Крах газових ілюзій

Крах газових ілюзій

Коли Україна зробила ставку на економічні аргументи, вона перейшла на пташину мову. Москва не сприймає їх. Навіщо "Газпрому" погоджуватися на зниження ціни на блакитне паливо і втрачати 13 мільярдів доларів доходів?
Вівторок, 5 червня 2012, 18:00
Іван Надєїн, голова ГО "Комітет енергетичної незалежності України"

Дешевого російського газу в Україні не буде. Принаймні до тих пір, доки Україна не погодиться стати філією "Газпрому" або не ввійде до Митного союзу.

Такий підсумок травневих рандеву Януковича - Путіна і Азарова - Медведєва, які поставили крапку в одній з найбільш резонансних історій у стосунках двох країн, і які дають підстави не чекати сенсацій від чергової зустрічі, запланованої на 27 червня.

Звичайно, оптимісти можуть не погодитися. Почекайте, скажуть вони, ще не все вирішено. Не за горами 135-а, 136-та і 137-ма зустріч керівників "Нафтогазу" та "Газпрому", куди українська сторона привезе такі пакети пропозицій, які вже точно переконають Москву відмовитися від надприбутків. А далі можна уявити, що буде.

Ціна з $425 за тисячу кубометрів знизиться до $240-250. Транзит газу українською територією зросте. Будівництво "Південного потоку" навіть не почнеться. Крім того, Росія відмовиться від будь-яких альтернативних українській ГТС газогонів.

Запрацює тристоронній газотранспортний консорціум у форматі, запропонованому Україною: Київ, Москва та Брюссель. Росія почне виконувати вимоги Третього енергетичного пакета і перестане зазіхати на українську ГТС.

Українська промисловість оживе. Металургія та хімія знову почнуть отримувати високі доходи, виручка буде залишатися в офшорах, а про енергоефективність і зменшення споживання газу будуть згадувати лише під час наукових конференцій.

В енергетику знову повернуться старі добрі часи. Видобуток власного газу падатиме. LNG-термінал, сланцевий газ та інші амбіційні проекти залишаться в минулому. Навіщо витрачати на них час і кошти, якщо є дешевий російський газ?

Уявили? А тепер прийшов час прокинутися. Намальована картина не має нічого спільного з реальною російською політикою та інтересами вищого керівництва РФ.

Це влада жорстких прагматиків на чолі з дуже досвідченим та по-єзуїтському хитрим політиком. Для них газ - не економічна, а політична категорія. Це універсальна зброя, яка однаково ефективна і в стосунках з країнами СНД, і з Євросоюзом.

Вона допомагає завоювати ринки збуту, стає важливим елементом в експансії російського капіталу, пом’якшує резолюції щодо демократії та свободи слова в Росії.

Коли Україна зробила ставку в цій грі на економічні аргументи, вона перейшла на пташину мову. Москва не сприймає їх. Навіщо "Газпрому" погоджуватися на зниження ціни на газ і втрачати 13 мільярдів доларів доходів? Що ми можемо запропонувати? Ще 20 років оренди баз Чорноморського флоту?

Росія жадає отримати політичну компенсацію. Гроші в обмін на активи - ось чого чекає від нас "Газпром". Якщо ми не хочемо грати за їх правилами - жодних ілюзій, що ціна буде знижена Всі ці півторарічні переговори були приречені на провал з самого початку. Так, як було раніше, вже не буде.

У нинішній ситуації є лише два шляхи: білоруський та європейський.

Білоруський - це продаж ГТС, монополія "Газпрому" на внутрішньому ринку, членство у Митному союзі без права голосу, втрата економічних позицій.

Європейський - диверсифікація джерел енергопостачання, розвиток місцевих видів палива і відновлюваної енергетики, нові робочі місця, справжня енергоефективність.

Обравши білоруський сценарій, ми опинимося біля розбитого корита, бо Росії невигідно, щоб хтось з її сусідів зменшував об’єм споживання газу. Буде-яке скорочення - прямі втрати для "Газпрому".

До 2015 року Москва планує вийти на рівнодохідні ціни. Це означає, що ціна в Білорусі буде така ж, як і в інших країнах, куди імпортується газ. Від цієї ціни будуть лише відніматися затрати на транспортування та мито. Отже, що продаж "Белтрансгазу" дав Мінську лише тимчасову трирічну передишку.

Митний союз несе збитки. Запитайте в білоруських підприємців, нафтопереробників, автодилерів, що вони думають про нього. І не лише вони.

Отже, з ким ми і який шлях обираємо? Прийшов час визначатися.

*******************************

Disclaimer

Колонка є видом матеріалу, який відображає точку зору окремо взятого автора на окремо взяту тему. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди"  та "Української правди" може не співпадати з точкою зору автору. Редакція не несе відповідальності за достовірність та тлумачення приведеної інформації, і виконує виключно роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!