Facebook чи ЗМІ. Хто краще відпрацював Panamagates в Україні

Facebook чи ЗМІ. Хто краще відпрацював Panamagates в Україні

Хто більш категоричний і критичний у ставленні до президента, що опинився в центрі світового скандалу, і хто подає інформацію більш зважено.
П'ятниця, 22 квітня 2016, 08:00
Vox Ukraine, аналітична платформа

Гучні події і кризові ситуації - це можливість дослідити динаміку та структуру обговорення новин у медіа-просторі.

Panamagates сколихнув медіа-простір усього світу, і Україна не є винятком.

Радше навпаки: президенти лише кількох країн - у переліку, зокрема, Україна, Аргентина, Азербайджан - опинилися в епіцентрі світового розслідування.

Новина про реєстрацію офшорних компаній на ім'я українського президента Петра Порошенка стала центральною темою для обговорення в українських ЗМІ та соцмережах протягом кількох днів після її оприлюднення 3 квітня.

Останні дослідження показують, що соціальні медіа нарівні з професійною журналістикою формують медіа-простір.

Усе частіше саме соцмережі стають джерелом новин, від яких згодом відштовхуються традиційні ЗМІ. При цьому зберігається різниця у сприйнятті та висвітленні новин між інтернет-ЗМІ та соціальними мережами.

Дані для дослідження надані Mediapulse Monitoring Agency. База даних включає ділові всеукраїнські видання, регіональні видання, інтернет-ЗМІ та 15 телеканалів.

У межах дослідження було проаналізовано 397 статусів на Facebook з 3 по 5 квітня, 247 медіа-повідомлень за 3 квітня та 1 607 повідомлень за 4 квітня.

Для визначення тональності повідомлень було застосовано комбінований метод ручного та автоматичного аналізу - за пошуком складених списків ключових тематичних слів і виразів.

 Натисніть для збільшення

Facebook говорить

Автори проаналізували масив текстів, згенерованих лідерами думок на Facebook у перші три доби з того часу, як ім'я Порошенка з'явилося в контексті панамських документів. Цей аналіз дає можливість відстежити структуру й динаміку дискусії в соцмережах.

Абсолютна більшість - 94% - статусів на Facebook у першу добу після оприлюднення інформації про офшори мали явно виражений негативний тон.

З текстів, які були опубліковані від імені 1 270 акаунтів, включених до бази даних за популярністю та кількістю фоловерів, лише 4% мали нейтральний тон, наприклад, пропонували зачекати на офіційне розслідування, і 2% намагалися виправдати наявність імені президента в панамських документах.

4 квітня картина трохи змінилася. Негативне тональне забарвлення мали вже 78% статусів за рахунок того, що збільшилася кількість нейтрального контенту - 8% - та статусів з виправданнями дій президента - 14%.

Саме 4 квітня о 15:23 президент уперше відреагував на наявність свого імені у панамських документах. Проте посилання Порошенка на те, що створення офшорних фірм - це зона відповідальності його юридичних радників, радикально не позначилося на дискусії у Facebook.

Наступного дня, 5 квітня, кількість текстів, де президенту висуваються нові звинувачення, знову збільшується - на 4%.

Значна частина статусів, які виправдовували наявність прізвища Порошенка в офшорних списках, паралельно апелювала до неетичності розслідування Слідство.інфо, яке вийшло на Громадському телебаченні, а саме - прив'язки часу реєстрації офшорних компаній - серпень 2015 року - до іловайського котла.

У звинувачувальних статусах також 28 разів згадували Путіна в контексті офшорів Порошенка. Як відомо, в українському медіа-дискурсі порівняння з Путіним або принаймні згадка політика в одному ряду з російським президентом - це завжди негативний тон і репутаційні втрати.

"Як і Путін, Петро Порошенко отримав перелік питань про його офшорні компанії" - Наталія Соколенко.

"Дуже цікаві факти про панамську юридичну фірму, яку обрали Порошенко, Путін та інші світові казнокради" - Олег Ляшко.

"Варто почитати про панамську юридичну фірму, яку обрали Порошенко, "сім'я" Путіна та десятки інших світових олігархів" - Віктор Вовк.

"Порошенко заснував три офшори замість "сліпого трасту" саме тоді, коли наші хлопці гинули в іловайському котлі, за допомогою компанії Mossack Fonseca, Панама, БВІ, яку активно використовували для відмивання грошей друзі Путіна" - Дмитро Сінченко.

