Україна і третя світова

Україна і третя світова

Влада України своїми діями не дає Росії права вибору у майбутній великій війні долара та євро, у майбутній великій війні за переділ світу. Найцікавіше, що ті, хто на словах тягнуть Україну у бік Європи, оформляють свої інтереси в Росії.
Четвер, 4 серпня 2011, 11:20
Владислав Кривобоков, депутат Луганської обласної ради, голова Народної партії вкладників та соціального захисту

Геополітика мислить категоріями історичних епох, планетарних просторів, світових цивілізацій. Масштабні економічні закулісні ігри дроблять імперії, розпалюють війни, скидають і ставлять уряди.

І тисячі років назад, і нині крупний капітал веде війну за переділ колоній, завоювання нових територій і ресурсів, нові надприбутки. Україна в цій війні - дрібна розмінна монета. Втративши свою належність до великої, як і раніше, Росії, відмежувавшись від великого слов'янського братерства, Україна прирекла себе на цю роль.

Світ стоїть на порозі третьої світової війни. На відміну від другої світової, головною зброєю масового знищення буде не техніка, а долар. Початок війни оголошено. Це зробив президент США Барак Обама у зверненні до нації.

Обама повідомив, що Штати - на межі дефолту. Для вирішення ситуації президент дав тиждень. Єдиний вихід - підвищення максимального рівня боргу країни.

Насправді Америку навряд чи поглине колапс. Це звернення адресувалося не американській нації, це був своєрідний меседж молодій зростаючій імперії - Євросоюзу - про початок війни між доларом та євро. Пробний точковий удар був завданий по економіці Греції. На черзі - Іспанія, Португалія, Румунія.

Америка не бажає втрачати світове панування в економіці, тому вона оголошує чергову кризу. З початку 20 століття почалася системна криза капіталізму, заснованого на золоті як єдиній мірі вартості. Її пік припав на 1960-ті роки.

Тоді перед лідером світового капіталізму - США - постала дилема: відмовитися від золотого стандарту своєї валюти або визнати себе банкрутом. Вибрали перше. Результатом цього етапу кризи стала поява єдиної міри вартості, повністю регульованої державою. Золото замінили на папір.

У 1990-х роках остаточно склалася система фінансового "паперового" капіталізму. ФРС друкує долари, і під цю кредитну емісію випускає держоблігації. Держоблігації купують країни-експортери товарів у США, а американці купують товари цих країн.

Одночасно ростуть борги корпорацій, держави і навіть фізосіб. Авторитет долара падає, а саме він закладений у фундамент світової економіки, по суті - фінансової піраміди. Якщо ця піраміда звалиться, несолодко буде всім.

Америка збудувала систему, при якій про порятунок її економіки повинен піклуватися весь світ, причому шляхом власних жертв. Інакше - колапс. Боже, бережи Америку!

Американці не хочуть жити погано. Вони і не житимуть погано! Не може країна, яка утримує величезну дієздатну армію, стати банкрутом. Першою ознакою розвалу СРСР було скорочення озброєнь і збройних сил. Це було початком тріумфальної перемоги світового капіталу над найпотужнішим його конкурентом.

Не у 1945 році, а саме після розвалу СРСР закінчилася друга світова війна. Друга світова вибухнула зовсім не через конфлікт Росії та Німеччини, протистояння Сталіна і Гітлера або ж їх змови, а через геополітику країн Заходу, направлену на припинення панування слов'ян у Європі та Азії.

Німецький філософ Вальтер Шубарт у 1938 році в роботі "Європа і душа Сходу" писав: "Готується грандіозна подія - сходження слов'янства як провідної культурної сили. Можливо, комусь це ріже слух, але така доля історії, яку нікому не дано зупинити: грядущі сторіччя належать слов'янам".

Свої висновки Шубарт робив на основі значних успіхів радянської Росії і зростання міжнародних симпатій до першої в світі країни соціалізму. На жаль, Шубарт недооцінив заходи, до яких вдався Захід задля припинення "сходження слов'янства".

Прем'єр-міністр Англії Ллойд Джордж у 1938 році волав до свого короля і парламенту: "Традиції і життєві інтереси Англії вимагають руйнування Російської імперії, щоб забезпечити англійське панування в Індії і реалізувати англійські інтереси на Закавказзі і Близькому Сході".

Захід виразно розуміє, що через СРСР відроджується російська держава, могутніша, ніж Російська імперія, руйнуючи мрії капіталістичного світу, перш за все англосаксів, про світове панування. Сталін не раз наполегливо пропонує створення системи колективної безпеки в Європі, проте його наполегливо ігнорують.

Після чергової відмови Лондона і Парижа укласти антигітлерівський пакт Сталін 23 серпня 1939 року укладає пакт з Гітлером, повертає частину територій, які входили до Російської імперії, тим самим відсуваючи межу безпеки на кілька сотень кілометрів, укладає пакт про нейтралітет з Японією і починає готуватися до війни.

Захід лише спостерігає і потирає руки. А вже 22 червня 1941 року геополітична ситуація змінюється: СРСР стає останньою надією людства на порятунок від фашизму. Зрозумівши, що з Гітлером вийшла промашка, Захід змінює свою позицію.

Уїнстон Черчилль, звертаючись до нації, заявляє: "Ніхто не був наполегливішим противником комунізму, ніж я, але тепер все це відступає на другий план перед подіями, що розгортаються. Небезпека, яка загрожувала Росії, загрожує нам і США".

Президент США Рузвельт робить аналогічну заяву. Весь світ сподівається лише на російського солдата. Весь світ молиться на слов'ян. І недаремно.

