Колода Януковича

Колода Януковича

Ідея економії енергоресурсів нарешті розтопила холодне серце Віктора Януковича. Щоправда, цьому сприяли затятість Росії у газових переговорах, небажання України поступатися газотранспортною системою, висока ціна на газ.
Середа, 31 серпня 2011, 13:40
Юрій Корольчук, Інститут енергетичних досліджень

Ідея економії енергоресурсів нарешті розтопила холодне серце Віктора Януковича. Щоправда, цьому сприяли затятість Росії у газових переговорах, небажання України поступатися газотранспортною системою, висока ціна на газ у третьому-четвертому кварталах поточного року.

У результаті світ побачило доручення "Щодо запобігання негативному впливу на економіку України значного зростання ціни на імпортований природний газ".

Показово, що документ з'явився на фоні майже одностайних песимістичних і невтішних висновків ЗМІ про двадцятирічну енергозалежність України.

Не забарився із полум'яною підтримкою ініціатив Януковича міністр енергетики Юрій Бойко, який видав, на перший погляд, фантастичне запевнення про скорочення через 5 років закупівлі газу у Росії із нинішніх 40 мільярдів до 12 мільярдів кубометрів.

Взагалі, будь-який схожий документ, який у суті своїй передбачає порятунок України від наслідків "чогось страшного", - у даному випадку від зростання ціни на газ, - насправді не передбачає нічого хорошого.

Тим більше, що його поява є запізнілою. Подібні документи слід було не лише видавати, а й починати реалізовувати ще на початку 2000-х років.

Стосовно заяви Юрія Бойка, то він правий на 100%. Зменшити залежність від російського газу Україна може. І з цифрою у 12 мільярдів кубометрів, яку оприлюднив міністр енергетики, також важко сперечатися.

І шляхи скорочення закупівель газу Бойко перелічив: програми енергозбереження, заміна газу вугіллям, збільшення видобутку власного газу на суші і шельфі Чорного моря.

Єдине, про що забув міністр, - це альтернативна енергетика, будівництво терміналу LNG і видобуток сланцевого газу.

Щоправда, наразі альтернативна енергетика знаходиться на етапі свого зародження, а проектам сланцевого газу і терміналу LNG слід ще пройти довгий шлях від теорії до практики.

І, звичайно, Юрій Бойко "забув" усім розповісти скільки ж таке щастя, - відмова від російського газу - коштуватиме пересічним українцям.

Варто відштовхуватися від того, що зараз Україна споживає приблизно 57-60 мільярдів кубометрів газу щорічно. Точного балансу газу відомство Юрія Бойка уже не оприлюднює другий рік поспіль.

Із них 40 мільярдів імпортується з Росії. За підрахунками Центру енергетичних дослідженьУ випадку виконання програм щодо зменшення залежності від російського газу, Україна буде закуповувати у Росії не 40 мільярдів кубометрів газу, а 13 мільярдів.

Тобто, скоротить залежність від російського газу майже на 70%. Різниця із твердженнями міністра Бойко - лише 1 мільярд кубометрів.

І тут на нас очікує головний сюрприз - про який промовчав міністр енергетики. Для того, щоб скороти залежність від російського газу, протягом наступних 5 років слід інвестувати за дуже скромними підрахунками 65-72 мільярдів гривень у проекти із високою мірою реалізації.

Шляхи заміщення природного газу із високою мірою реалізації

Обсяг економії або отримання альтернативного газу (щороку), млрд. куб. м

Необхідні інвестиції, млрд. грн..

Термін реалізації, рр.

1.

Енергозбереження і відновлювальні джерела енергії (альтернативна енергетика)

2

5-7

5

2.

Збільшення видобутку вугілля на 15 млн. тонн

10

20

5

3.

Збільшення видобутку газу на шельфі Чорного моря

10

20-25

5

4.

Збільшення видобутку газу на суші

5

20

5

Є також проекти із низькою мірою реалізації, які впродовж 5 років потребують вкладень у розмірі 36-40 мільярдів гривень.

