Кому потрібен туризм

Кому потрібен туризм

Вагомим джерелом наповнення бюджету може стати туристична індустрія. На думку фахівців, вона здатна "однією лівою" давати в казну 10 млрд дол.
Вівторок, 28 жовтня 2014, 20:23
Iгор Винниченко, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Економіка України перебуває у вкрай складному становищі.

За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, держава може недоотримати 8-9% валового внутрішнього продукту. Це більше за попередні прогнози.

Міністр пов'язав це із знищенням промислових підприємств на сході України, які давали країні 30% її валютної виручки.

Прем'єр Арсеній Яценюк повідомив, що Україна вибрала усі квоти на поставки сільгосппродукції - меду, соків, пшениці, борошна та кукурудзи - на ринки ЄС.

Квота на експорт м'яса і напівфабрикатів використана на 77%, томатів - на 72%.

Про те, що вітчизняна економіка перебуває у коматозному стані, застерігають вітчизняні та зарубіжні експерти, інформують журналісти.

Фахівці зауважують: позаяк Україна різко загальмувала економічний розвиток і допустила критичний рівень держборгу, порятунок від дефолту - лише радикальні реформи. Проте чи хоч комусь пощастило підгледіти бодай їх початок?

Зате громадяни відчули "покращення", атрибутами якого є подорожчання комунальних послуг, товарів у крамницях та аптеках, проїзду у транспорті. На тлі такого "зростання добробуту" прем'єр навіть не обмовився про шляхи підвищення зарплат. В Україні мінімальна зарплата еквівалентна 176 євро, у Росії - 567 євро.

Вкотре згадую слова покійної Валерії Новодворської про те, що Україна має гарних очільників, яким бракує лише одного: якомога частіше розповідати простому люду про те, що вони для нього роблять.

Мільярдні кредити, які беруться у міжнародних фінансових інституцій, використовуються для погашення попередніх позик. Більше того, днями міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв'ю газеті Wirtschaftswoche заявив, що Україні потрібно значно більше грошей, ніж обіцяв Захід.

У ситуації "Все пропало!" той, хто шукає засоби наповнення бюджету, звертає увагу на нетрадиційні джерела. Одним з них могла б стати вітчизняна туристична індустрія. На думку фахівців, вона "однією лівою" наповнювала б державний та місцеві бюджети щонайменше 10 млрд дол або 130 млрд грн.

Цікаво, що будь-які соціальні та економічні потрясіння мало впливають на стан світової туристичної індустрії: сектор зростає упродовж багатьох років як за кількістю мандрівників, так і за рівнем прибутків.

 Збаразький замок, Тернопільщина. Фото ЕП

Так, 2013 року подорожував кожен сьомий землянин, і цей мільярд осіб залишив у країнах перебування 1,5 трлн дол. Частка туризму у світовому експорті товарів та послуг становить майже 13%, а в країнах Європейського союзу - 14%.

Туризм формує 8% сукупного ВВП країн ЄС і забезпечує близько 11% їх економічного зростання. Кількість робочих місць у туристичній індустрії держав співдружності становить 12% від загальної чисельності працюючих.

За прогнозами фахівців Всесвітньої туристської організації у 2020 році число мандрівників становитиме 1,5 млрд осіб, які "залишать" 2-3 трлн дол.

Що ж Україна?

За підрахунками фахівців Української туристської асоціації, 2012 року іноземці, які подорожували Україною, залишили 571 млн дол. Натомість українці "подарували" тамтешнім бюджетам 5,4 млрд дол. Для порівняння: Литву, населення якої менше Києва, 2013 року відвідали 2,1 млн туристів, збагативши бюджет 1,7 млрд дол.

Україна має все для розвитку галузі.

Курорти та рекреаційні території країни сягають 9,1 млн га або 15% території. Експлуатаційні запаси мінеральних вод - 64 тис куб м на добу.

Замок Паланок, Закарпаття. Фото ЕП

На державному обліку перебуває 130 тис пам'яток, у тому числі 57 тис пам'яток археології, 51 тис пам'яток історії, 6 тис пам'яток монументального мистецтва, 16 тис пам'яток архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва.

Функціонує 60 історико-культурних заповідників, у тому числі 15 національних. У списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - сім вітчизняних об'єктів.

Науково-методичні кадри для галузі кують 130 вузів та чотири науково-дослідні інститути Міністерства охорони здоров'я.