Інтенсивність висвітлення панамських документів у Facebook почала помітно спадати вже 5 квітня.

ЗМІ: наздоганяючи блогерів

3 квітня, після оприлюднення прізвищ фігурантів офшорного скандалу, традиційні ЗМІ дублювали дискусію в соцмережах: 85% повідомлень мали негативний тон.

Медіа вдавалися до таких формулювань: "тайный налоговый маневр" - "Медиавектор", "махинации действующего президента" - "Новое время", "подвійне життя президента" - "Громадське", "сліпий траст існує тільки в його фантазіях" - "24 канал", "офшорна бізнес-імперія" та "офшорка" президента" - 24 канал.

У першій половині дня 4 квітня кількість звинувачувальних повідомлень починає йти на спад і становить 70%, що також повторює динаміку дискусії в соцмережах.

У негативних повідомленнях ЗМІ продовжували апелювати до "скандального расследования" - "Апостроф", "налогового маневра" - "Новое время" та "Радіо24", "масштабных пирамид Порошенко" - "Вести", "офшорных финансовых схем" - "Главный портал Киева".

Водночас у повідомленнях, що виправдовували дії президента - їх у першій половині дня 4 квітня було 25%, - ЗМІ в основному апелювали до слів юридичних консультантів Порошенка.

Зокрема, було сказано, що офшори були необхідні для реструктуризації активів Roshen - The Politics, і що заснування офшорних компаній означало "реальну спробу" продати Roshen - "Риа новости", "Гордон". Навіть згадували теорію, що "слив против Порошенко мог организовать Кремль" - "112.ua".

Після першої реакції президента на фігурування його прізвища в панамських документах, о 15:23 4 квітня, структура обговорення теми на Facebook та у традиційних ЗМІ стала різко відрізнятися.

Якщо на дискусію у Facebook реакція президента не особливо вплинула, і частка негативних повідомлень залишалася на рівні 78%, то у ЗМІ частка позитивних і нейтральних повідомлень різко зросла і на 17:00 4 квітня разом становила 51%.

У ЗМІ з'явилися повідомлення, що "юристи, які керують активами Порошенка, повинні відповісти на усі закиди ЗМІ" - "7 днів". Увага акцентувалася на тому, що для підготовки до продажу компанії Roshen і передання її у "довірчу власність" створення офшорів було необхідним.

Можна було уникнути такої кількості негативних повідомлень принаймні у традиційних ЗМІ, якби прес-служба президента своєчасно відреагувала на оприлюднення прізвища Порошенка в панамських документах.

Цікаво, що тональність повідомлень у ЗМІ часто відрізняло лише одне сполучне слово. Так, частина медіа писала, що Порошенко не передав активи Roshen у "сліпий траст", однак створив офшорні компанії - як виправдання.

Інша частина писала, що президент не тільки не передав активи Roshen у "сліпий траст", а й створив офшорні компанії - як обтяжуюча обставина. Або не продав свої активи, а натомість створив три офшорні компанії - як протиставлення.

Так лише за допомогою одного сполучного слова можна маніпулювати думкою читача, не пропонуючи аудиторії додаткових аргументів та експертних пояснень.

Висновки

Автори вважають, що якість контенту в українському медіа-просторі лишається поверховою, особливо коли питання стосується сфери, яка потребує базових економічних знань. Медіа-дискурсу бракує фаховості висвітлення такого принципу державного управління та антикорупційної політики, як конфлікт інтересів.

Більшість медіа звертається до звичного емоційного забарвлення новин - як негативного, так і позитивного - замість того, щоб пропонувати аудиторії пояснення базових термінів для розуміння ситуації.

Від соцмереж навряд чи варто очікувати зваженої реакції на кризову інформацію. Їх завдання і не полягає у просвітництві. Крім того, Facebook-спільнота не обмежена професійною етикою. Соцмережі виступають тригером для обговорення певної теми у ЗМІ і є традиційно більш радикальними у висловлюваннях.

Євгенія Кузнєцова, PhD, University of Deusto, Дмитро Потєхін, Nonviolent Solutions Agency

Дані для дослідження: Mediapulse Monitoring Agency

Оригінал публікації: Facebook VS ЗМІ: хто "краще" відпрацював Panamagates в Україні

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!