Якщо у найоптимістичнішому варіанті реалізувати все разом, то слід за 5 років витратити 101-112 мільярдів гривень, але тоді ми взагалі зможемо обійтися без закупівлі газу у Росії.

Шляхи заміщення природного газу із низькою мірою реалізації

Обсяг отримання альтернативного газу (щороку), млрд. куб. м

Необхідні інвестиції, млрд. грн.

Термін реалізації, рр.

1.

Термінал для прийому зрідженого газу (LNG)

5

12-16

3-5

2.

Видобуток газ-метану вугільних пластів

5

8

5

3.

Видобуток сланцевого газу

5

16

5

Ще більшим сюрпризом є те, що міністр Юрій Бойко так раптово став неофітом ідеї скорочення споживання природного газу. Адже це саме він ще рік тому домовлявся із "Газпромом" про збільшення обсягу закупівлі газу у 2011 році із 33 мільярдів до 40 мільярдів кубометрів.

Та й за останні десять років ім'я Бойка міцно асоціюється із лобіюванням інтересів енергетичних компаній Росії.

Відомою є його причетність до початку торгівлі у 2002-2004 роках газом через посередників Eural Transgas та RosUkrEnergo.

Також Юрій Бойко безпосередньо у 2002-2004 роках публічно захищав використання нафтопроводу "Одеса-Броди" у реверсному режимі на користь російської ТНК-ВР.

До речі, це вже не вперше міністр слідкує за тим куди вітер дме і змінює свої професійні орієнтири. Ще в минулому році Бойко різко перевтілився і став на захист проекту Євро-азійського нафтотранспортного коридору.

Простіше кажучи почав відстоювати аверсне використання нафтопроводу "Одеса-Броди". А вже з 2011 року міністерство навіть виступає за добудову "Одеса-Броди" до польського Плоцька і постачання каспійської нафти у Європу.

Але якщо навіть закрити очі на такі позитивні зміни, то залишається питання яким чином Бойко планує виконувати свою обіцянку скоротити споживання газу із 40 до 12 мільярдів кубометрів?

По-перше, дивує позиція і самого міністра Бойка, і президента Януковича, які уважно читали газові договори-2009 і знають, що Україна зобов'язана закуповувати не менше 52 мільярдів кубометрів газу щороку. Або постійно домовлятися про зменшення обсягів із "Газпромом".

Також Міненерго уже другий рік активно підтримує ідею видобутку сланцевого газу та укладає меморандуми співпраці із міжнародними компаніями (Shell, ExxonMobil, ENI).

Те ж саме стосується і газ-метану із вугільних шахт. "Нафтогаз України" вже навіть підписав меморандум про створення спільного підприємства із російським "Газпромом" щодо реалізації таких проектів на вугільних шахтах України.

Нарешті, проект із побудови терміналу LNG вже практично розпочався і завершився тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування. Водночас, у перелічених Бойком кроках до скорочення споживання газу жодним словом не згадується про жоден із цих проектів.

Не до кінця зрозуміла позиція Юрія Бойка щодо заміщення природного газу вугіллям. Язик не повертається сказати критичне слово проти такої ідеї. До того ж, у США та ЄС більшість електроенергії і далі виробляють на теплоелектростанціях спалюючи вугілля.

Але ж в Україні у цій сфері є дві біди: висока смертність на шахтах і шкода екології від збільшення використання вугілля. Третя біда - відсутність коштів.

Збільшення видобутку на 15 мільйонів тонн вугілля - це як мінімум додатково 30 смертей шахтарів.

І, по-друге, на ТЕС слід забезпечити низький рівень викидів СО2 в атмосферу, що потребує додаткових інвестицій у застаріле технічне обладнання ТЕС.

