Цвинтарна стабілізація

Цвинтарна стабілізація

В Україні боротьба з інфляцією набула нового забарвлення - стагфляції, тобто одночасно стагнації та інфляції. Зміст цього економічного процесу полягає у зменшенні купівельної спроможності громадян при одночасному зростанні цін.
Середа, 30 червня 2010, 12:52
Марко Олівенський, кандидат економічних наук

Нещодавно прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що новий Кабмін стабілізував економіку. Однак багато фахівців вважають цю стабільність цвинтарною.

Азаров стверджує, що Україна може розраховувати на вигідне розміщення європейської десятирічної позики на суму не менше 1,3 мільярда гривень на своїх умовах. В кишенях держави аж вітер свище, а тут - "на власних умовах"!

Чи, може, не уряд стоїть на колінах перед МВФ, а фонд стоїть перед ним і благає: будьте милостиві, візьміть гроші. Чи, може, європейці не хочуть покрити дефіцити державних бюджетів Греції, Угорщини, Іспанії та ще десятка країн ЄС?

І чому саме 1,3 мільярда доларів? Це якраз зрозуміло: 2010 року Україна має віддати таку суму, позичену раніше. Тобто в одного беремо - іншому віддаємо. Це і є стабілізація за Азаровим. Але ж звідки у нього такий оптимізм? Якщо не підійдуть умови розміщення євробондів, каже він, то використаємо внутрішній займ.

За "науковою" термінологією чиновництва, це означає: Нацбанк надрукує гривню, під них уряд видасть йому паперові зобов'язання, потім НБУ за ці гривні купить сам у себе 1,3 мільярда доларів і віддасть їх уряду, який, у свою чергу, віддасть їх позичальнику. Спритність рук і жодного шахрайства.

Це і є внутрішнє запозичення. У кого? У читачів "Економічної правди" та інших громадян України. Але ж вони нікому нічого не збираються давати. Втім, у них і не питатимуть - просто виймуть гроші з кишені шляхом емісії гривні та додаткової інфляції на тлі "стабілізації" зарплат та пенсій. Тобто вкрадуть.

Може, автор перебільшує? Ось приклад. Закон про обов'язкове державне пенсійне страхування каже, що страхові внески до накопичувального фонду нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу застрахованих осіб.

Однак навіть при первинному нарахуванні пенсій науковцям відмовляють у врахуванні всіх сум, посилаючись на інструкції Кабміну та Пенсійного фонду.

За законом, при розрахунку пенсій повинна братися середня зарплата працівників за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Тобто у 2010 році повинна братися базова зарплата за 2009 рік. Однак за вказівкою уряду Пенсійний фонд бере меншу зарплату за 2007 рік.

Тимчасом за окремим таємним законом колишні високопосадовці, у тому числі Азаров, отримують пенсії, які перевищують пенсії пересічних громадян в десятки разів. Так реалізується принцип "Своїм - все, ворогам - закон".

Коли у державі немає грошей, то будь-яка європейська держава скорочує витрати на державне управління. Азаров же винайшов нову формулу: зменшив фінансування основних статей фінплану і на 29% збільшив видатки на утримання вищих органів державної влади. Це викликає невдоволення народу.

Мабуть, з цієї причини президента охороняє ціле військове формування - майже  чотири роти у складі 140 осіб, витрати на яке складають 20 мільйонів гривень. Нічого дивного: скрізь внутрішні вороги.

Так-сяк з витратами розібралися. А що ж з доходами?

Для їх зростання треба збільшити темпи росту реального сектора економіки, у першу чергу, в галузях, які під впливом пропозиції створять значний попит. Це загальновідоме правило якнайшвидшого пожвавлення економіки. Де наразі може бути такий попит, який швидко реагуватиме на пропозицію?

Звичайно, це виробництво продуктів харчування, зокрема тваринництво. Саме туди повинні були піти державні інвестиції. До того ж, зросла б конкуренція і подешевшали б продукти, чим на словах намагається опікуватися прем'єр.

Однак інвестиції пішли у гірничо-збагачувальну галузь, власниками якої є переважно члени уряду та олігархи правлячої партії. А це майже ніяк не вплине на ту ланку ланцюжка економічного розвитку, яка дає поштовх всій економіці.

