне питання. Саме лише збільшення зарплат (основна теза уряду) не можна вважати реформою.

Недавно ми проаналізували структуру державних витрат в Україні та країнах, які відносно недавно стали членами ЄС. На графіку можна побачити, наскільки в Україні завищені видатки на вищу та початкову освіту і водночас занижені на середню освіту та охорону здоров'я, особливо на медичні товари.

Обсяги державних витрат за окремими напрямками в Україні та їх відхилення від витрат у країнах — нових членах ЄС

 Категорії "Соціальний захист та пенсійне забезпечення", "Оборона" та "Обслуговування боргу" вилучені через відносно високі рівні відхилення від відповідних показників у країнах — нових членах ЄС
Джерело: Мінфін, Держстат, Eurostat, розрахунки ЦЕС

"Збільшення витрат на оборону та дипломатію для всестороннього захисту національних інтересів, надання адресної підтримки населенню через пільги та субсидії для найменш заможних, збільшення мінімальної заробітної плати".

Збільшення адресної підтримки біднішого населення повинне поєднуватися із зменшенням надання соціальної підтримки заможному населенню. Більше 90% обсягу соціальних допомог видаються без перевірки на нужденність.

"Підтримка стратегічних напрямів розвитку економіки (АПК, дорожній фонд, енергоефективність)".

Уряд планує фінансування спецфондів у партнерстві з міжнародними організаціями, що, на думку урядовців, забезпечить необхідний рівень прозорості та ефективності використання коштів. Чи справдяться ці очікування — покаже час.

"Підтримка місцевих бюджетів та регіональних інвестиційних проектів у рамках реформи децентралізації".

На місця вже було передано частину доходів. Зараз уряд пропонує перерозподілити більше видатків і одночасно закласти в бюджет фінансування на вирішення проблемних питань, якщо регіони не зможуть їх вирішити.

Це вкладається у принцип децентралізації. Міжнародний досвід свідчить: чим ближче джерело державних послуг до мешканців, тим якісніше надаються послуги.

Наприклад, за стан вікон у школах чи температуру повітря у класах взимку повинна відповідати не державна влада, а місцева, яка краще знає потреби громади. Умовно — чи потрібно опалювати великий напівпорожній будинок, якщо можна опалювати одне крило, а гроші витратити на щось інше.

"Розвиток вітчизняної кіногалузі, проведення Євробачення та ознаменування історичних подій (музей Голодомору та меморіал пам'яті Небесної сотні)".

Рівень фінансування культури та мистецтв в Україні відповідає видаткам країн ЄС: Україна витрачає 0,4% ВВП, ЄС — 0,5% ВВП. У цій сфері потрібне не стільки збільшення видатків, скільки зміна принципів фінансування.

Зараз механізми фінансування — планові, а діяльність закладів культури часто зарегульована. Підвищити ефективність використання коштів можна шляхом впровадження ринкових, наприклад, грантових, механізмів фінансування.

"Підвищення розмірів пенсій та державних допомог з урахуванням темпів зростання прожиткового мінімуму".

На основі дослідження сімей Держстатом пільги та субсидії для населення розподіляються між усіма прошарками однаково.

Спрямування пільг і субсидій за квінтілями*

 * Квінтиль — одна п'ята частина. У даному випадку — 20% сімей країни, розміщених за зростанням доходів. Перший квінтиль відображає найбідніші 20% сімей, другий — більш забезпечені сім'ї, п'ятий — найбагатші 20% сімей
Джерело: Держстат

Якщо перевірити фінансовий стан отримувачів допомог і припинити видачу допомог для найбагатших 40% населення, можна зекономити понад 5 млрд грн. Ці кошти можна буде спрямувати на адресну допомогу найменш забезпеченим.

"Передбачення загального ресурсу на оборону в обсязі 129 млрд грн (5% ВВП)".

Рівень військових видатків в Україні в останні три роки становив 3,2% ВВП. Він нижчий за аналогічний показник для країн, на території яких тривала війна. З огляду на це підвищення видатків на оборону до 5% ВВП є логічним. Цей показник  відповідає витратам країн, що переживали гібридну війну (5,4% ВВП).

"Додаткове спрямування 2 млрд грн (всього за напрямком близько 6 млрд грн) на централізовану закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення, у тому числі для лікування онкохворих, хворих на СНІД та туберкульоз".

Видатки на медичні закупівлі в Україні значно менші, ніж у європейських країнах, а ситуація із захворюваністю населення — гірша. Таким чином, збільшення видатків за цією програмою можна лише вітати.

Проте в Україні були випадки занадто тривалих погоджувальних процедур щодо закупівель ліків за спеціальними програмами лікування, що призводило до низької ефективності лікування хворих. Тому, крім збільшення видатків, необхідно удосконалити процедури формування держзамовлень на ліки та їх придбання.

"Видатки на підготовку та проведення в Україні пісенного конкурсу "Євробачення" (враховано 455,7 млн грн)".

Протягом останніх чотирьох років країни витрачали на цей захід за поточним курсом від 600 млн грн до 1 660 млн грн.

Колонка підготовлена у співпраці з Юлією Рудою, молодшим економістом Центру економічної стратегії

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua