Як розширити фондовий ринок

Як розширити фондовий ринок

За різними оцінками, населення України поза банківською системою має 30-40 мільярдів доларів. В умовах хронічного недофінансування усіх галузей цей ресурс може відіграти істотну роль у відновленні і розвитку економіки.
Вівторок, 28 вересня 2010, 15:48
Сергій Бродович, голова Інвестиційної групи "ТАСК"

Закон про цінні папери та фондовий ринок каже, що фондовий ринок - це сукупність учасників сектора та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних - деривативів. Учасники ринку - це емітенти, інвестори, саморегулюючі організації та професійні учасники.

Я хочу зупинитися на двох головних дійових особах ринку: емітентах та інвесторах.

Емітенти для досягнення економічних цілей використовують кошти, отримані на певних умовах від інвесторів. При успішній діяльності емітента вартість інвестиції росте, інвестор отримує дохід, а емітент міцніє і розвивається.

Так має бути в ідеалі. В українських реаліях мільйони акціонерів з подивом дізналися б, що вони, виявляється, інвестори. Багато хто навіть не пам'ятає, що є акціонером якогось підприємства, а тисячі емітентів згадують про своїх акціонерів тільки у зв'язку з проведенням зборів акціонерів та при поданні звітності.

Зараз у більшості товариств сформовані мажоритарні пакети акцій. Це дозволяє їх власникам ігнорувати фінансовий інтерес міноритаріїв. До них ставляться як до неминучого побічного явища після приватизації, тому зазвичай прибуток осідає у підконтрольних ТОВ або офшорах. Виплата ж дивідендів є швидше винятком.

Звичайно, це наслідок приватизаційних процесів, але наслідок плачевний: більшість емітентів та інвесторів є формальними учасниками фондового ринку. Самі ж вони до нього ставляться або погано, або ніяк.

Успішний розвиток будь-якого бізнесу неможливий без залучення додаткових ресурсів. Не секрет, що найдешевші інвестиції - безпосередньо у капітал компанії. Проте цей шлях розвитку в Україні рідко використовується через рейдерство.

Механізми акціонування застосовувалися в основному для фіксації права власності на частки у підприємствах та їх подальшого перерозподілу. Прогалини у законодавстві часто приводили до неринкових змін цих часток. Зазвичай це відбувалося з використанням органів влади або завдяки їх бездіяльності.

Незахищеними виявлялися головні власники, які позбувалися бізнесу. Контроль над складом акціонерів, насторожене ставлення до нових учасників стали серйозною перешкодою для українських підприємств на шляху залучення прямих інвестицій.

Не краще становище і у міноритаріїв. Вони ще більш беззахисні перед акціонерами та рейдерами. Постійного доходу акції дрібним власникам не приносять.

Перспективи зростання ринкової вартості цінних паперів, що не входять до групи "блакитних фішок", важко визначити навіть аналітикам через відсутність ринку таких паперів. Тому вкладання коштів у невеликі пакети акцій стало заняттям професійних учасників фондового ринку і кількох тисяч ентузіастів.

При цьому спектр об'єктів інвестування найчастіше обмежується "блакитними фішками". Здається, коло замкнулося. Нових інвесторів нема, і їх не дуже-то й чекають емітенти. Але якщо ми збираємося жити у цій країні, сподіваємося на її розвиток, це порочне коло потрібно розірвати. Для цього є всі підстави.

За різними оцінками, населення України поза банківською системою має 30-40 мільярдів доларів. В умовах хронічного недофінансування усіх галузей цей ресурс може відіграти істотну роль у відновленні і розвитку економіки.

З іншого боку, залучення цих коштів на фондовий ринок дозволило б українським громадянам зберегти і примножити вартість заощаджень. Мета зрозуміла, приваблива і цілком досяжна за наступних умов.

1. На законодавчому рівні мають бути максимально захищені права інвестора. З боку емітента, великих акціонерів і професійних учасників ринку не повинні допускатися дії, які призводять до зниження вартості інвестиції.

2. Повинна бути забезпечена гарантія ліквідності цінних паперів. Один із шляхів - підтримка емітентом обігу власних акцій на фондовій біржі із залученням торговців цінними паперами як маркет-мейкерів.

3. Акції повинні стати справді цінними паперами. Отримання доходу за ними має стати правилом, а не винятком.

4. Держава зобов'язана раз і назавжди викорінити неринкові способи зміни часток в акціонерному капіталі, тобто рейдерство.

Залучення емітентів і великої кількості вітчизняних інвесторів до торгів на фондових біржах дозволить багаторазово збільшити активність бірж, поліпшить інвестиційний клімат в країні, що сприятиме залученню в Україну іноземних інвесторів.

Особливе значення модернізація фондового ринку має для інституційних інвесторів - інвестиційних фондів, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів.

Останні повинні відіграти одну з головних ролей у пенсійній реформі. Однак навряд чи їх робота буде успішною, якщо фондовий ринок не запропонує широкого спектра ліквідних доходних інструментів. Отже, нинішній стан галузі може стати серйозною перешкодою при вирішенні особливо значущої соціальної проблеми у державі.

Певні позитивні зрушення намічаються у зв'язку з набранням чинності закону про акціонерні товариства. Зокрема, закон зобов'язує емітентів акцій до 29 жовтня 2010 року провести їх дематеріалізацію - переведення випуску цінних паперів з документарної форми існування у бездокументарну.

Це дозволить істотно поліпшити можливості дрібних акціонерів здійснювати операції з цінними паперами, в тому числі на організованому ринку. У нашій практиці були випадки, коли акції деяких емітентів знерухомлені місяцями.

Однак існує серйозний опір впровадженню цієї норми. Головними захисниками збереження документарних акцій є наші колеги на фондовому ринку - реєстратори. Чисто по-людськи їх можна зрозуміти. Ставиться під загрозу бізнес, який створювався роками, без роботи залишаються фахівці.

Проте без трансформації системи обліку прав власності на цінні папери важко уявити розвиток ринку. Реєстраторам же можна порадити знайти своє місце в нових умовах.

Тим більше, останні зміни до закону про цінні папери та фондовий ринок дозволяють реєстраторам отримати ліцензію зберігача та, за згодою емітентів, продовжити їх обслуговувати у новому статусі. І, звичайно ж, ринок у жодному випадку не повинен втратити кадровий потенціал реєстраторів, особливо у регіонах.

Ще одна норма нинішньої редакції закону вимагає, щоб державні акціонерні товариства пройшли процедуру лістингу на біржі. Безумовно, це положення вітається професійними учасниками фондового ринку, оскільки веде до його активізації.

На тлі глибокого падіння вартості акцій, дефолтів облігацій, несумлінних дій емітентів та окремих професійних учасників, наше найголовніше завдання - повернення довіри до фондового ринку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua