Земля і люди в Україні та Ізраїлі

Земля і люди в Україні та Ізраїлі

Вже знаючи про приватизаційні витівки Януковича, автор спитав жінку, яка водила туристів: як би ізраїльтяни зреагували на захоплення їх президентом сотки землі? Жінка не зрозуміла питання. Керівник групи сказав їй, що турист жартує.
П'ятниця, 23 вересня 2011, 11:02
Марко Олівенський, кандидат економічних наук

За розрахунками експертів, у 2009 році земля України коштувала 6 трильйонів доларів. Після посухи літа 2010 року вона, вочевидь, значно подорожчала.

І от цей останній бастіон життя в Україні президент Віктор Янукович при підтримці парламентської та урядової челяді намагається продати в приватну власність, прийнявши для цього відповідний закон.

Чи не надто жирний шматок державної загальнонародної власності намагається "роздерибанити" "гарант" Конституції? Вартість української землі перевищує загальну суму багатства всіх олігархів світу. Заради чого і кого він намагається це зробити?

Під яку таку національну ідею пан Янукович хоче якнайшвидше "проштовхнути" через парламент закон про продаж землі? За його словами, нібито для того, щоб підняти сільське господарство України і підвищити його продуктивність.

Насправді ж Янукович особисто очолює цю кампанію, щоб законодавчо закріпити за своєю родиною та найближчим до нього оточенням те, що вони вже захопили.

Між тим, в розвинутих країнах світу з високим рівнем сільського господарства значна частка землі належить державі.

Жоден з колишніх президентів України не наважився привласнити 130 гектарів землі Межигір'я. Жоден з попередників Януковича не привласнював землю тисячами гектарів. Янукович став першим. Він спить і бачить в Криму своє князівство Монако.

Жага Януковича до нерухомості не має меж. Підвладні йому комерційні структури приватизують заповідники, угіддя для полювання, ліси, поля, дороги. Масштаби приватизації землі в його інтересах вражають.

Якщо так піде і далі, то скоро родина Януковича стане найбільшим латифундистом України, значно випередивши за площею латифундій відомого народного депутата та їх фактичного власника з іронічно-кримінальним прізвиськом Губа.

Як писала преса, родина Януковича поклала око не тільки на територію Дніпровсько-Тетерівського лісопромислового господарства площею 30 тисяч гектарів лісу.

Родина президента приватизувала самостійно і через підставні фірми тисячі гектарів кримської землі. Серед них - державний заказник на мисі Айя площею 14 тисяч гектарів з пляжем, та колишня база відпочинку автодорожників "Мис Айя".

При цьому база відпочинку була приватизована за копійки після її реконструкції за державний кошт. Все це було зроблено в серпні 2007 року, коли Янукович був лише прем'єром. Можна собі уявити апетити Януковича, коли він став президентом.

Наразі відомо про зазіхання його родини на Балаклавську бухту та інші кримські землі. Звідси і виникло небезпідставне припущення про створення Януковичем приватного родинного князівства на кшталт європейської держави Монако.

За його пропозицією вже у 2012 році за державний кошт почнуть будуватися палаци для прийому іноземних гостей та інші престижні будівлі. Досвідчені виробничники знають, що на будівництві державний кошторис зростає в 1,5-3 рази.

Надлишок грошей зазвичай розкрадає керівництво будівництва. А вести його буде комерційний партнер президента Борис Колесніков, який на будівництві об'єктів "Євро-2012" уже перевищив державний кошторис приблизно на 5 мільярдів гривень.

Територія князівства Монако в десятки разів менша за володіння родини Януковича. За цим показником президент України повинен бути навіть не князем, а царем.

...28 вересня 1882 року один з найбагатших людей Європи барон Едмонд де Ротшильд сидів у своїй паризькій конторі. Раптом перед ним з'явилося видіння біблейського пророка.

Це був рабин Шмуель Молівер, який збирав пожертви на нужди єврейських колоній в Палестині. "Чому саме невеликого росту заїці Мойсею, а не високому чоловікові Господь доручив вивести євреїв з єгипетського полону?" - запитав він.

Рабин довго пояснював Ротшильду талмудистський зміст відповіді. Нарешті банкір розплющив очі і взяв розрахункову книжку. "Скільки треба грошей?" - запитав він.

"Він нічого не зрозумів", - подумав Молівер і продовжував говорити. Рабину треба було достукатися до глибинних фібр душі Ротшильда. Адже мова йшла про національний дім для євреїв, розкиданих по світу. Ротшильд обіцяв подумати.

Так банкір Едмонд де Ротшильд став засновником сільського господарства та майбутнього Держави Ізраїль, земля якої належить всім його громадянам. От чому ні за які гроші ця земля ніколи не буде продаватися. Нікому, в тому числі президентові.

Це випливає зі змісту Старого завіту. Це повинен знати будь-який християнин, в тому числі і нинішній президент України, який на людях видає себе за християнина.

Кому ж належать інші 7% територій Ізраїлю? Ці землі були викуплені у мусульман ще за часів панування турків та британського мандату наприкінці другої половини 19 століття - у першій половині 20 століття різними християнськими конфесіями.

Хазяї деяких ділянок мусульман відмовляються їх продати, навіть коли вони не використовуються. Донедавна в центрі набережної Тель-Авіва та на в'їзді в Єрусалим по дорозі №1 можна було побачити руїни мусульманських осель, які стояли чи досі стоять там багато десятиліть.

Лише в окремих випадках Ізраїль продає чи передає у довічне користування деякі землі. Це стосується місць християнських святинь. Так, недавно в центрі Єрусалима Ізраїль передав Росії так зване Російське подвір'я, де зупиняються паломники.

Право на власність землі у держави Ізраїль на інші ділянки мусульман виникне лише тоді, коли їх власники не з'являться за 99 років. Для українців це дивно, але це факт.

Незважаючи на відсутність приватної власності на землю, сільське господарство Ізраїлю йде вгору, і держава вимушена стримувати зростання обсягів виробництва.

Це робиться для того, щоб ціни на сільгосппродукцію не впали нижче певного рівня прибутковості, а господарства не відчули збитків. Для цього держава надає виробникам дотації, якщо вони дотримуються квот на продаж своєї продукції.

Багато таких сільськогосподарських підприємств є мільйонерами, щорічний прибуток яких сягає десятків мільйонів доларів. Ці гроші, поряд з сільськогосподарською продукцією, вони заробляють за рахунок промислової діяльності і туризму.

Під час туристичної поїздки в Ізраїль автор жив у чотиризірковому готелі багатого кібуцу "Кфар блюм", мешканець якого винайшов комп'ютер для систем крапельного зрошення. Зараз він продається по всьому світу.

Там багато цікавого: є концертний зал, куди з усього світу приїздять музиканти, шикарний басейн, атракціони для екстремалів, корови з надоями 14 тонн молока на рік, які без втручання людини приймають душ. Харчування - за принципом шведського столу. Господарі пропонували більш ніж три десятки смачних страв.

Восени 2007 року, вже знаючи про приватизаційні витівки тодішнього прем'єра Януковича, автор не втримався і спитав літню жінку, яка водила туристів по кібуцу: як би ізраїльтяни зреагували на захоплення їх президентом однієї сотки землі?

Жінка не зрозуміла питання і не знала що відповісти. На допомогу прийшов керівник групи, який сказав жінці, що турист жартує.

Отак ми і живемо, змирившись з тим, що Україною правлять манкурти, за якими б плакало карне законодавство Ізраїлю. Манкурти, які крадуть українську землю, єдиний національний дім для розпорошених по світу десятків мільйонів українців.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!