Три причини прийняти законопроект про держзакупівлі

Три причини прийняти законопроект про держзакупівлі

Не прийняти 2087а – це закрити вікно великих можливостей для українських експортерів і поставити під питання репутацію України як надійного торгівельного партнера. Це – як після довгого шляху на Говерлу зупинитися у 10 м від вершини. Чому так?
Середа, 15 липня 2015, 17:55
Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі

У червні Кабінет міністрів зареєстрував законопроект 2087а, який вносить зміни у низку законів про державні закупівлі.

Крім низки антикорупційних змін та ініціатив щодо дерегуляції, документ містить суто технічні уточнення в законодавство про держзакупівлі, які можуть допомогти українським виробникам.

Не прийняти 2087а - це зачинити вікно великих можливостей для експортерів і поставити під сумнів репутацію України як надійного торговельного партнера.

Це - як після довгого шляху на Говерлу зупинитися за десять метрів від вершини.

Реклама:

Чому так?

У рамках Світової організації торгівлі Україна має шанс приєднатися до "Угоди про державні закупівлі" - Agreement on Government Procurement, GPA.

Угода поширює головний принцип СОТ - рівний доступ до ринків - на сферу державних закупівель. Іноземці матимуть повний доступ до українських державних тендерів так само, як українські - до закордонних.

Чому саме зараз? Тому що у грудні у Найробі на засіданні Генеральної ради СОТ буде розглядатися питання щодо підписання GPA з Україною.

Це знакова для нас подія. Ми довго йшли до неї, спільними зусиллями проводячи кропітку роботу з підготовки документів, ведучи переговори з державами-членами СОТ, переконуючи численних опонентів, доводячи важливість гармонізації законодавства. Цю роботу попередньо схвалили наші міжнародні колеги.

Де-факто гармонізація законодавства вже відбулася, залишилося зробити останній невеличкий крок і затвердити кілька технічних моментів. Кажучи "технічних", я маю на увазі суто формальні речі на кшталт гармонізації строків проведення тендерів - вони на кілька днів відрізняються в Україні та у світі.

Вигоди ж від приєднання до GPA Україна отримає цілком реальні.

По-перше, підписання угоди - це знак якості для іноземних інвесторів. Це позитивний сигнал, що з нами можна мати справу, що ми у свої діяльності переймаємо best practices та отримуємо схвалення від провідних країн світу.

По-друге, це працює на міжнародну репутацію України, зокрема, у СОТ.

Від нас чекають підтвердження обіцянок, демонстрації вміння поводити себе у міжнародній спільноті, у вищій лізі. Наша репутація у СОТ вже стала значно кращою: ми довели, що не тільки можемо створювати проблеми, а й бути справжнім взірцем у чомусь.

Нашу заявку попередньо схвалили кілька країн, у тому числі Канада. Її збираються використовувати як зразок для роботи з наступними претендентами. Вважаю, що це досягнення було варте наших зусиль.

По-третє, ми відкриємо іноземні державні закупівлі для українських експортерів.

Мова йде про велетенський потенційний ринок обсягом у 1,7 трлн дол. Це більш ніж у 30 разів перевищує грошовий еквівалент експорту України в 2014 році. Тепер досить легко можна буде отримати доступ до державних тендерів США, Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Гонконгу чи Канади.

Навіть невеличкий шматок того пирога для будь-якої української компанії - прекрасна можливість. Важливо розуміти, що українським компаніям ця гармонізація потрібна набагато більше, ніж іноземним.

Наш ринок державних закупівель давно відкритий для іноземних постачальників. Дискримінація компаній різних форм власності заборонена українським законодавством. Однак при цьому частка іноземних компаній у загальному обсязі державних тендерів становить лише 0,15%.

При цьому на українські продукти припадає 77% держзакупівель, а більшість товарів іноземного походження - це пально-мастильні матеріали, які Україна у будь-якому випадку імпортує. Тому очікувати шквалу іноземних товарів на українських закупівлях не варто - для іноземців правила гри не змінюються. А от іноземний ринок для українців нарешті відкриється.

Приєднання до GPA - це найпростіший шлях для українських експортерів. Спитайте в невеликого виробника, чи легко потрапити на полицю у мережу супермаркетів тут, в Україні? А за кордоном?

Ви уявляєте, через що вам доведеться пройти, аби зайняти місце, наприклад, у Walmart? Або навіть у звичайному супермаркеті у Польщі?

А от зайти на державний тендер на закупівлю товарів буде значно легше. Ця сфера чітко регулюється, вона прозора, там діють однакові для всіх правила, які можна завантажити з інтернету. Для експортера це вихід на величезний ринок.

Для підтримки та навчання українських експортерів і державних службовців у рамках угоди GPA Мінекономрозвитку буде проводити низку заходів, де ознайомить бізнес з новими можливостями, які для нього відкриваються.

Перші такі семінари відбудуться 21-23 липня за підтримки CLDP, Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США.

Кому можуть заважати ці, безперечно, важливі здобутки?

Тільки тим, хто програє від прозорості держзакупівель. У цій сфері роками будувалися схеми, за якими "розпилом" займалися чиновники і ті українські виробники, що здобували державні замовлення не через перемогу у конкурентній боротьбі, не за кращі ціну та якість, а завдяки хабарам і протекції.

Звідси і така сильна протидія. Проте я впевнений, що здоровий глузд переможе, проект закону 2087а знайде підтримку під куполом Верховної  Ради, і вже з нового року українські виробники отримають нові можливості для розвитку.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: