Інфляція довіри до влади

Інфляція довіри до влади

Значить, Азаров мав розмову з главою Держкомстату не пізніше ранку 5 листопада, під час якої обговорювалися параметри жовтневої інфляції. Велике питання, хто кому повідомив "правильну" цифру: керівник Держкомстату - прем'єру чи навпаки?
Понеділок, 8 листопада 2010, 13:40
Юрій Глухов, uriy-gluhov.blogspot.com

Є брехня, є зухвала брехня і є статистика. Цей афоризм чудесно демонструє ситуацію, яка склалася з опублікованими Держкомстатом показниками інфляції.

Сумнівними були вже цифри за серпень і вересень 2010 року - 1,2% і 2,9%. Хоча це і рекордні показники інфляції для відповідних місяців з 1996 року і 1998 року, але і вони не видавалися об'єктивними з урахуванням стрімкого подорожчання продуктів.

Проте особливо здивувала величина інфляції у жовтні, яку Держкомстат повідомив минулого тижня. Відомство доповіло, що споживчі ціни зросли лише на 0,5%.

Якщо вірити відомству, таке незначне зростання цін відбулося через те, що за багатьма позиціями продовольчих товарів ціни підвищилися досить незначно, а деякі продукти харчування навіть нібито подешевшали: риба - на 0,6%, яйця - на 0,8%, овочі - на 1,3%, цукор - на 3,1%, фрукти - на 4,5%.

Крім того, у жовтні на 0,3% знизилися ціни на автомобільне пальне. Комунальні тарифи збільшилися всього на 0,4%. І це незважаючи на те, що в жовтні почався опалювальний сезон, а газ у серпні подорожчав на 50%.

Зрозуміло, міста не поспішали підвищувати тарифи до місцевих виборів і тепер надолужать згаяне, що позначиться на інфляції у листопаді-грудні 2010 року.

І все ж є підстави поставити офіційний показник інфляції за жовтень під сумнів.

Насторожує, що прем'єр Микола Азаров ще 5 листопада під час зустрічі з керівником місії МВФ Атанасіосом Арванітісом назвав практично точну цифру інфляції у жовтні.

"Уряд був дещо стурбований підвищеною інфляцією у вересні, причиною чого стали не монетарні або витратні фактори, а зростання цін на ринку. У жовтні інфляція не перевищить 0,4-0,5%, а за підсумками 2010 року - не перевищить 10%", - зазначалося у повідомленні уряду на сайті Кабміну у п'ятницю о 15.15.

А в повідомленні, розміщеному там же через 15 хвилин, прем'єр назвав абсолютно точне число: 0,5%. Така обізнаність ще за день до того, як Держкомстат традиційно називає ці дані, не може не вражати. Річ у тім, що статистичне відомство завжди публікує цифру інфляції лише шостого числа наступного місяця.

Зазвичай ця інформація з'являється на сайті Держкомстату пізно увечері шостого числа. Ці нюанси добре відомі економічним експертам і економічним журналістам.

Значить, Азаров або інші члени уряду мали розмову з керівництвом Держкомстату не пізніше ранку 5 листопада, під час якої обговорювалися параметри жовтневої інфляції. При цьому велике питання, хто кому повідомив "правильну" цифру: глава Держкомстату прем'єру чи навпаки?

Посилює сумніви у справедливості зазначеного Кабміном показника інфляції прогноз зростання споживчих цін, оприлюднений Мінекономіки 20 жовтня. Тоді це відомство спрогнозувало інфляцію за підсумками жовтня у розмірі 1,5-1,6%. "Не буде, як у вересні, 2,9%", - заявив заступник міністра економіки Валерій Мунтіян.

Звичайно, чиновник озвучив не найгірший прогноз. Зрозуміло, такі цифри він узяв не із стелі, а навів їх, ґрунтуючись на вимірах цін, зроблених міністерством.

Керівництво Держкомстату кілька місяців тому вже дало переконливий привід не довіряти його показникам. Преса писала, як відомство у червневому звіті про заборгованість із зарплат вдалося до відвертих цифрових маніпуляцій. Навряд чи комітет займався цим самостійно, без "прохання" Кабміну.

Таким чином, причин сумніватися у показниках інфляції і за жовтень, і за попередні місяці більш ніж достатньо. І зрозуміло, з якою метою влада може вдаватися до спотворення офіційної статистики щодо інфляції.

Зараз уряд дуже зацікавлений переконати місію МВФ, яка прибула до Києва, в хороших макроекономічних показниках. Це потрібно для отримання у листопаді другого траншу кредиту. А якщо занижуються темпи зростання цін, то автоматично покращуються показники промислового виробництва і реального ВВП.

Крім того, чим нижча інфляція, тим менше грошей уряд повинен виділяти на індексацію зарплат працівників бюджетної сфери, пенсій і субсидій. Грошей на це у скарбниці катастрофічно не вистачає.

Як тут не згадати ще одну приказку: брехнею весь світ об'їдеш, але назад не повернешся.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!