Завершення опалювального сезону для влади стало приводом оголосити амбітні плани із заміщення газу в ЖКГ і переведення частини вітчизняних котелень на альтернативні види палива.

Однак зробити це буде вкрай важко. І не тому, що для цього нема економічної основи - вона якраз є. Необхідно змінювати всю систему, а в цьому український чиновник занадто слабкий.

Житлово-комунальне господарство можна сміливо назвати однією чорних дір української економіки. Хоча частка ЖКГ у ВВП країни становить 5-6%, галузь споживає 30% всієї енергії в країні.

Чому - здогадатися неважко: більше 11% теплових мереж є аварійними. Щороку на кожні 100 км трубопроводів реєструється понад 70 випадків їх пошкоджень, внаслідок чого сумарні втрати енергії наближаються до 30%.

Не кращі справи і в котельнях. Кожен п'ятий котел експлуатується понад 20 років. Як правило, це старі котли радянського зразка з коефіцієнтом корисної дії 70-80%.

Звісно, картина неприємна. Вона стає ще гіршою, якщо згадати, що теплова енергія в ЖКГ виробляється за допомогою газу - дорогого імпортного палива.

У 2012 році на потреби житлово-комунального господарства було витрачено 10 млрд кубометрів блакитного палива. За цінами "Газпрому" це більше 4 млрд дол. Немало, правда?

Щоб ЖКГ було не таким дорогим задоволенням, слід зменшити втрати до європейських показників. Для цього в тому числі була створена Державна програма енергоефективності на 2010-2015 роки, яку уряд успішно провалив.

Крім того, потрібно порушити монополію газу у виробництві теплової енергії, тобто перевести котельні на альтернативні види палива.

Після того, як з енергоефективністю не склалося, і за чотири роки цільова програма була профінансована лише на 1,3 млрд грн замість 4,1 млрд грн, уряд у 2013 році починає кампанію із заміщення газу.

У квітні відбулася нарада, за підсумками якої голови обласних держадміністрацій отримали доручення за два тижні надати пропозиції щодо "здійснення конкретних заходів для економії газу на підприємствах теплової енергетики". Термін спливе ще до травневих свят, але офіційна статистика дає підстави для песимізму.

В Україні з 23 978 котелень комунальної форми власності лише 285 працюють на альтернативних видах палива, що становить 1,2% від загальної кількості.

Якщо таких "висот" країна досягла за останні п'ять років, то можна лише здогадуватися, що буде зроблено за півроку, до початку нового опалювального сезону. Тим більше, що віце-прем'єр Юрій Бойко ставить за мету зекономити на заміні газу 2 млрд дол вже у 2013-2014 роках.

Проте це аж ніяк не повинно стати причиною для апатії. Потенціал заміщення великий, і саме на ці цифри потрібно орієнтуватися.

Потенціал відновлюваних джерел енергії

Потенціал альтернативної енергетики - 6 млрд кубометрів газу щорічно.

Передусім мова йде про тверде біопаливо, сировиною для якого є солома і відходи деревообробної промисловості. Тобто той ресурс, який майже не використовується. Якщо ще п'ять-сім років тому біопаливо для багатьох було екзотикою, то сьогодні цим вже нікого не здивуєш.

Потенціал біоенергетики за регіонами

Натисніть для збільшення

Річний об'єм виробництва цього виду палива - 800 тис тонн. Основна частина продукції експортується в Євросоюз, на ринку щороку зростає кількість інвесторів. Варто лише створити умови, і галузь переорієнтується на внутрішній ринок.

Як здатна працювати модель, можна побачити на прикладі бюджетних установ.

Для них газ коштує 3 628 грн. Щороку вони споживають 700 млн кубометрів на 4 млрд грн. Враховуючи, що використання брикетів та пелет є економічно вигіднішим, ніж газу, на 10-15%, витрати місцевих бюджетів за рік можуть скоротитися на 400-600 млн грн за умови переведення котелень на біопаливо.

Заміну котлів можна зробити за рахунок інвесторів, адже виробництво теплової енергії з використанням твердого біопалива є інвестиційно привабливим проектом з нормальною рентабельністю. Тобто державі не потрібно витрачати великі кошти.

Досить лише стати менеджером, який буде супроводжувати проект. Менеджером, зацікавленим у кінцевому результаті, а не в отриманні тіньових прибутків.

Приклади реалізації таких проектів уже є. За сприяння нашої громадської організації в Одеській, Хмельницькій, Житомирській та Чернігівській областях були переведені на тверде біопаливо 25 котелень загальною потужністю 10 МВт.

За опалювальний сезон 2012-2013 років було вироблено 9,5 тис Гкал теплової енергії. Економія газу за вказаний період - 1,2 млн. кубометрів.

Виникає запитання: якщо це працює у кількох регіонах, чому це не може працювати у всій Україні? Може, але перший крок повинен зробити уряд. І крок цей мусить бути набагато енергійнішим і відповідальнішим, ніж це було у випадку з Державною програмою енергофективності.