Як покращити бізнес-клімат

Як покращити бізнес-клімат

Монополізація стала ключовою стратегією ведення бізнесу. На закриті ринки вивести товар без "відкатів" і хабарів неможливо. Відтак, нові фірми не з'являються, а молоді підприємці тікають у ЄС чи Росію.
Вівторок, 4 березня 2014, 20:12
Олексій Молдован, віце-президент УСПП з питань розвитку системи державної підтримки бізнесу

Україна знаходиться на переломному етапі свого існування.

З одного боку, країна опинилася на межі економічної кризи, яка може остаточно надломити її суверенітет.

З іншого - маємо абсолютну підтримку світової спільноти щодо євроінтеграційних прагнень, а ЄС, США та МВФ готові виділити значні фінансові ресурси на проведення модернізації держави.

Ситуація вимагає невідкладних дій. Водночас, як показує досвід, навіть уряд найбільших професіоналів не здатен буде нічого зробити без чіткого плану.

Економічні прориви у 20 столітті, які стали класичними прикладами того, як занедбану країну можна вивести в число глобальних економічних лідерів, були здійсненні на основі чітких та зрозумілих стратегій діяльності.

На жаль, в Україні планування та програмування економічної політики девальвовані настільки, що і урядовці, і суспільство вважають це формальною cправою. Це ще раз підтвердила програма діяльності нового Кабінету міністрів, яка в частині економічної політики містить лише загальні фрази.

Очевидно, що новий уряд не мав часу на підготовку розширеного плану дій, де визначив би ключові заходи для попередження економічної кризи та виведення економіки на сталу траєкторію зростання.

Проте це не звільняє його від обов'язку розробити і представити "дорожню карту" економічної політики на короткострокову та середньострокову перспективи. До цього питання необхідно підійти серйозно та професійно. Необхідно бути реалістом і не ставити глобальних завдань, які апріорі неможливо реалізувати.

Варто відмовитися від сліпого копіювання політики розвинених країн. Цікавішим є досвід держав, які досягли успіху в умовах кризи. Керуючись глибоким аналізом досвіду Словаччини, Польщі, Малайзії, Сінгапуру, Таїланду та враховуючи нашу специфіку, пропонуємо такий алгоритм дій.

Передусім, треба відійти від моделі програмування економічної політики, коли реалізація якихось завдань є самоціллю. Так трапилося з Податковим кодексом. Його прийняття було пріоритетом, хоча ключовим завданням мало б бути створення соціально справедливої та сприятливої для бізнесу системи.

Україні слід узяти на озброєння європейський підхід до планування економічної політики. Він базується на тому, що цільовими орієнтирами планів дій обмежена кількість кроків, спрямованих на досягнення обмеженого переліку цілей.

Виходячи з цього, необхідно донести до нового уряду надзвичайно важливу тезу: пріоритетом програми його діяльності в частині економічної політики повинна стати активізація сектора приватного бізнесу в державі.

Це єдиний шлях, який дозволить відновити позитивну динаміку економічного зростання та запобігти краху системи державних фінансів. Розвиток бізнесу дозволить збільшити доходи бюджету, розширить приплив валюти в державу, збільшить зайнятість та рівень доходів населення.

Фото УП

Проте активізувати підприємницьку діяльність непросто. За останні три роки кількість суб'єктів підприємницької діяльності в Україні скоротилася майже на четверть, державу покинуло багато іноземних інвесторів та банків. Чимало вітчизняних підприємств перевели бізнес в сусідні країни.

Усе це свідчить, що бізнесу в Україні некомфортно. Що потрібно зробити для покращення ситуації? На наш погляд, в основу політики уряду слід покласти п'ять важливих напрямів. Вони чіткі і не розпорошують увагу та ресурси влади.

1. Дерегуляція підприємницької діяльності.

