Економія газу: лозунги і дії

Економія газу: лозунги і дії

Після чергового раунду перемовин з "Газпромом" один чиновник у приватній бесіді сказав: "Навіщо щось робити? Завтра газ знову буде дешевим".
Вівторок, 11 червня 2013, 18:11
Іван Надєїн, голова ГО "Комітет енергетичної незалежності України"

Навесні президент Віктор Янукович доручив скоротити споживання газу в комунальній теплоенергетиці на 50% протягом найближчих двох років.

Чи буде виконане це доручення, і що потрібно для цього зробити?

Як відомо, в Україні політики люблять проголошувати амбітні завдання, але вкрай рідко їх виконують.

Зазвичай ідея "спускається згори" в профільні міністерства, міністерства активно радяться з відповідними управліннями в обладміністраціях, пишеться чергова державна програма, на виконання якої потім, як виявляється, немає коштів.

Реклама:

Саме за таким сценарієм розвиваються події навколо Державної програми енергоефективності та Державної програми реформування і розвитку ЖКГ. І не лише навколо них - таких програм в історії України було чимало.

Тож коли Янукович оголосив чергове надзавдання щодо споживання газу в комунальній теплоенергетиці, перше, що спало на думку: це черговий фантом. Чому?

В Україні вже діяла Державна цільова економічна програма модернізації комунальної теплоенергетики на 2010-2014 роки. Згідно з нею, протягом п'яти років планувалося зменшити споживання газу на 30%, з яких 15% - економія і 15% - заміщення альтернативними видами палива. Нині планка піднята вище: за два роки - на 50%.

Враховуючи, що у квітні 2013 року лише 285 з 23 978 або 1,2% комунальних котелень працювали на альтернативних видах палива, шанси втілити задумане в життя мінімальні. Тимчасом в ЄС частка газу у виробництві теплової енергії - лише 43%.

Головна причина - існуюча система не сприяє економному споживанню газу. Досвід роботи у цій сфері дозволяє визначити кілька основних бар'єрів на шляху до зменшення залежності від імпортного енергоносія.

1. Відсутність мотивації у місцевих чиновників.

Якщо на регіон виділяються певні ліміти газу і за опалювальний сезон вони не використовуються, в наступному році їх уріжуть. Згори йде команда зменшити об'єми споживання, але ця команда не підкріплюється економічними стимулами.

2. Обмежений горизонт планування для потенційних інвесторів.

Місцева адміністрація може укласти угоду з виробником теплової енергії лише на рік.

Відповідно, коли інвестор оцінює ризики і бере до уваги стиль роботи українських чиновників, він розуміє: лише для того, щоб окупити свої капіталовкладення в модернізацію котелень і переведення їх на альтернативні види палива, йому потрібно як мінімум тричі переукладати договір на постачання тепла.

У цій ситуації він абсолютно залежний від місцевої адміністрації, а до чого це може призвести - відомо. Недарма Україна має репутацію корумпованої держави.

Фото УП

3. Невисокий рівень управління на місцях.

Досвід показує, що багато чиновників не готові до роботи в нових економічних умовах. Багато хто з них дотримується правила: "Тихіше їдеш - далі будеш". "Якщо 20 і 30 років тому опалювали газом, то навіщо щось змінювати?" - питають вони.

Крім того, українській бюрократії невластиве бажання так просто відмовлятися від важелів впливу. Приватний інвестор після модернізації рахує кожну копійку. Держава ж завжди може збільшити витрати і дуже часто - невиправдано.

4. Відсутність стратегічного державного курсу на економію газу.

Як тільки звучать заяви, що Україна скоро отримає дешевий газ з Росії, чиновники відразу припиняють будь-яку діяльність з його економії.

Після чергового раунду перемовин з "Газпромом" один з відповідальних працівників місцевої адміністрації у приватній бесіді відверто сказав: "Навіщо щось робити? Завтра все повернеться на круги своя, і газ знову буде дешевим".

Тобто впевненості, що стратегічний курс знову не зміниться, нема. У такій ситуації середня ланка бюрократії намагається перечекати і не робити зайвих кроків.

Усі ці фактори призводять до того, що країна знаходиться в перманентному процесі виконання чергових державних програм, які не приносять жодного результату.

Потрібні більш радикальні зміни, які створять умови для економії газу, і не лише в комунальній енергетиці. Потенціал для цього є. Вже у 2020 році частка біомаси у загальному виробництві теплової енергії може становити 14%, що дозволить економити 3,5 млрд кубометрів газу щорічно. Потрібні не лозунги, а дії.

Фото на головний dw.de

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!