Варто згадати також і про розвиток шельфу Чорного моря. Існує три проекти розробки шельфу: Прикерченска ділянка (компанія "Венко Прикерченкська"), родовища Одеське, Безіменне і Суботіна (спільно "Чорноморнафтогаз" і російський "Лукойл") та структура Паласа ("Нафтогаз України" і "Газпром").

Проблема лишень у тому, що жоден проект навіть на міліметр не просунувся вперед з часу оприлюднення намірів усіх цих компаній видобувати на шельфі газ і нафту. До того ж, на частину родовищ на шельфі до 70 метрів, які "Чорноморнафтогаз" може самостійно розвивати, банально не виділяють коштів.

На цьому фоні пасивну позицію займає "Нафтогаз України". Замість того, щоб очолити процес енергозбереження і самому брати участь у розвитку альтернативної енергетики, керівництво "Нафтогазу" займається відверто провальними і збитковими проектами купівлі нафти і торгівлі нафтопродуктами.

І ще на фоні доручень Януковича про економію газу та інвестицій коштів у проекти енергозбереження "Нафтогаз України" з головою поринає у плани купівлі за 1,3 мільярда гривень мережі АЗС.

Зрештою, навіть якщо поглянути на саме доручення Януковича, то неозброєним оком видно його "сирість" і недоробленість.

А це наштовхує на прикру думку, що прописані у дорученні заходи для зменшення споживання газу покликані стати лише черговою "картою" у газовій грі з росіянами.

Візьмемо для прикладу перший пункт доручення про "облік виробленої, транспортованої, розподіленої та фактично спожитої теплової енергії". Ті, хто готував цей документ забули повезти Януковича на відкриті ділянки теплотрас і показати йому як там безпритульні просушують свої особисті речі.

А для повного розуміння ситуації і посилення ефекту на це варто дивитися у 15-градусний мороз.

Проте, більшою проблемою є те, що лише в останній пункт доручення президента вписали: "...будівництва у разі потреби нових котелень за новітніми ресурсозберігаючими технологіями, використання сучасних видів теплоізоляції та попередньо ізольованих труб під час ремонту теплових мереж, утворення індивідуальних теплових пунктів".

Водночас, це мало стати пунктом номер два.

Саме сфера теплокомуненерго (котельні, теплотраси) є найбільш критичною у питанні неекономного використання природного газу.

Тим паче, що увесь обсяг палива, а це близько 8-10 мільярдів кубометрів газу щороку, який отримують ТКЕ, є імпортним ресурсом.

У грошовому еквіваленті за підсумками 2011 року це становитиме майже 3 мільярди доларів, за середньої ціни у 320 доларів.

За найскромнішими оцінками приведення сфери ТКЕ до цивілізованого енергоощадливого вигляду дозволило би зменшити споживання газу на 50% - до 4-5 мільярдів кубометрів.

А це питання вже тісно переплітається із ЖКГ. Якщо за словами голови адміністрації Києва Олександра Попова на модернізацію ЖКГ столиці слід витрачати по 5 мільярдів гривень, а половина з цієї суми - затрати на сферу теплопостачання, то можна лишень уявити якої суми потребує модернізація ТКЕ по всій країні.

Безумовно, що пропозиції керівника Міненерго Юрія Бойка про скорочення закупівлі російського газу - це те, чого потребує Україна саме сьогодні.

Як кажуть, його б устами - та й мед пити. От тільки міністр трохи запізнився на своєму шляху до енергозбереження і енергопатріотизму. Принаймні, на років десять.

А поки що всі спроби Януковича на рівні "указів, проектів, стратегій і програм" вирішити енергетичні проблеми України більше нагадують добре відому ленінську демонстраційну колоду, яку носили всі кому не лінь.

Власне, нинішнє оточення Януковича з усіх сил старається, підпирає і допомагає президенту нести його єдину енергетичну колоду, а для решти України і надалі взимку буде зеленіти травичка на теплотрасах, населення буде "гріти кватирку", а державні гроші на розвиток і видобуток газу будуть розкрадатися.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!