Коли фінанси керують нами

Коли фінанси керують нами

Коли ви відкриваєте рахунок у банку чи берете кредит, чи дочитуєте ви договір до кінця? Коли акція обіцяє "до 10% річних", насправді клієнт платить чи не вдвічі більше, бо ця акція діє лише на частину покупки, визначену суму чи певний строк.
Середа, 8 червня 2011, 11:34
Андрій Пінчук, народний депутат України

Фінансовий ринок в Україні ще не настільки розвинений, як у країнах Європи чи США. Проте, як показав 2009 рік, криза у фінансовому секторі здатна скувати усі інші сфери. Ви, певно, вже помітили власну залежність від фінансів. Насправді можна легко простежити зв'язок фінансового сектора з побутом кожної людини.

Нестабільність банків та страхових компаній, які представляють весь фінансовий ринок України, робить неможливою виплату коштів за депозитними рахунками аж до повної втрати вкладів населенням.

Недарма більшість громадян України не бажають користуватися послугами банків, зберігаючи кошти вдома. Якщо похитнулося фінансове становище банку, то разом з ним погіршилося і становище сотень і навіть тисяч його клієнтів - як фізичних осіб, так і великих підприємств. А це - значні збитки для економіки країни.

Увага держави до фінансової сфери закономірна. Від реформ у фінансовій сфері залежить добробут України. Економічна криза була викликана, передусім, неврегульованістю фінансової сфери і підсилена політичної кризою у державі.

Реклама:

Багато українців втратили заощадження через недосконале законодавство та недостатнє страхування внесків. Проте реформи не принесуть бажаних результатів, якщо контролювати діяльність установ буде лише фінансовий регулятор.

Громадянам варто зрозуміти, що послуги з надання кредитів, обслуговування вкладів і страхування мають певні умови, часто є індивідуальними, і контролювати фінанси варто особисто. Інакше ви станете підконтрольні банкам, страховим компаніям та іншим фінансовим організаціям, які розпоряджатимуться вашими коштами.

Типовий договір люди підписували і продовжують підписувати, навіть не читаючи його, а якщо і читають, то розуміють вкрай мало. Цієї інформації громадянам недостатньо для свідомого вибору фінансової послуги.

Більшість таких рішень приймається наосліп, а отже, на користь банку чи страхової компанії, бо ці установи зажди пильно стежать за реалізацією власних інтересів.

За проведеними у 2010 році дослідженнями 60% українців вважають себе фінансово обізнаними, однак лише 22% змогли відповісти на прості запитання, без яких неможливо управляти власними фінансами.

Лише 3% населення розуміють значення поняття "плаваюча ставка відсотка". За таких умов фінансовим установам дуже легко вирішувати усі питання на власну користь та маніпулювати думкою клієнта, просто обманювати.

Кожен четвертий споживач фінансових послуг в Україні мав негативний досвід. Найбільші проблеми виникають при користуванні банківським депозитом, споживчим кредитом та банківською кредитною карткою.

Коли ви відкриваєте рахунок у банку чи берете кредит, чи дочитуєте ви договір до кінця? Коли акція обіцяє "до 10% річних", насправді клієнт платить чи не вдвічі більше, бо ця акція діє лише на частину покупки, визначену суму чи певний строк.

А чи звертаєте ви увагу на послуги, які входять до так званого пакета? У такий спосіб часто продають додаткові непотрібні клієнту послуги, вартість яких додається до базової суми, наприклад смс-сповіщення чи онлайн доступ.

Проте це стосується громадян, які вже вирішили скористуватися послугами банку. А скільки помилок роблять люди, навіть не замислюючись, що вони втрачають кошти?

При розрахунку кредитною карткою на касі вам обов'язково повинні видати чек про трансакцію, навіть якщо зняти кошти не вдалося. А чи часто ви цікавилися розміром комісії за переведення грошей з вашого рахунка на рахунок магазину?

Обслуговувати ці рахунки можуть різні банки, між якими нема домовленості про відсутність комісії. І, звичайно, комісію знімають з рахунка клієнта - з вашого. Ось чому кошти закінчуються швидше, ніж ви того очікуєте.

Ще один гачок, на який часто потрапляють люди, - нібито безоплатні послуги. Про безкоштовний сир знає кожен, але раз за разом потрапляє в одну і ту саму пастку.

Коли ви замовляєте безоплатні послуги, наприклад, мобільного зв'язку, чи отримуєте акційні товари та послуги, ви все одно витрачаєте гроші. Заявлена 1 копійка оподатковується та збільшується до 7 копійок.

Якщо ж акційну послугу вчасно не вимкнути, то з рахунка починають знімати вже немалі кошти, часто навіть без сповіщення клієнта про закінчення терміну акції.

Це лише кілька прикладів. Фінансові пастки навколо нас на кожному кроці. Для людини, яка не цікавиться своїми правами, небезпека усюди. Увесь світ давно перейшов на безготівковий розрахунок та електронні гроші.

За наявного рівня фінансової культури громадян в Україні страшно навіть уявити, скільки легальних маніпуляцій зможуть провести фінансові установи, крадучи гроші в населення. Не дозвольте себе ошукати, уважно знайомтесь з розрахунками перед тим, як погодитися на їхні процедурні умови.

Коли ви маєте справу з придбанням товарів та замовленням послуг, уважніше вивчайте умови та альтернативні варіанти. На жаль, в Україні нема поважних агенцій, які би всебічно оцінювали фінансові установи та їхні послуги.

Немає і агенцій для збирання і ведення кредитних історій громадян, які б допомогли фінансовим установам зважити ризики. Фактично фінансовий ринок є закритим, у ньому не відбувається комунікації бодай на рівні, достатньому для прийняття рішень.

Якщо ви клієнт банку чи страхової компанії, проясніть та чітко дотримуйтеся процедури взаємодії з фінансовими установами. Ви маєте знати, що робити при настанні страхового випадку чи хоча б до кого звернутися за порадою.

Уважно читайте договір та вивчайте можливості його перегляду, вимагайте пояснень. За вас цього ніхто не зробить, а от гроші будуть вимагати регулярно.

Реформування фінансової системи - необхідний крок на шляху до побудови стабільної економіки та заможної держави. І робити це повинна держава за участю громадян. Контролюйте свої фінанси - будуйте надійне майбутнє.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: