Гуляйпільський рудник Іванющенка

Гуляйпільський рудник Іванющенка

Головне питання: на якому етапі НАК "Надра України" віддасть свою частку в "Гайчурському ГЗК" незрозумілій фірмі з Великобританії, виконавши роль з публічної легалізації початку робіт?
Понеділок, 1 квітня 2013, 13:20
Юрій Сидоров, "Демократичний альянс"

Питання розробки залізорудного родовища поблизу міста Гуляйполя, Запорізька область, перед місцевими жителями поставало не раз.

Головні побоювання криються у вкрапленні урану та його похідних у складі руди, про що неодноразово писали науковці ще з часів СРСР.

Кілька разів спроби розпочати розробку зривалися.

Востаннє родовище несподівано опинилося на устах загалу наприкінці 2012 року силами депутатів Запорізької обласної та Гуляйпільської районної рад.

Тоді, 24 та 26 грудня, спочатку обласна рада, а потім і районна дали дозвіл на користування надрами ТОВ "Гайчурський ГЗК".

При цьому чиновники, як мантру, повторюють заяви, що без згоди місцевих мешканців жодні роботи не почнуться, і все буде максимально відкрито. Разом з тим вони забувають розповісти, хто ж той таємний інвестор, що зробив "будівництво кар'єру" топ-темою серед місцевих мешканців.

Зрозуміло, що підприємство, яке обіцяє ледь не мільярдні інвестиції, повинно розміщуватися в гарному просторому офісі. Також поважній установі не гоже оформлювати юридичну особу на квартирі свого керівника, потім орендуючи квадратні метри для офісу.

Як свідчить інформація з офіційного державного реєстру, цей офіс знаходиться у Києві, на бульварі Дружби народів, 4/6, приміщення 1.

Та тут настає розчарування: це звичайний житловий будинок, де серед салонів краси, крамниць спорттоварів та іншого реманенту "Гайчурського ГЗК" не знайти. Можливо, ця компанія десь і є, але ж всі підвали не обстежиш.

Тож в подальших пошуках довелося звертатися до офіційних інстанцій, і не тільки українських.

Як свідчить витяг реєстру юридичних осіб, засновниками ТОВ "Гайчурський ГЗК" є дві юридичні особи: ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" та компанія з туманного Альбіону "Газоіл корпорейшн лімітед", зареєстрована в Лондоні, на Тулей стріт, 122-126.

НАК "Надра України" - поважна публічна та, головне, державна компанія. Якщо з нею все зрозуміло, то про іншого учасника цього не скажеш.

Звернувшись до британських реєстрів, можна знайти лише одну фірму з такою назвою - Gazoil Corporation Limited, яка і зареєстрована за адресою London, Tooley Street, 122-126. Тут же очікує і перше здивування: в одному з реєстрів біля адреси стоїть примітка, що за цією адресою зареєстровано 1 269 компаній.

Ще більше дивує директор Gazoil - Hugh Richard Rowland Meirion Lloyd. Виявилося, що в свої 73 роки він є керівником 23 компаній.

Зрозуміло, що Gazoil Corporation Limited - лише ширма, завданням якої є приховати справжніх власників. Створити такі ширми на підставних осіб може будь-хто, маючи зайвих тисячу євро і, звісно. бажання щось заховати.

Для з'ясування засновників довелося придбати річний звіт компанії. Ця інформація доступна будь-кому на офіційних сайтах держорганів Великобританії.

Як видно з документа, засновником Gazoil є дві британські компанії - Rollexa Limited та Pallace Limited. Обидві вони зареєстровані за відомою адресою : London, Tooley Street, 122-126. Їх директори також керують кількома сотнями компаній. Саме такі "матрьошки" з компаній і створюються, щоб замести сліди.

Однак річні звіти вказаних компаній свідчать, що серед акціонерів Rollexa Limited значаться Даяна Іванющенко та Ірина Іванющенко.

За дивним збігом обставин саме ці особи згадуються як донька та дружина народного депутата Юрія Іванющенка. У 2011 році він посідав друге місце в рейтингу найвпливовіших українців за версією журналу "Кореспондент" та 26 місце в рейтингу 2012 року.

Що стосується Pallace Limited, то в річному звіті цієї компанії серед акціонерів, окрім ще однієї юридичної особи, значиться Іван Аврамов. В авторитетних виданнях він згадується не інакше як бізнес-партнер Юрія Іванющенка.

Як заявляли можновладці, у ТОВ "Гайчурський ГЗК" всі документи в порядку, сумніватися в чому не доводиться. Але як же мантри про відкритість? Чи кожного разу доведеться користуватися послугами іноземних держустанов для перевірки щирості українських?

Однак це все деталі. Головне питання в іншому: на якому етапі НАК "Надра України" віддасть свою частку в "Гайчурському ГЗК" незрозумілій компанії з Великобританії, виконавши свою роль з публічної легалізації початку робіт?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!