Що буде з тюрмами в Криму?

Що буде з тюрмами в Криму?

Державна пенітенціарна служба України втратила зв'язок з підконтрольними на півострові установами 20 березня 2014 року. За офіційними даними, на 1 квітня 2014 року в закладах виконання покарань Криму заходилось 3295 осіб. Але процес перевезення міг бути здійснений лише після досягнення домовленостей з відповідними структурами РФ. Наразі жодних перемовин не ведеться.
Середа, 30 липня 2014, 08:59
Олександр Лємєнов, юрист, експерт Центру політичних студій та аналітики

Місця позбавлення волі знаходяться у всіх куточках України та окупованому російськими військами Криму.

Згідно рейтингу International Centre for Prison Studies, в установах відбування покарання на території Російської Федерації знаходиться 676 400 осіб (0,47% від населення), далі Туреччина й Україна - 151 333 (0,2%) та 117 440 (0,25%) відповідно.

Загалом, середня кількість ув’язнених в Україні коливалась в межах 100-150 тис осіб щорічно, що приблизно 0,2-0,25% від населення держави. Так, станом на 1 березня 2014 року за гратами утримувались 124 473 особи, на 1 липня 2014 року – 107 110 осіб.

Тобто, офіційні показники північного сусіда вдвічі вищі, ніж українські. Тому колонії та слідчі ізолятори, що функціонують в Криму, для них не стануть зайвими. Можна навіть розраховувати, що їх наповнюваність суттєво зросте. Тому доведеться будувати додаткові установи, що власне росіяни і почали робити.

Зараз на півострові знаходяться злочинці, що відбувають покарання за українським законодавством. Яка ж доля чекає на ув’язнених в Криму?

Зеки - нові громадяни Російської Федерації

Взагалі для підтримання функціонування управління пенітенціарної служби на півострові до початкового розпису загального фонду держбюджету України обсяг затверджених асигнувань у кошторисі АР Крим вносили в 2012 році – 43 039,7 тис грн, 2013 році – 46 849,8 тис грн, 2014 році – 47 437,5 тис грн. Щорічно розмір запланованого фінансування збільшувався, хоч фактично дані цифри не відповідають плановим витратам бюджету.

Державна пенітенціарна служба України (надалі - ДПсУ) втратила зв'язок з підконтрольними на півострові установами 20 березня 2014 року. Цей момент можна вважати початком переходу колоній та ізоляторів "під крило" ФСИН (рос. Федеральная система исполнения наказаний – ЕП).

Фото pro-goroda.ru

Після втрати контролю над відповідними установами фінансування призупинили. Зараз гроші надходять з коштів, що виділені на вищезгадане новостворене управління ФСИН з бюджету Російської Федерації.

Рівно за тиждень, 27 березня, за результатами указу президента Росії Володимира Путіна "Про визнання Республіки Крим" і на основі Федерального закону "Про ратифікацію Договору між Російською Федерацією та Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим і створення в складі Російської Федерації нових суб’єктів", було запропоновано створити нове управління в системі виконання покарань.  Відповідне звернення було відправлене до Міністерства юстиції РФ.

Відразу в роботу включилась комісія на чолі із заступником директора ФСИН Владиславом Цатуровим для оцінки кримінально-виконавчої системи в даному регіоні.

Висновок - підрозділи кримінально-виконавчої системи півострову не відповідають сучасним пенітенціарним вимогам, на низькому рівні матеріально-технічний стан та комунально-побутові умови установ. На той час таких в Криму налічувалось п’ять - Сімферопольська виправна колонія (№102), Керченська виправна колонія (№126), Керченський виправний центр (№139) та два слідчих ізолятори в Сімферополі та Керчі.

Незрозуміло тільки за якими стандартами співробітники ФСИН проводили оцінку. Якщо взяти за приклад Росію, то місця позбавлення волі у цій країні знаходяться в такому ж незадовільному стані.

1 квітня прес-бюро ФСИН опублікувало інформацію, що на території півострова будуть збудовані три виправних колонії та слідчий ізолятор. В Сімферополі створять слідчий ізолятор №1 та виправну колонію суворого режиму №1 з лімітами наповнення 951 та 1470 місць. В Керчі – виправну колонія загального режиму №2 (хоча можливо мається на увазі реконструкція вже існуючої 126-ї) та колонію-поселення №3 з лімітами наповнення 710 та 150 місць відповідно.

Наприкінці квітня нове Управління ФСИН на території окупованого Криму відвідали директор цього відомства Геннадій Корнієнко та його заступники – Олег Коршунов, Олександр Сапожніков й вищезгаданий Владислав Цатуров.

