Розмова Азарова з дзеркалом

Розмова Азарова з дзеркалом

На початку 2011 року ми зіткнулися з різким зростанням цін, а потім - і дефіцитом гречки і борошна. Дійшло до того, що вперше за 20 років на Луганщині з магазинів пропав хліб. І ці прорахунки нинішньої влади складно списати на уряд Тимошенко.
Четвер, 24 березня 2011, 16:27
Наталія Королевська, голова комітету Верховної ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва

У березні 2010 року був сформований нинішній Кабінет міністрів України.

Тоді перед голосуванням у Верховній раді з полум'яною промовою виступив майбутній прем'єр-міністр Микола Азаров, який розкритикував своїх попередників, звинувативши уряд на чолі з Юлією Тимошенко у повному розвалі економіки України.

Минув рік, і тепер можна сміливо аналізувати "видатні досягнення" і "маленькі помилки" нового уряду. Пропоную це зробити, використовуючи цитати з виступу Миколи Яновича річної давності.

Отже, в березні 2010 року Азаров звинувачував Тимошенко в тому, що за час її перебування на посаді голови Кабміну виробництво яловичини і телятини впало в півтора разу, виробництво свинини - майже удвічі.

Реклама:

"Навіть вітчизняним вершковим маслом Україна вже не в змозі забезпечити своїх громадян, в минулому році його вироблено на чверть менше. Українців почала годувати маслом Білорусь. З кожним місяцем збільшується імпорт цього продукту".

Що ж маємо нині? Згідно з офіційною статистикою, обсяги виробництва молока в 2010 році скоротилися на 350 тисяч тонн порівняно з 2009 роком, поголів'я корів - на 60 тисяч. Хліба у 2010 році виробили менше на 100 тисяч тонн, овочів - на 220 тисяч тонн, а картоплі виростили майже на мільйон тонн менше.

Зауважу: скорочення виробництва основних продуктів 2010 року відбулося порівняно з важким для економіки України 2009 роком, коли у світі лютувала економічна криза. Якщо ж порівняти минулорічні показники з передкризовим 2008 роком, провали економічної політики уряду Азарова будуть ще помітнішими.

На початку 2011 року ми зіткнулися з різким зростанням цін, а потім - і дефіцитом гречки і борошна. Дійшло до того, що вперше за 20 років на Луганщині з магазинів пропав хліб. І ці прорахунки нинішньої влади складно списати на уряд Тимошенко.

Ситуація з вершковим маслом ще дивовижніша. Два тижні тому перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов порадував українців новиною, що уряд провів вдалі переговори, і найближчим часом Україна завезе з Білорусі (!) 15 тисяч тонн вершкового масла.

Як там говорив Азаров рік тому? "І нам має бути соромно, що країна, багата чорноземами, перетворилася на імпортера продуктів харчування".

Щось не видно, щоб нинішньому уряду було соромно за те, що зростання імпорту продуктів рослинного походження у 2010 році становило 24,1%, овочів - 67%, зерна - 47,7%, борошномельно-круп'яної промисловості - 35,9%, насіння олійних культур - 31,9%, готових продуктів харчування - 23,1%, м'яса і риби - 24,7%.

Імпорт цукру сягнув 264% від показника 2009 року, продуктів зернових культур - 130,8%. Безжальна статистика фіксує, що в 2010 році, вже при уряді Азарова, в Україну було завезено м'яса на 458 мільйонів доларів, молочних продуктів - на 135 мільйонів доларів, що на 23 мільйони доларів більше, ніж у 2009 році.

Рік тому Микола Янович дуже засмучувався з приводу імпорту овочів: "Ми дожилися до того, що ввозимо картоплю. Аналогічна ситуація і з іншими овочами, які традиційно вирощуються на наших землях".

Цей праведний гнів не завадив вже його уряду в 2010 році довести обсяг імпорту картоплі майже до 20 тисяч тонн, що стало абсолютним рекордом за останні чотири роки. При цьому ціна на картоплю за 2010 рік порівняно з 2009 роком зросла на 19%.

І це не дивно, адже ми веземо її аж з Єгипту. Нагадаю, більшу частину території цієї країни займає пустеля, де, крім верблюжої колючки, нічого не росте.

Як тут не згадати іншу цитату з промови Азарова: "Непрофесіоналізм уряду призвів до галопуючого зростання цін на продукти харчування. Ми встановили своєрідний антирекорд: знову в рази, у півтора разу. Ми були свідками, як за кілька тижнів основні споживчі товари подорожчали на 30-50%".

Що ж, за рік роботи "високопрофесійного" уряду Азарова, тільки за офіційними даними Держкомстату, ціни на хліб зросли на 10,2%, на молоко - на 26,8%, на сир - на 26,4%, на масло - на 28,7%, на цукор - на 57,5%. Ціни ж на гречку за кілька місяців стрибнули на 200%, і тепер, як манну небесну, чекаємо гречку з Китаю.