Не менш багата інфраструктура туризму. За даними Держстату, у країні працює 1 200 готелів на 100 тис місць. Щороку вони обслуговують 4 млн осіб, з яких 17% - іноземці. Також є 3 тис санаторно-курортних і оздоровчих закладів загальною місткістю 480 тис ліжок у місяць максимального розгортання.

В останні роки конкурси у вузах на туристські спеціальності одні з найвищих у державі. Даний напрямок 2013 року названо найпопулярнішим видом бізнесу. Лише за вісім місяців 2013 року було зареєстровано 1 054 туристичних фірм.

А що ж влада?

Чи не найабсурднішим її кроком стала недавня ліквідація Державного агентства туризму і курортів України. Хтось вирішив різати курок, здатних нести золоті яйця.

 Олеський замок, Львівщина. Фото ЕП

Працівники де-юре існуючого Наукового центру розвитку туризму Мінкультури через відсутність коштів вже кілька років перебувають у вимушеній відпустці.

На низовому рівні "молодші" чиновники намагаються не відставати від "старших". Зокрема, воєнний туризм у теперішнього керівництва Міноборони не в пошані.

Російська агресія унаочнила вкрай низький рівень фаховості українських вояків і боляче вдарила по бюджету. Виправити становище мін би воєнний туризм. Однак чи планує Міноборони готувати фахівців цього профілю, не відомо. Жоден із заступників міністра не відповів на це запитання автора.

Також без відповіді залишилися аналогічні запитання до керівників кількох військових вищих навчальних закладів держави.

На регіональному рівні картина не краща.

Звернення до очільників обласних та районних державних адміністрацій з пропозицією бодай трохи підняти тамтешню туристську індустрію залишилися не почутими. Прохання Білогірської РДА до столичних науковців, зроблене ще до окупації Криму, про відповідну наукову роботу - промінь у темному царстві.

Не менш пасивними виявилися парламентарі: жоден з членів профільного комітету не висловився щодо відсутності в Україні програми розвитку туризму. Те саме - в РНБО. Не побачив цю тему серед своїх пріоритетів Національний інститут стратегічних досліджень при президентові України. Не відповіли й інші посадовці.

На програму розвитку туризму, за розробку якої відповідало Державне агентство з туризму та курортів, чекають не лише місцева влада і 10 тис туристичних операторів та агентств, а й музеї, театри, підприємства, військові частини, фермери, навчальні заклади, національно-культурні товариства.

Однак навіть з її концепцією, створити яку запрошували іноземних фахівців, туристський загал не було ознайомлено. Тихо померла й розпочата 2013 року розробка Державної цільової програми розвитку туризму в Україні до 2022 року.

Не перший рік чекає удосконалення чинний закон "Про туризм". Гравці вітчизняного туристського ринку називають його законом про виїзд, оскільки значною мірою він збагачує не рідну державу, а закордонні бюджети.

Чи будуть новообрані парламентарі прогресивнішими за своїх попередників, питання риторичне: у програмах партій та окремих кандидатів курці, здатній нести золоті яйця, місця не знайшлося.

Як у такому разі перетворювати території та пам'ятки на популярні об'єкти? Частину з них можна відреставрувати за рахунок грантів європейських фондів, адже ці об'єкти належать усьому світу.

Наприклад, кілька років тому львівська міська влада отримала від своїх польських партнерів 5 млн грн на проект "Спільна спадщина". Європа готова розглядати такі проекти, але Україна ніяк не спроможеться їх належно підготувати. Натомість молдовани та румуни використовують це джерело коштів на повну потужність.

 Палац графів Шенборнів, Закарпаття. Фото wikipedia.org

За 2012 рік Лувр відвідали 8,5 млн екскурсантів, Британський музей - 5,6 млн, а 32 київські музеї - лише 3,2 млн осіб. Чому так? Що роблять вітчизняні музеї для самостійного пошуку джерел фінансування?

Одне з джерел - спонсори, проте в державі таких прикладів обмаль. Інші джерела - кав'ярні, ресторани, крамниці - теж нереальні, бо мають проблеми з легалізацією.

Згаданий воєнний туризм дає змогу пристойно заробляти гідам, а ними можуть бути як колишні військовики, так і чинні. Великий потенціал мають індустріальний, фестивальний, гастрономічний, зелений, екстремальний, екологічний, замковий види туризму. Не дати цьому ради - себе не поважати.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!