Попрощатися з минулим

Попрощатися з минулим

Якщо Україна реформується і зробить ставку на інновації та ІТ-технології, вона посяде належне місце серед найбільш розвинутих держав світу.
Середа, 4 грудня 2013, 14:05
Віталій Дубенський, журналіст

Незабаром у багатьох регіонах світу утвориться приголомшливий дефіцит кваліфікованих кадрів, що загрожуватиме глобальному економічному зростанню.

Економіки будуть боротися за збереження конкурентоспроможності, а компанії шукатимуть таланти в безпрецедентних масштабах.

Ми на межі заміни двигуна економічного зростання. Фінансовий капітал змінить капітал людський.

Через двадцять років світу будуть потрібні мільйони інженерів, лікарів, ІТ-фахівців, науковців, вчителів та медсестер, але до того часу їх може не бути.

Реклама:

У розпал кризи чулися заклики до "створення робочих місць". Однак економікам потрібні не просто робітники, а люди з навичками. Без освіти вони не з'являться.

Отже, на перший план виходять інвестиції у майбутнє, за допомогою яких можна підготувати нові таланти і перекваліфікувати існуючі.

Водночас по всьому світу зростає конкуренція щодо залучення найкращих і найяскравіших з-за кордону і збереження власних у межах своїх кордонів.

Недостатня кількість кваліфікованих кадрів є проблемою для роботодавців в усьому світі. Для підтримки економічного зростання до 2030 року Сполученим штатам треба залучити понад 25 млн працівників.

Цікаво, що іноземці є авторами більшості патентних заявок, поданих багатьма американськими компаніями: 65% - Merck, 64% - GE та 60% - Cisco.

Західній Європі знадобиться більше 45 млн робітників, що відповідає кількості населення працездатного віку Німеччини.

За останніми оцінками, близько 70% роботодавців Німеччини відчувають гостру нестачу кваліфікованих кадрів. У розвинених країнах старіння і вихід на пенсію бебі-бумерів суттєво вплине на способи управління робочою силою.

У світі спостерігається брак талантів у широкому діапазоні професій. Населення там швидко старіє, а освітні стандарти не встигають за викликами часу.

Через нерівномірну якість систем освіти транснаціональні корпорації вважають конкурентоздатними тільки 25% індійських і 20% російських фахівців. Україна навряд чи може похвалитися кращими результатами. Вітчизняна вища освіта досі у перехідному стані - вузи та їх викладачі потерпають від фінансових труднощів.

Тим не менш, з 2000 року Україна є провідним гравцем у галузі розробки програмного забезпечення і посідає важливе місце серед ІТ-постачальників аутсорсингових послуг у світі. Все більше компаній приходить в Україну.

Фото avivas.ru

Країна ще не розгубила свого технічного потенціалу. Сильна школа інженерної освіти і багата історія індустрії розробки програмного забезпечення роблять Україну однією з найпривабливіших місць Європи для ІТ-аутсорсингу.

Конкурентна перевага України - людський капітал. Наявність достатньої кількості кваліфікованих фахівців дозволяє ІТ-індустрії посідати чільне місце серед країн Центральної та Східної Європи: 90% галузі орієнтовані на зовнішні ринки.

Великий досвід, орієнтація на клієнта та відносно низька вартість послуг створили високий попит на українських програмістів.

Якщо Україна зможе реформуватися, залишити в минулому своє неефективне виробництво і зробити ставку на інновації та ІТ-технології - вона посяде належне місце серед найбільш розвинутих держав світу.

"Інноваційне покоління матиме великий вплив на соціальну поведінку. Це потужна рушійна сила для перетворення кожної публічної і приватної установи", - вважає засновник і виконавчий голова Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб.

Згідно з дослідженням ВЕФ, "криза талантів" скоро пошириться на весь світ. Проблема не просто в розподілі кваліфікованих кадрів. Аналіз попиту і пропозиції показує, що дефіцит кадрів буде зберігатися протягом десятиліть.

Цей дефіцит змінить способи ведення бізнесу і протягом тривалого часу впливатиме на економічний розвиток людства. То який шлях обере Україна?

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!