Візьмімо інший сектор економіки. У березні 2010 року Азаров констатував: "Обсяги будівництва за два роки впали в три рази. Йдеться не лише про житлове будівництво, яке за рік скоротилося на 40%. За 2009 рік на третину менше, ніж у 2008 році, побудовано доріг". Можливо, за рік роботи уряду Азарова галузь пожвавилася?

У 2010 році, порівняно з 2009 роком, обсяг будівельних робіт впав на 5,4%. При цьому найменше зниження обсягу робіт зафіксоване у зведенні будівель і споруд - 4,8%, а скорочення обсягу робіт у сфері завершення будівництва сягнуло 9,8%.

Тобто новій владі не вдалося добудувати навіть розпочате попередниками, не кажучи про збільшення темпів будівництва.

За 2010 рік уряд так і не запустив програму будівництва соціального житла. При цьому законопроект про захист кредиторів, внесений до Верховної ради, передбачає примусове виселення боржників у соціальне житло, якого нема. Таким чином, після прийняття закону людей виселятимуть прямо на вулицю.

Можливо, уряд Азарова досяг видатних результатів у фінансовій сфері? Пам'ятаю, 2010 року Микола Янович констатував: "Проблеми в банківській сфері. Я не буду заглиблюватися в природу цього явища. Скажу, що значна частина провини лежить на уряді, який не в повному обсязі виконав процедуру з рекапіталізації банків".

Що ж, фінансові аналітики з жалем змушені констатувати, що в 2010 році додаткові кошти, спрямовані на рекапіталізацію банків "Надра", "Київ", Укргазбанк і "Родовід", не покращили ситуацію у цих фінансових установах.

За помилки власників цих банків розраховуються платники податків. Сума, необхідна для відновлення названих установ, на 1 мільярд гривень більша за кошти, необхідні для повної компенсації втрат вкладників-фізосіб цих установ.

Нинішній прем'єр дорікав попередньому: "Кредитування реального сектора так і не відновлене. Гроші з банківської системи вимиває держава, яка активно випускає цінні папери під високі відсотки". Може, нинішній уряд змінив цю політику? Нітрохи.

З початку 2010 року Мінфін розмістив ОВДП на 38,6 мільярда гривень. Крім того, в кінці серпня уряд випустив облігації в рахунок оформлення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість на 16,4 мільярда гривень.

Рік тому Азаров дорікав своїй попередниці: "За минулий рік Тимошенко збільшила державний борг на 112 мільярдів гривень до 317 мільярдів гривень. Це безпрецедентне нарощування боргу. Ось що вони залишають українському народу і новому уряду! З цими ресурсами можна було б економіку підняти, а ви її провалили!".

Після такого гнівного спічу варто було б очікувати, що новий уряд затягне тугіше паски і, зціпивши зуби, постарається приборкати свої апетити. Аж ніяк!

Отримавши владу, Азаров тут же відновив переговори з МВФ та іншими кредиторами і примудрився в 2010 році збільшити державний борг ще на 115,3 мільярда гривень, довівши сукупний борг до безпрецедентної суми - 432,2 мільярда гривень!

Пам'ятаю, рік тому Микола Янович критикував уряд за "збільшення витрат на закордонні візити, офіційні прийоми та утримання апарату управління".

Як же вчинив Микола Янович, ставши на чолі уряду і отримавши можливість формувати державний бюджет? У 2010 році замість обіцяного новою владою зниження витрат на утримання чиновників на 20% ці видатки зросли на 25%.

Більше того, фінансовий план країни на 2011 рік тільки на утримання державного управління справами передбачив 1,34 мільярда гривень. Це найбільша сума, яку коли-небудь отримувало це відомство! Загальне ж збільшення витрат на утримання чиновників сягнуло рекордних 3 мільярдів гривень.

Підбиваючи підсумки річної роботи нового Кабміну, можна сказати: незважаючи на бадьорі звіти, уряд Азарова повторює типові помилки всіх попередніх урядів.

Отримавши всю повноту влади, за рік він не тільки розгубив отриманий на виборах кредит довіри, а й дискредитував саме поняття реформ. Як виявилося, критикувати попередників значно легше, ніж робити висновки і приймати правильні рішення.

Між тим, без прийняття швидких і правильних рішень наступний прем'єр зможе з тим же пафосом трясти паперами з трибуни Верховної ради і дорікати нинішньому главі уряду за розвал економіки і недалекоглядну політику.

Ось тільки кому будуть адресовані ці закиди? Чи у нас кожен голова уряду приречений говорити із своїм відображенням у дзеркалі?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!