Якщо завтра війна

Якщо завтра війна

На покриття дефіциту бюджету Штатам треба залучити 100 мільярдів доларів. Як це зробити? Найпростіший шлях - почати війну, і тоді інвестори самі побіжать купувати казначейські облігації американського уряду.
Вівторок, 22 червня 2010, 11:22
Олексій В'язовський, аналітик ФГ "Калита-Фінанс"

Затріщав кулемет, і літак полетів,

Загриміли могуттю танки,

І піхота пішла в переможний похід,

І помчали прудкі тачанки.

Реклама:

У минулі вихідні з'явилася вельми тривожна інформація з близькосхідного регіону. За деякими даними, більше десяти американських і один ізраїльський бойовий корабель рушили через Суецький канал у бік Червоного моря.

На чолі цієї групи - авіаносець CVN-75 "Трумен" з шістдесятьма винищувачами-бомбардувальниками на борту і п'ятьма тисячами морських піхотинців. Також в об'єднанні чотири крейсери, 15 фрегатів і підводних човнів.

Караван планує долучитися до групи CVN-69 на чолі з авіаносцем "Ейзенхауер", яка вже знаходиться у Перській затоці.

Різке посилення військово-морської присутності у регіоні експерти пов'язують з недавно введеними санкціями проти Ірану.

Нові бойові одиниці дозволять контролювати поставки в Іран товарів, що потрапили під дію санкцій. Крім того, підвищена бойова готовність дозволить американським та ізраїльським військовим адекватно реагувати на ймовірні агресивні дії мусульманської держави, незгодної з недавніми рішеннями ООН.

Як відомо, крім загальних заборон, США і Євросоюз в односторонньому порядку ввели додаткові санкції проти Ірану. Вони, зокрема, торкнулися військової продукції і поставок нафтопереробного обладнання.

У підсумку, Іран не може імпортувати устаткування для видобутку і переробки нафти. Оскільки ця країна не виробляє таке обладнання, це може болісно позначитися на її економіці. Отже, Захід провокує Іран на прямий конфлікт.

Поки на ситуацію відреагували лише фінансові ринки. Так, у понеділок на азійській сесії нафтові котирування додали більше 1,5%, при цьому з початку минулого тижня ціни на вуглеводні виросли на 7%.

За барель марки brent дають 79,5 долара, і це не межа. Крім того, у червні вартість золота знаходиться на історичних максимумах - 1 260 доларів за тройську унцію.

Існує ще один важливий чинник, який сигналізує про зростаючу напруженість у світі - попит на американські казначейські папери. Так, прибутковість десятирічних бондів знаходиться поблизу мінімальних значень з кінця 2009 року - нижче 3,5%.

Низькі ставки особливо важливі для уряду США, якому необхідно обслуговувати гігантський державний борг, який становить 13 трильйонів доларів.

Крім ставок, ключову роль відіграє попит. На липень 2010 року заплановано найбільші з жовтня 2009 року обсяги погашення державного боргу. Казначейству необхідно залучити майже 700 мільярдів тільки на рефінансування старих боргів.

На покриття дефіциту бюджету Штатам доведеться залучити 100 мільярдів доларів. Як це зробити? Найпростіший шлях - почати війну, і тоді інвестори самі побіжать купувати казначейські облігації американського уряду.

При цьому деякі політичні експерти стверджують, що загроза війни на Близькому Сході реальна ще й з іншої причини: військовий конфлікт міг би стати могутнім драйвером відновлення американської економіки та економік розвинених країн.

Такий сценарій, мовляв, збільшив би активність у ВПК, створив нові робочі місця і знизив напругу на ринку праці. Війна посилила б попит на американські держоблігації і знизила б вартість запозичень для великих корпорацій у США.

Стали б менш актуальними проблеми держборгу і роздутих бюджетних дефіцитів, які можна було б виправдати геополітичними обставинами. При цьому конфлікт на Близькому Сході украй негативно вплинув би на Китай та інші країни, які активно імпортують енергоресурси з Близького Сходу.

У підсумку, США за рахунок проблем інших країн змогли б видряпатися з економічної кризи, як це вже було після Другої світової війни.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: