Назад до корупції: що приховує альтернатива паперовим акцизним маркам?

Назад до корупції: що приховує альтернатива паперовим акцизним маркам?

Пропонована урядом система маркування підакцизної продукції досить дорога. Оплачувати її доведеться кінцевому споживачеві.
Четвер, 10 квітня 2014, 09:33
Мар'ян Заблоцький, фінансовий аналітик

Днями прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував відмовитися від використання паперових акцизних марок як неефективного інструмента.

Натомість планується запровадити електронний обрахунок підакцизних товарів.

Такий намір підтвердив і перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус.

За його словами, електронні акцизні марки будуть запроваджені вже у другому півріччі 2014 року.

"Ми маємо намір визначитися з моделлю до президентських виборів, а до кінця року повинні запустити цю систему", - заявив Білоус.

Чергові ініціативи стосовно зміни системи контролю та обліку збіглися з розробкою урядового законопроекту щодо підвищення акцизів на пиво, спирт, алкогольні напої та сигарети. Саме на цю продукцію, крім пива, нові паперові акцизні марки були запроваджені не так давно - у вересні 2013 року.

Питання акцизних марок серйозне, адже тільки ринок контрафактних сигарет становить 10% від офіційного. Ринок тіньового алкоголю оцінити важко, але за даними МОЗ "тінь" становить 48% від загального споживання.

Існує кілька систем електронних акцизних марок, тому наразі стоїть питання, за якими критеріями визначити найбільш ефективну систему акцизних марок.

Основний критерій для нової системи задав сам прем'єр, заявивши, що акцизні марки створюють підґрунтя для корупції. Тут варто згадати численні скандали, пов'язані з друкуванням паперових акцизних марок.

Відтак, нова електронна система повинна забезпечити максимальний обсяг надходжень до бюджету та захист сумлінних виробників від "конкуренції" з підробками і контрабандними товарами.

Така система мусить відповідати міжнародним стандартам. Крім того, вона повинна бути не надто дорогою у впровадженні. Зазвичай це досягається вибором такої системи через процедуру відкритого тендера.

Система SICPA. Фото kig.com.ua

З цієї точки зору варто розглянути систему маркування підакцизних товарів SICPA, запроваджену у Грузії, Марокко та Албанії. До неї схилявся попередній уряд, і її, схоже, розглядає діючий Кабмін.

Ця система, представлена швейцарською SICPA Security, має суперечливу історію в країнах, де вона була запроваджена. Албанські компанії стверджують, що система не сприяла зменшенню потоку контрабанди. За даними турецьких фірм, за 2011 рік втрати країни від контрабанди становили близько 2 млрд дол.

SICPA та інші виробники акцизів стверджують, що створили повноцінну систему виявлення товарів. Однак експерти галузі кажуть, що система визначає, підробка це чи оригінал, а також контролює обсяг продукції.

При цьому система, схоже, не здатна встановлювати шлях продукту крізь кілька ланок ланцюжка споживання: продавці, дистриб'ютори, оптовики, споживачі.

Одна з альтернативних систем - CODENTIFY - з цими викликами, за відгуками експертів, справляється краще. Проте жодна з цих систем не гарантує повного стеження та виявлення усієї продукції.

Надзвичайно важливою для нової системи є критерій поміркованої ціни. Власники SICPA запевняють, що для держави впровадження системи не коштуватиме нічого. Однак платити доведеться виробникам, а отже - і споживачам, бо ріст собівартості товару відразу ж позначиться на його ціні.

Система Codentify. Фото nigorbachev.livejournal.com

Системи SICPA коштують приблизно 6 центів або 0,7 грн на одиницю підакцизного товару для країн, що розвиваються. Наразі плата за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв становить 0,27 грн, для сигарет - 0,14 грн.

Таким чином, вартість акцизних марок може суттєво зрости і при цьому не допомоги у боротьбі з контрафактною продукцією.

Ближче знайомство з даною системою маркування дозволяє зробити кілька не надто оптимістичних висновків. SICPA - досить дорога, і оплачувати її доведеться кінцевому споживачеві підакцизної продукції.

За відгуками виробників, надійність захисту цієї системи від підробки не набагато відрізняється від надійності паперової акцизної марки. Нарешті чи не найголовніший недолік SICPA - вона не українського виробництва.

Отже, імпортування такої системи містить у собі певні корупційні ризики. Фахівці оцінюють вартість її імплементації 200 млн дол на рік.

Ухвалювати рішення про запровадження нової системи акцизних маркувань варто тільки після ретельних консультацій з виробниками підакцизних товарів. Повинен відбутися відкритий тендер для подібних систем, щоб гарантувати її дешевизну та відсутність корупційної складової при замовленні.

Наполягання на ідеї попереднього уряду щодо швидкого запровадження SICPA виглядатиме дивно, адже мета нової системи - боротьба з корупцією. Рішення про нові методи боротьби з контрабандою не можуть прийматися без обговорення з тими, хто найбільше у них зацікавлений: з тими, хто працює офіційно.

Фото tsn.ua


* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!