Цим невеликим екскурсом в історію я не тільки підкреслюю величезну роль в історії другої світової війни слов'янського братерства, але також хочу сказати, що в "доларовій" третій світовій у слов'ян не менш значуща місія. Цього разу вона полягатиме в ролі союзника США у майбутній битві за виживання.

Географічне положення Росії найкраще підходить для панування на євразійському континенті, тому Росії уготована роль лідера Євразії. Однополярний світ, модель якого була впроваджена США шляхом розвалу СРСР, себе не виправдав. Він виявився згубним для самої Америки.

Знищивши СРСР, Захід дав поштовх розвитку Китаю, який, відкинувши непотрібне з ідеології, створив абсолютно інший, безпрецедентний тип економіки, яка в останні роки бурхливо розвивається. Економіки, якій експерти пророкуватимуть в найближчому досяжному майбутньому світове панування.

США не згодні втрачати свої позиції, тому в їх інтересах створити і підтримати конкуруючу, сусідню з Китаєм Росію, яка також може мати величезний вплив і на Європу, бо є основним постачальником енергоносіїв для країн ЄС.

"Піднявши" Росію, США "опустять" і Китай, і Євросоюз. Росія володіє величезними природними і людськими ресурсами. Щоб ефективно їх реалізувати, потрібен лише дозвіл. Інакше кажучи - вища воля тих, хто незримо керує світом.

Чую резонне питання: у такому разі з часом вже Росія складатиме конкуренцію США, навіщо це Штатам? Річ у тім, що Китай вже сьогодні є серйозною загрозою для економіки США. Капіталізму властиво вирішувати проблеми в міру їх надходження.

Капіталістична економіка не є плановою і миттєво реагує на умови ринку. Хід другої світової війни протягом лічених місяців різко змінив плани Заходу щодо СРСР. Ще один важливий чинник - ідеологічний антагонізм США і Китаю. Біля керма в Китаї - комуністи. У Росії - капіталісти, що вказує на відсутність будь якої ідеології.

Яка ж доля чекає Україну? Вочевидь, найсумніша. У зв'язку із заявою Обами про прийдешній американський дефолт в Україні можна почути два типи думок експертів.

Перша, цинічна, прозвучала з вуст усміхненого міністра соціальної політики Сергія Тігіпка: Україні слід готуватися до гіршого. Другу, "оптимістичну", озвучив прем'єр Микола Азаров: все під контролем. При цьому ніхто не надав план порятунку.

Тимчасом такий план є, і він досить простий. Його запропонували сусіди - Росія, Казахстан і Білорусь. Це вступ України в Митний союз.

Якщо Україна не визначиться із своїм історичним місцем, то невдовзі з карти світу може зникнути безглуздо-амбітна держава в центрі Європи, керівництво якої переслідує лише особисті інтереси, говорить одне, робить інше, а думає третє, не маючи здібностей ні до аналітики, ні до стратегії, ні до тактики.

Ще не закінчилися військові навчання "Безпечне небо - 2011", які стартували на Полтавщині 19 липня, як у Львівській області 25 липня почалися інші міжнародні військові навчання під назвою Rapid Trident-2011.

"Безпечне небо" - це навчання з охорони повітряного простору літаками військово-повітряних сил України, Польщі і США. ВПС Росії проігноровані!

Rapid Trident - глобальні навчання, у яких взяли участь 1 400 військовослужбовців. Найбільша делегація прибула із США - 362 солдати. У навчаннях взяли участь Канада, Польща, Великобританія, навіть Білорусь. Усі, крім Росії!

Вочевидь, військовий нейтралітет України - формальність, якій НАТО і керівництво України не надають значення. Очевидно, що ці військові тренінги іноземних військ на території України - прямий плювок у бік Росії, яка протягує руку дружби.

Очевидно, що після цих подій стосунки України і Росією стануть ще напруженішими. За кадром залишається інше - карт-бланш, який отримує Росія від США у разі розділу України, передусім щодо Криму. Сьогодні Росія ще готова вести з Києвом діалог, пропонуючи об'єднатися економічно і духовно, але завтра буде пізно.

Україна, а саме її влада, своїми діями не дає Росії права вибору у майбутній великій війні долара та євро, у майбутній великій війні за переділ світу. Найцікавіше, що ті, хто на словах тягнуть Україну у бік Європи, оформляють свої інтереси в Росії.

Так робить, наприклад, політик і голова Наглядової ради НБУ Петро Порошенко, який переносить частину своєї шоколадної імперії до Росії, будуючи там заводи. Поки українці міркують, "підскочить" долар чи ні, сильні світу цього почали евакуацію з території майбутніх військових дій на бік майбутнього передбачуваного переможця.

Америка - велика країна. Стверджую це, незважаючи на всі суперечності, якими вона підтримує свій статус. Відвідуючи США, не можу звільнитися від відчуття дежа-вю. Здається, у цій країні я був багато років назад, але тоді вона називалася СРСР.

Причина, думаю, в патріотизмі американців, у їх любові до своєї батьківщини, у їх загальній меті. Вони - єдиний народ, єдина нація. В Америки блискуча історія успіху і блискуче сьогодення. Росію чекає таке ж майбутнє, бо сила Росії також у єдності.

Розділити щасливу долю великого народу або гнити на європейських задвірках, у гіршому разі - взагалі втратити країну - такий вибір ставить перед Україною геополітика. Я вірю в пророцтво Шубарта про сходження слов'янства як провідної культурної сили, не дивлячись на те, що воно було зроблене століття тому.

Я хочу жити не в хатині на смітнику історії, а в світлому затишному величезному будинку братських народів. Думаю, мої бажання прості і збігаються з бажаннями мільйонів моїх співгромадян. Україна і Росія - разом назавжди!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!