У проекті Податкового кодексу, який поки можуть побачити лише окремі люди, нібито передбачене зменшення податку на прибуток. Після введення цієї норми доходи зведеного бюджету відразу ж зменшаться, і державі доведеться чекати п'ять років, поки додатковий прибуток не приведе до зростання доходів населення.

Загалом це правильний підхід до стимулювання економічного розвитку та зростання доходів населення, але він прийнятний під час підйому економіки. В період кризи розвинуті країни проводять конверсію бізнесу, і гірнича галузь до перспективних напрямків розвитку економіки ніяк не належить.

Оскільки Україну за десять років президент обіцяє ввести до кола 20 найбільш розвинутих держав, виходить, що Азаров йде проти президента.

Тимчасом одна з головних проблем розвитку економіки - наявність інфляції. Ії головні чинники - ріст цін, зокрема за рахунок підвищення витрат бюджету, зростання витрат виробництва, особливо за рахунок високих ставок кредитування, зменшення реальної купівельної спроможності населення.

Якщо Азаров візьме внутрішній займ, країна отримає додаткову інфляцію. Якщо візьме в борг за кордоном долари - буде те саме, бо НБУ покладе їх у свої сховища, а натомість дасть уряду відповідну суму у гривні за нинішнім курсом.

В Україні боротьба з інфляцією набула нового забарвлення - стагфляції, тобто одночасно стагнації та інфляції. Зміст цього економічного процесу полягає у зменшенні купівельної спроможності громадян при одночасному зростанні цін, що призводить до дефляції - штучного зменшення показника інфляції.

Першою цим почала похвалятися колишня прем'єрка: мовляв, інфляція в Україні невелика - тоді більше 16%. Наразі і правляча партія в особі прем'єра і заступника голови адміністрації президента Ірини Акімової повторює це твердження, вводячи в оману населення. Як швидко ми, мовляв, навели лад. Така от стабілізація.

У випадку стагфляції виникають протиріччя: для подолання рецесії треба збільшити інвестиції та зменшити банківський процент, а для стримування інфляції - скорочувати грошову пропозицію і підвищувати процент.

Уряд робить все навпаки: слабо стимулює інвестиції і нічого не робить для зменшення банківського процента. Більш того, він роздуває бюджетні витрати на управління. У такій ситуації банки залишаються зі своїми проблемами сам на сам.

Однією з байок нинішнього уряду є те, що ринок гарантовано веде до процвітання. Двадцяті роки минулого століття довели: це зовсім не так. Тому президент США Франклін Рузвельт, попри інтереси олігархів, впровадив систему регулювання економіки за рецептами англійського економіста Джона Кейнса.

Чи знають нинішні керманичі з провладної партії, що покладено в основу регульованої економіки Кейнса? Навряд чи, і тому ведуть Україну до економічної стабілізації на кшталт цвинтаря, намагаючись нишком отримати щось і для себе.

Вони давно поділили український народ на абсолютну меншість "своїх" та більшість "чужих" у питаннях розподілу загальнонародної власності - розміру зарплат, матеріальної допомоги, пенсій, безкоштовних квартир, транспорту.

Якщо у Великій Британії парламентар отримує 6 тисяч фунтів стерлінгів, стільки ж, скільки вчитель середньої школи, то чому в Україні різниця між зарплатами, як мінімум, п'ятнадцятикратна? Чи, може, Україна багатша за Велику Британію?

За який героїчний вчинок президент Леонід Кучма присвоїв звання Героя України з правом збільшення пенсії на 40% голові Верховної ради Володимиру Литвину?

Перший Герой України льотчик-випробувач КБ Антонова Олександр Галуненко ризикував життям, рятуючи людей і літаки. Чи можна ставити на один щабель цих людей?

Декому може здатися, що такі порівняння не стосуються стабілізації економіки. Це не так. Будь-яка людина єдина у своєму матеріальному і духовному житті, а тому вона хоче мати те можливе, чого прагне домогтися у цьому світі. А не на тому світі стабілізації на кшталт цвинтаря, де все тихо.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua