Крадіжка облігацій з банку Пшонки. Чотири питання до "сліпих" регуляторів

Крадіжка облігацій з банку Пшонки. Чотири питання до "сліпих" регуляторів

Нацбанк просто не міг не бачити цих угод і краще за всіх знав про проблемну ситуацію в БГ Банку. Тим не менше, і він закрив очі на це шахрайство, хоча міг запобігти цьому.
П'ятниця, 6 листопада 2015, 08:30
Дмитро Вербицький, економіст

"Викрадені з банку Пшонки 4,7 млн доларів опинилися у екс-фонді Гонтаревої". Гучна назва для залучення уваги, чи неправда?  А може все-таки дійсно кричущий факт.

Нагадаю, йдеться про те, як облігації внутрішньої державної позики із сумнозвісного БГ Банку, який пов'язують із оточенням сім'ї екс-прокурора Пшонки, були продані за явно заниженою ціною і через кілька посередників потрапили до фондів відомої інвестиційної компанії - ICU.

Відголоски цієї оборудки досі роздаються по ринку. І, судячи з усього, ще не скоро вщухнуть.   

Як зазначали ЗМІ, облігації були продані компанії ПАТ "Тера Інвест". Після цього вони пройшли через компанії ТОВ "Фондовий актив" та ТОВ "Центральний брокер", які ЗМІ пов'язують із усім відомим ПАТ "Біржова група Перспектива", засновниками якої зазначаються дніпропетровські бізнесмени Сергій Антонов та Ірина Філіпська.

Відразу ж після виходу журналістського розслідування всі почали публікувати спростовування, заперечення, повідомлення, хто кому бенефеціар тощо. Для того, щоб запевнитися в тому що ЗМІ праві, не треба вигадувати велосипед.

Всі перелічені компанії - професійні учасники фондового ринку. Отже, про них можна дізнатися багато інформації з відкритих джерел. Зокрема на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України - smida.gov.ua.

З інформації на SMIDA ми можемо побачити цікавий факт - згадані чотири юридичні особи вказали однакові телефони для зв'язку, мейли з одного доменого імені academy.in.ua, а ПАТ "Тера Інвест", ТОВ "Центральний брокер" та ПАТ "Біржова група Перспектива" зазначили одну адресу реєстрації: вул. Леніна, буд. 30 м. Дніпропетровськ.

Це насправді важко не побачити. Проте, говорити тут треба про інше.  

Справжня проблема полягає не в тому, хто опинився кінцевим покупцем по суті вкрадених цінних паперів, а в тому, що інфраструктура українського фондового ринку ідеально підходить для таких злочинів.

Іншими словами - обидва регулятори нашого фінансового ринку, і НБУ, і НКЦПФР нічого не зробили для запобігання або хоча б покарання компаній за такі операції.

Питання №1. Як таке могло статися, що контрольований державою "Розрахунковий центр" (РЦ), по рахунках в якому пройшла символічна сума оплати, а це 8,3 тисячі гривень за досить великий пакет паперів (4,7 млн доларів) не помітив нічого. Більше того, то були цінні папери у проблемному банку, що перебував під контролем НБУ.

Або в цій організації взагалі відсутній моніторинг операцій, або він є, але менеджери розрахункової організації закрили очі на факт волаючої невідповідності суми і реальної вартості пакету паперів?

Справа в тому, що розрахунки за всіма держпаперами проводяться виключно з використанням принципу "поставка проти платежу", тому сторони будь-якої угоди в обов'язковому порядку повинні провести оплату через РЦ. В даному випадку РЦ просто повинен був зупинити цю операцію і папери залишилися б на рахунку БГ Банку.

Він цього не зробив і судячи з усього навіть не повідомив про явно підозрілу операцію у відповідні правоохоронні органи.

"Розрахунковий Центр" може надати безліч аргументів, виправдовуючись, але факт в тому, що один з ключових елементів інфраструктури ринку не виконує функції, обов'язкові не тільки для розрахункового банку, а й для кожного комерційного банку в будь-якій нормальній країні.

Питання №2 - до Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), яка оперативно отримує інформацію щодо кожної угоди на ринку.

Або ця інформація ніяк не обробляється регулятором, або він нічого не може або не хоче з нею зробити. Крадений пакет облігацій перебував у посередників близько тижня і у Комісії була можливість заблокувати його подальший рух.

Часу було достатньо - перші угоди пройшли 4 листопада 2014 року, а наступні транзакції були лише 10 листопада 2014 року. Але цього не сталося.

Питання №3 - до нового складу НКЦПФР, яка працює з початку 2015 року. Маючи доступ до службової інформації і розуміючи суть цих операцій, Комісія за багато місяців роботи нічого не зробила для притягнення до відповідальності використаних у цьому ланцюжку операцій ліцензованих НКЦПФР компаній-посередників та їх бенефіціарів.

Навіщо нам взагалі такий регулятор, який безглуздо збирає гори інформації і ніяк не реагує на явні ознаки правопорушень?

Ми не говоримо зараз про боротьбу з маніпулюванням цінами або про інші - більш складні завдання. Не потрібно бути математиком, щоб зрозуміти, що ланцюжок проведених угод - чистої води крадіжка активів з БГ Банку.

Питання №4 - до Національного Банку України, що володіє депозитарієм, який враховує всі державні папери і всі операції з ними.

Нацбанк просто не міг не бачити цих угод і краще за всіх знав про проблемну ситуацію в БГ Банку. Тим не менше, і він закрив очі на це шахрайство, хоча міг запобігти цьому протягом шести днів, допоки крадений пакет ще не був перепроданий за ринковою ціною.

Питань до ICU насправді немає. Існує ймовірність, що вони могли не знати про походження пакету облігацій і опинилися "сумлінним покупцем". На їх місці могла бути будь-яка інша велика інвесткомпанія або навіть банк.

Як повідомляють джерела на фондовому ринку  - ідентичний пакет облігацій пропонувався і іншим компаніям.

Поки ми другий рік говоримо про реформи, шахраї продовжують використовувати наш "сильно контрольований і занадто зарегульований" державою фондовий ринок. При цьому злочини розкриваються тільки через рік і зовсім не завдяки розслідуванню регуляторів, а журналістів.

Маю надію, що правоохоронні органи спільно з НБУ і НКЦПФР займуться даною справою і притягнуть до відповідальності посадових осіб всіх причетних до цієї оборудки організацій. Напевно, НКЦПФР навіть відкличе ліцензії у відповідних торговців ЦП. Чи не так?

Загалом ця сумна історія розкриває не просто факт одиничного правопорушення, а набагато глибшу, можна сказати системну проблему. Важко уявити розвинену державу, в якій можна нахабно провернути таку аферу, використовуючи державні боргові зобов'язання, контрольований державою розрахунковий банк (РЦ) і депозитарій, який взагалі є підрозділом центрального банку.

Україна потребує реформ. Але чи може державна влада реформувати саму себе? Стосовно фондового ринку - на цей рахунок є великі сумніви.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!