Засідання з директором ФСИН РФ Корнієнко. Фото fsin.su

Керівні посади колишній співробітник ФСБ та ФСО ("Федеральна служба безпеки" та "Федеральна служба охорони" - ЕП) Корнієнко розподілив серед співробітників внутрішньої служби. Тимчасово виконуючими обов’язками начальника кримського УФСИН він зробив полковника Юрія Шокура, а його заступниками – підполковника Расіма Абкадирова та майора Дениса Дороніна. Останні двоє вже займали посади в цьому ж управлінні декілька років тому.

Відразу активізувалась риторика зміни громадянства українськими ув’язненими. "Самі засуджені мають визначитись, бажають вони бути громадянами Росії чи України", - зазначив перший заступник директора ФСИН РФ Олександр Рудий.

Це було зроблено паралельно з новими призначеннями на посади. Тоді ж він додав, що лише невелика кількість в’язнів має бажання перевестись на материк (до України). Але також існують кримчани, що бажають відбувати покарання на території півострову.

Не дивно, що в’язні "добровільно-примусово" погодились на зміну паспортів. Методи впливу на засуджених загальновідомі. Нікого та ніколи не дивувало майже поголовне голосування за провладних кандидатів на президентських перегонах. В 1999 році - за Леоніда Кучму, в 2004 – за Віктора Януковича, в 2010 – за Юлію Тимошенко. Кожного разу очільники Держдепартаменту виконання покарань (попередня назва ДПсУ – ЕП) "робили результат" під перших осіб держави.

Реакція ДПсУ на ситуацію була протилежною. Там прийняли рішення про етапування всіх засуджених до материкової частини держави, що коштувало б приблизно 200 000 гривень. За офіційними даними, на 1 квітня 2014 року в закладах виконання покарань Криму заходилось 3295 осіб. Але процес перевезення міг бути здійснений лише після досягнення домовленостей з відповідними структурами РФ. Наразі жодних переговорів з цього приводу не ведеться.

"Роз’яснювальна робота" серед ув’язнених про переваги російського громадянства швидко дала свої плоди. Перші 30 паспортів видали вже на початку червня. Надалі надання громадянства набуло "конвеєрного характеру".

Також змінився керівник управління ФСИН. Його очолив Вадим Булгаков. При урочистостях був присутній "самопроголошений" прем’єр-міністр Криму Сергій Аксьонов.

Булгаков колись працював на Україну. Саме він очолював кримське управління до приходу "донецьких" на територію півострову після перемоги Януковича в 2010 році.

Стій, заборонена зона. Фото tsn.ua

Вінцем історії стала новина, що через паромну переправу "Крим-Кавказ" будуть здійснювати транспортування спецконтингенту. Іншими словами, звільнивши засуджених за нетяжкі злочини, в Криму збудують чи реконструюють відповідні установи, і наповнять камери в них вже російськими в’язнями.

На цьому і акцентуємо свою увагу, адже засуджені згодом вийдуть на волю, і станеться це на території півострову.

Після звільнення вони можуть не повернутись до рідних Магаданської чи Брянської областей, а залишаться на півострові. Безперечно, в такому випадку криміногенна ситуація значно погіршиться, і місцеві мешканці Криму зрозуміють, за що вони проголосували на початку весни 2014 року.

Майбутнє пенітенціарної служби України

Як повідомляють джерела, нещодавно голову ДПсУ Сергія Старенького відсторонили від виконання обов’язків, а начальника одного зі слідчих ізоляторів та відповідної медчастини взагалі звільнили з посади.

Це сталося в результаті втечі екс-нардепа Олександра Шепелева з території лікувального закладу, куди останнього помістили в зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Шепелев є фігурантом кримінального провадження про замовне вбивство, присвоєння та розтрату коштів "Родовід Банку" та інших злочинів.

Вдалося довідатись, що втеча Шепелева стала можлива завдяки підкупу конвоїрів, один з них досі переховується від правоохоронних органів. Але всі факти і деталі встановить слідство.

 

Замість Старенького на посаду голови служби можуть призначити начальника обласного управління пенітенціарної служби Вінницької області Сергія Ткача. Однією з причин є близькість стосунків з діючим президентом України Петром Порошенком.

В будь-якому випадку, заміна Старенького на Ткача або когось іншого має стати початком фундаментальних змін при реформуванні системи виконання покарань на європейський лад.

Проблем, що потребують вирішення, просто безліч – непрозора система державних закупівель, жахливі умови перебування ув'язнених за гратами, відсутність висококваліфікованих спеціалістів, недостатнє фінансування, а також наявність корупції на кожному з етапів функціонування цієї державної структури.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua