Економіка щастя

Економіка щастя

Глобальний капіталізм містить у собі багато загроз для щастя. Він руйнує природу через зміни клімату та різні види забруднення, тоді як постійний потік пропаганди, оплачуваної нафтовою промисловістю, не дозволяє людям дізнатися правду.
Четвер, 15 вересня 2011, 15:36
Джефрі Сакс, професор економіки, директор Інституту Землі при Колумбійському університеті

Ми живемо в дуже тривожні часи. Незважаючи на безпрецедентне світове сумарне багатство, існує безліч причин для невпевненості, хвилювань і невдоволення. У США більшість американців вважають, що країна перебуває "на хибному шляху".

Песимізм зростає. Це справедливо і для багатьох інших країн. На цьому тлі прийшов час переглянути основні джерела щастя в нашому економічному житті.

Невпинне прагнення до більш високих доходів веде до безпрецедентної нерівності та тривог, а не до більшого щастя і задоволеністю життям. Економічний прогрес є важливим і може значно поліпшити якість життя, але тільки якщо до нього прагнуть разом з досягненням інших цілей.

У цьому сенсі гімалайське королівство Бутан було лідером. Сорок років тому молодий четвертий король країни зробив чудовий вибір: Бутан повинен виробляти "валове національне щастя", а не валовий національний продукт.

З тих пір країна експериментує з альтернативним цілісним підходом до розвитку, що сприяє не тільки економічному зростанню, а й розвою культури, психічному здоров'ю, співчуттю і почуттю спільності.

Десятки експертів недавно зібралися в столиці Бутану Тхімпху щоб підбити підсумки розвитку країни. Я разом з прем'єр-міністром Бутану Джігме Тінлі, лідером у забезпеченні сталого розвитку, приймав учасників заходу.

Ми зібралися після того, як у липні 2011 року Генеральна асамблея Організації об'єднаних націй прийняла декларацію, у якій закликала країни вивчити, як національна політика може сприяти щастю у житті суспільства.

Усі присутні в Тхімпху погодилися з важливістю досягнення більшого щастя, а не забезпечення більшого валового національного доходу. Ми розглядали питання, як досягти щастя в світі швидкої урбанізації, засобів масової інформації, глобального капіталізму і деградації навколишнього середовища.

Як можна спрямувати економічне життя на відтворення почуття спільності, довіри і забезпечення стійкості навколишнього середовища? Ось попередні висновки.

По-перше, ми не повинні ганьбити значення економічного прогресу. Коли люди голодні, позбавлені найнеобхіднішого - чистої води, охорони здоров'я і освіти, коли відсутня повноцінна зайнятість, вони страждають. Економічний розвиток, який знижує рівень бідності, є життєво важливим кроком у підвищенні рівня щастя.

По-друге, наполегливе прагнення приростити ВНП на шкоду іншим цілям теж не веде до щастя. У США ВНП різко зріс за останні 40 років, але щастя нема. Прагнення збільшити ВНП призвело до більшої нерівності в розподілі багатства та влади, сприяло зростанню бідності і викликало серйозну деградацію природи.

По-третє, щастя досягається за рахунок збалансованого підходу до життя - як індивідуумів, так і суспільства. Як індивідууми ми незадоволені, якщо позбавлені основних матеріальних потреб, але ми також не задоволені, якщо гонитва за високими доходами витісняє нашу увагу до сім'ї, друзів, співтовариства.

З точки зору суспільства, одна справа організувати політику для забезпечення життєвих стандартів, і зовсім інша - задіяти суспільні цінності в гонитві за прибутком.

Однак нинішня політика у США все частіше дозволяє корпоративним прибуткам домінувати над чесністю, справедливістю, довірою, фізичним і психічним здоров'ям, екологічної стійкістю. Корпоративні внески на виборчі кампанії все більше підривають демократичний процес, і це благословляє Верховний суд країни.

По-четверте, глобальний капіталізм містить у собі багато прямих загроз для щастя. Він руйнує природу через зміни клімату та різні види забруднення, тоді як постійний потік пропаганди, оплачуваної нафтовою промисловістю, не дозволяє людям дізнатися правду. У підсумку соціальна довіра слабшає, а клінічна депресія зростає.

Преса стала майданчиком для антинаукових корпоративних "послань". Спектр споживчих уподобань розширюється, і американці страждають від цього.

Сектор швидкого харчування використовує жири і цукор таким чином, що люди звикають до нездорової їжі. Наслідок - третина американців страждає ожирінням. Решту країн чекає те саме, якщо вони не обмежать небезпечну корпоративну практику, включаючи показ дітям реклами нездорової їжі, яка викликає залежність.

Проблема не тільки в їжі. Масова реклама сприяє поширенню інших шкідливих звичок серед споживачів, які ведуть до збільшення суспільних витрат на охорону здоров'я: надмірний перегляд телевізора, азартні ігри, наркотики, куріння, алкоголізм.

По-п'яте, щоб сприяти щастю, ми повинні визначити безліч факторів, відмінних від ВНП, які можуть підвищити або знизити добробут суспільства. Більшість країн інвестують у вимір ВНП, але лише трохи витрачаються на визначення джерела поганого здоров'я, наприклад, споживання фаст-фуду і надмірний перегляд ТБ.

Як тільки ми зрозуміємо ці фактори, ми зможемо діяти.

Божевільна гонитва за корпоративними прибутками загрожує усім. Справедливості ради треба сказати, що ми повинні підтримувати економічне зростання і розвиток, але тільки в більш широкому контексті: в тому, що сприяє стійкості навколишнього середовища та значимості співчуття і чесності, які необхідні для соціальної довіри.

Пошуки щастя не повинні обмежуватися красивим гірським королівством Бутан.

Авторське право: Project Syndicate, 2011 рік

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!