Очевидно, що контроль з боку держави різних аспектів господарської діяльності є дуже важливим. В ідеалі він повинен забезпечити захист інтересів держави та споживачів продукції. Однак треба бути реалістами.

Подібно до того, як система техогляду авто не мала нічого спільного з правом громадян на безпеку дорожнього року, а була джерелом корупційних доходів, так само регуляторна система не здатна захищати інтереси громадян і держави.

Для формування класу компетентних чиновників необхідні роки, тому найкраще, що може зробити уряд на даному етапі у цій сфері, - це провести дерегуляцію: менше чиновників, дозволів, ліцензій, сертифікатів та перевірок.

2. Забезпечення доступу до дешевих кредитів.

Бізнес у ринковій економіці будується на залучених ресурсів. Це базовий принцип, який повинні зрозуміти вітчизняні політики. Не буде дешевих та "довгих" кредитів - не буде економічного розвитку.

Більшість країн, які здійснили швидкий економічний прорив, зуміли знизити вартість боргових ресурсів для економіки. Це було одним з фундаментальних стовпів економічного успіху. Як тільки вартість позик стає привабливою для бізнесу, гроші відразу йдуть в економіку і формують мультиплікаційний ефект.

Україна має потужні держбанки, які потрібно використовувати не для фінансування дефіциту бюджету, а для стимулювання економіки. В них достатньо ресурсів, щоб активізувати кредитування і дати імпульс зниженню ставок на ринку.

3. Скорочення капітальних видатків для погашення боргу з ПДВ та авансових переплат податків.

Затримки і борги з відшкодування підтвердженого обсягу ПДВ, а також стягнення авансових платежів означають, що держава незаконно вилучає обігові кошти з підприємницького сектора для безоплатного використання у своїх цілях.

Фото УП

Підприємства змушені сплачувати податки понад суму, яку вони повинні платити за законом. Це неприпустимо, така практика повинна бути подолана.

Повернення цих коштів до підприємницького сектора обумовить їх автоматичне спрямування на розширення операційної господарської діяльності та пожвавлення інвестиційної активності. Цією частиною бюджетного ресурсу підприємницький сектор скористається більш ефективно, ніж корумпований державний апарат.

4. Запровадження дієвих інструментів підтримки бізнесу.

Якщо загальний податковий режим несприятливий для розвитку господарської діяльності, то паралельно з постійною роботою над його покращенням необхідно шукати локальні механізми, які б компенсували недоліки податкової системи.

Одним з таких механізмів може стати ефективна система податкових стимулів для розвитку підприємницької діяльності. Інвестору складно прогнозувати, як вплинуть на фінансові результати, наприклад, проблеми із судовою системою, проте він завжди може розрахувати, який обсяг податкових стимулів отримає.

Це не вирішить інституційних проблем, що стримують розвиток бізнесу, але дозволить сформувати додаткові аргументи на користь провадження підприємницької діяльності в Україні.

5. Демонополізація ринків.

Ця проблема критична для України. Монополізація стала ключовою стратегією ведення бізнесу. В Україні діє ціла система тарифних, технічних, регламентних бар'єрів для розвитку конкуренції, не кажучи про неформальні картельні змови.

На закриті ринки вивести товар без "відкатів" і хабарів неможливо. Це призводить до того, що в Україні нові фірми практично не з'являються, а молоді підприємці вважають за краще розвивати бізнес в країнах ЄС чи Росії.

Конкуренція - це двигун ринкової економіки, тому чим сильніше її пригнічувати, тим гірше працюватиме господарський комплекс. Конкуренція забезпечує рівні права та можливості. В умовах конкуренції успіх підприємця залежить від його здатності запропонувати якісний товар за низькими цінами.

Держава може почати з себе. Необхідно створити таку систему, щоб підприємець, який готовий запропонувати такий продукт, був у пошані в системі держзакупівель. Це підвищить конкурентоспроможність і виробника, і економіки держави загалом.

Фото УП 

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!