Капіталізм і цивілізація

Капіталізм і цивілізація

Католицька західна Україна працює у легкій і харчовій галузях. Православні схід і центр зорієнтовані на видобуток корисних копалин і нетехнологічні металургію та хімію. Ісламський Крим зосередився на сільському господарстві.
П'ятниця, 25 червня 2010, 10:13
Євген Нікітін, випускник КПІ

Капіталістична система викристалізувалася як найбільш адекватна біологічна сутність людини. Подолавши такі альтернативи, як фашизм і комунізм, капіталізм створив єдину планетарну систему матеріального виробництва.

Проте, враховуючи інститут релігії, який все ще відіграє велику роль в економічній взаємодії людей, капіталізм має деякі ключові відмінності у різних цивілізаційних ареалах, що формуються релігійними доктринами. Відповідно від цих відмінностей, вибудовується загальносвітовий розподіл праці.

Для ефективного розвитку капіталістичної взаємодії надзвичайно важливий рівень економічної довіри між людьми. Спробуємо проаналізувати його у різних цивілізаційних ареалах, вибудувавши шкалу цивілізацій за їх місцем у сучасному капіталістичному загальносвітовому розподілі праці.

1. Протестантська: Англія, США, Австралія, Канада, Німеччина. Капіталізм зародився у надрах цієї цивілізаційної моделі і найбільш ефективно функціонує у цьому ареалі. Система виробництва концентрує високотехнологічні галузі і науково-дослідні установи, що забезпечують глобальну економічну потребу.

2. Конфуціанська: Китай, Корея, Японія. Ця цивілізаційна модель ідеальна для швидкого впровадження у масове виробництва найширшого спектра товарів, починаючи від високотехнологічних і закінчуючи найпростішими. Проте є проблематичною побудова інноваційних науково-дослідних установ.

3. Католицька: Франція, Італія, Польща, Португалія. Менш раціональна, ніж дві попередні, проте досить ефективна у середній ланці виробництва.

4. Православна: Росія, Греція, Сербія. Враховуючи низький ступінь суспільної довіри і вищий рівень неформальної корупційної складової в економічній взаємодії, ця цивілізація займає ресурсно-постачальні позиції у світовій економіці.

5. Індійська: Індія. Кастова система створює чітку економічну субординацію і унеможливлює соціальну динаміку. Це суттєво гальмує економічний поступ, орієнтуючи дану модель на аграрне низькотехнологічне самозабезпечення.

6. Арабська: Ірак, Сирія, Єгипет. Іслам накладає табу на банківську діяльність, що унеможливлює великі інвестиційні проекти. Як наслідок, у глобальному розподілі праці країни зосереджені на видобутку корисних копалин та агросекторі.

7. Африканська: країни Африки південніше Сахари. Найменш адекватна капіталізму модель, яка перебуває у процесі формування.

Індивіди з цих ареалів взаємодіють у глобальному розподілі і займають ієрархічну ланку у споживчих можливостях. Оскільки рівень споживання диференційований територіально, це не породжує глобальний конфлікт багатих проти бідних.

Якщо ж на певній території знаходяться представники різних цивілізацій, як у Південній Африці, де зійшлися найбільш адекватна капіталізму протестантська цивілізація та найменш адаптована до капіталістичних відносин африканська, спостерігаються величезна соціальна напруга і рівень злочинності.

Подібна напруга існує у європейських країнах, де зросла кількість мусульман, та у США, де присутні досить вагомі католицька та африканська меншини.

Аналіз України крізь цю призму показує деякі особливості, пов'язані з переходом до капіталістичних відносин різних цивілізаційних ареалів.

Західна Україна, яка належить до католицької цивілізаційної сфери, налагоджує середню ланку виробництва у легкій і харчовій промисловості.

Східна і центральна частини зорієнтовані на видобуток корисних копалин і низькотехнологічний цикл у металургії та хімії.

Ісламська цивілізація, яка представлена нечисленною кримськотатарською громадою, посіла місце у низькотехнологічному сільському господарстві.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!