Чи виживе металургія

Чи виживе металургія

Китай вже у 2011 році може випустити металу більше, ніж він здатний поглинути. Ця країна за місяць виплавляє удвічі більше сталі, ніж Україна за рік! Значить, українську продукцію буде ще важче продати на світових ринках.
Вівторок, 2 серпня 2011, 10:23
Наталія Королевська, народний депутат, фракція "БЮТ-Батьківщина", голова парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва

День металурга, який недавно відсвяткувала Україна, - хороший привід поговорити про галузь, яка забезпечує третину ВВП країни і близько 40% валютних надходжень від експорту продукції.

Сила української металургії - це одночасно і її слабкість. Залежність України від експорту металургії - критична. Українській продукції з кожним роком все важче на світових ринках.

Скотившись з сьомого на восьме місце в світовому рейтингу виробників металу, Україні впевнено сповзає на дев'яте місце. І це не межа. Українську металургію чекає нелегка боротьба за виживання, результат якої далеко не визначений.

У 2010 році в Україні було вироблено 33,3 мільйона тонн металу. За шість місяців 2011 року - трохи більше 17 мільйонів тонн. Прогнозні оцінки не віщують активізації попиту на світовому ринку принаймні до кінця літа. Це означає, що минулорічний рівень виробництва навряд чи буде істотно перевищений.

Схоже, рекордний показник 2007 року - 43,7 мільйона тонн - ще надовго, якщо не назавжди, буде залишатися недосяжним. Втім, і результат кризового 2008 року - 38,1 мільйона тонн - навряд чи вдасться перевершити найближчим часом.

Недавно у комітеті Верховної ради з промислової політики ми проводили слухання щодо ситуації в гірничопромисловому комплексі. Висновок один: металургію знову починає лихоманити. Незважаючи на тимчасову стабілізацію, є тривожні тенденції.

Скоротився експорт феросплавів і чавуну. Ще однією загрозою є ціна на газ, яка до кінця 2011 року може піднятися. Вже зараз потрібно думати про те, як запобігти катастрофі, яка може торкнутися гірничо-металургійного комплексу.

Наше завдання - не допустити закриття металургійних підприємств і скорочення працівників. Для цього необхідно виробити відповідні стимули.

Офіційна рентабельність металургів за чотири місяці 2011 року становила 1,2%. Причина - виробничі потужності українських меткомбінатів зношені більш ніж на 60%. Неухильно підвищуються виробничі витрати - через подорожчання сировини, енергоносіїв, тарифного тиску залізничних перевізників.

Продуктивність праці на більшості підприємств сектора - на рівні 50-річної давнини. Це пов'язано з технологічною відсталістю виробництв і неефективною організацією праці. У сортаменті української металопродукції переважають напівфабрикати, попит на які через зазначені світові тенденції буде знижуватися.

В результаті, Україна програє і зовнішній, і внутрішній ринки. У 2010 році на внутрішньому ринку споживалося лише 21,2% виробленої в країні металопродукції. При цьому 38,5% металопродукції, спожитої всередині країни, становив імпорт.

Так, галузь зберігає позитивну динаміку. Однак на глобальних ринках сталевої продукції відновився спад, причиною якого експерти називають надлишковий обсяг пропозиції при нестабільному попиті. Причина - економіки провідних індустріальних держав відновлюються повільно, а в країнах арабського світу триває нестабільність.

При цьому динамічні країни південно-сходу Азії швидко нарощують виробничі потужності. В результаті, щорічний приріст металургійних потужностей у світі можна порівняти з потужністю української металургії. Чи не кожен місяць приносить черговий рекорд світового обсягу виробництва сталі, у травні - 129,9 мільйона тонн.

Високі темпи зростання також демонструють Китай, Корея, Туреччина, Індія і Бразилія. Китай вже у 2011 році може випустити металу більше, ніж він здатний поглинути. КНР за місяць виплавляє сталі удвічі більше, ніж Україна за рік! Значить, українську продукцію буде ще важче продати на світових ринках.

Вітчизняна металургія пережила світову кризу. У 2008 році уряд Юлії Тимошенко і підприємства ГМК своєчасно підписали меморандум, що дозволило зберегти кількість робочих місць і наш виробничий потенціал.

Нині конкурентоспроможність галузі передусім залежить від зниження енергоємності виробництва і зменшення споживання сировини. Витрати електроенергії на українських підприємствах на одиницю продукції в 2,2 разу вищі, ніж у країнах ЄС.

Газу споживається більше на 50%, коксу - на 130-250 кілограмів на тонну продукції. Єдина конкурентна перевага - низька зарплата. Це не може тривати вічно.

Наступний рік може стати роком технологічної революції в галузі або роком її краху. Ключове завдання на середньострокову перспективу - модернізація, яка дозволить знизити собівартість і збільшити прибуток, частину якого слід направити на підвищення зарплат. Ці рішення ми будемо пропонувати.

Таким чином, металургія України повинна стати складовою частиною розумної економіки 21-го століття, конкурентною у світі, "дружною" для робітників, які працюють на підприємствах, їх сімей, жителів прилеглих міст.

Наше кінцеве завдання - формування конкурентної економіки, здатної створювати додану вартість і проводити серйозну модернізацію. Ми вирішуємо це завдання, обговорюючи в регіонах програму "Конкурентна Україна 21-го століття".

Ця програма буде альтернативою громадянського суспільства курсу в нікуди, який провадить нинішній уряд. Нашим традиційним галузям, фундаменту економіки, там буде виділене особливе місце.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!