Логопеди і диверсифікація

Логопеди і диверсифікація

Слово "недиверсифіковані" у російському варіанті надто довге, воно має аж десять складів. Далеко не кожен може його вимовити. Експеримент показав: виходить переважно з четвертої спроби. Крім одного випадку. І це був лікар-логопед.
Понеділок, 19 квітня 2010, 14:33
Тарас Козак, президент інвестиційної групи "Універ"

З розвитком українського фондового ринку компанії з управління активами зацікавляться більш широкою диверсифікацією відкритих інвестфондів. ДКЦПФР буде зобов'язана встановити чіткі правила гри, щоб, наприклад, фонди облігацій не купували акції.

Українські фондові індекси UX і PFTS за останній рік зросли більш ніж учетверо - на 360% та 313% відповідно, продемонструвавши найкращий показник серед усіх світових фондових майданчиків.

Здавалося б, вклавши кошти в український індексний фонд рік тому і купивши його паї на 1 тисячу гривень, інвестор сьогодні отримав би 4 тисячі гривень. В усьому світі індексний фонд повторює індекс і зростає або падає разом з ним.

Однак в Україні у біржових індексах питома вага деяких паперів сягає 15%, а диверсифіковані фонди, згідно із законодавством, не мають права купувати один папір на більш ніж 5% вартості чистих активів.

Значить, вони не можуть "повторити" індекс. Якщо ДКЦПФР вважає, що понад 5% інвестувати в один папір не можна, то виняток треба зробити хоча б для індексних фондів. Адже немає резону створювати їх без чіткого повторення індексу.

З цієї причини "буму" створення індексних фондів у країні не відбулося. Надмірна зарегульованість невенчурних фондів стримує розвиток ринку публічних інститутів спільного інвестування. І коли це обмеження знімуть, ринок очікує зростання кількості та розмірів індексних фондів.

Наразі ж кожен викручується, як може. Клієнти керуючих компаній, надивившись на кращі світові зразки, вимагали від КУА можливості інвестувати в індексні фонди.

У назві такого фонду завжди повинна бути зазначена назва індексу, за зразком якого він інвестує активи. Частки кожного цінного паперу в індексному кошику та портфелі фонду повинні збігатися.

В умовах тиску народних мас і законодавчих заборон довелося іти на різні виверти, вигадуючи хитрий індекс, що включає у себе все.

Так, КУА "Сократ", нині КУА "Піоглобал Україна", для портфеля акцій "Преміум-фонду Індексний" як еталон взяла індекс ПФТС, додавши портфель інструментів з фіксованою прибутковістю, який відповідає саморобному облігаційному індексу "Сократа" і включає цінні папери найбільш надійних і дохідних емітентів.

Компанія пояснювала, що це дозволить уникнути значного падіння вартості цінних паперів фонду в періоди корекції ринку. Тобто, в індекс інвестуємо, але йому не довіряємо, а підстраховуємося облігаціями та депозитами.

КУА "УкрСиб Ессет Менеджмент" створила індексний фонд "УкрСиб Індексний". Це інвестиційний фонд закритого типу у формі акціонерного товариства. І в цьому випадку у назві фонду не було назви індексу.

Через форму створення закритого недиверсифікованого корпоративного фонду компанія з управління активами при великому банку не змогла зібрати у фонд істотні кошти - його активи не перевищували 1 мільйона гривень.

Серед останніх прикладів - фонд індексних акцій "Аргентум" КУА "Драгон Есет Менеджмент". Саме "фонд індексних акцій", а не індексний фонд акцій - хоча для непрофесіонала обидва вирази тотожні, може дотримуватися встановленої законом диверсифікації - не більше 5% активів фонду в одній акції.

Не менше 60% своїх активів цей відкритий пайовий диверсифікований інвестиційний фонд вкладає у найбільш ліквідні акції, що входять у ці індекси ПФТС та Української біржі, а для підтримки достатньої ліквідності не менше 10% активів розміщує на депозитах у провідних українських банках.

Український законодавець розділив інвестиційні фонди на категорії - корпоративні та пайові, типи - відкриті, інтервальні та закриті, і види - диверсифіковані та недиверсифіковані.

Слово "недиверсифіковані" у російському варіанті надто довге, воно має аж десять складів. Далеко не кожен може його вимовити. Експеримент показав: виходить переважно з четвертої спроби. Крім одного випадку. І це був лікар-логопед.

По-українськи звучить трохи краще - лише вісім складів, але легше від цього не стає. Здавалося б, якщо таке складне слово зустрічається у тексті закону - воно повинно мати глибокий сакральний або сакраментальний сенс.

Слово "диверсифікація" походить від латинських divers - різний і facere - робити. Диверсифікація активів або інвестування коштів у різні активи - найважливіше правило інвестора. "Не складай всі яйця в один кошик!" - говорить приказка. Таким чином, диверсифікація активів фонду повинна сприяти зменшенню ризику.

Однак розробники закону спробували нав'язати своє бачення кошиків для яєць. Якщо у світі під диверсифікацією розуміють різноманітність активів, то український законодавець вказує, у першу чергу, на диверсифікацію класів активів, іншими словами, не просто різні кошики, а ще й зроблені з різних матеріалів.

Наприклад, у попередній версії закону "Про інститути спільного інвестування" було зазначено, що частка акцій у диверсифікованому фонді не може складати більше 40%, а держпаперів - не більше 50%.

Чи зменшує ризики таке розуміння диверсифікації? До певної міри. Але в той же час виникає питання: чому саме 40% акцій, а не 33%? Невже чим менше обмежуюче число, тим менші ризики?

Насправді, надмірно обмежуючи деякі класи активів, розробники нормативної бази змушують керуючих інвестувати у ті активи, які їм у даний момент абсолютно не подобаються, особливо під час кризи. А диверсифікація вимагає!

Часто виникає дилема: рятувати гроші клієнтів чи дотримуватися закону? Кожен керуючий вирішує по-своєму, але навіщо у законі створювати приводи для мук?

В останній редакції закону "Про інститути спільного інвестування" від 13 лютого 2009 року деякі обмеження зняті, але підхід залишився. Все така ж диверсифікація за класами активів для всіх відкритих та інтервальних фондів.

Опоненти заперечать, що саме таке розуміння диверсифікації і заборона на велику частку акцій у портфелях врятувало багато ПІФів від серйозних проблем під час кризи. Але ж це і створило дані проблеми!

Ніякий відкритий або інтервальний фонд, у тому числі й облігаційний, не міг обійтися без акцій у портфелі, не порушуючи закон. Ніякий відкритий або інтервальний фонд не міг обійтися без корпоративних або банківських облігацій у портфелі, не порушуючи норму про диверсифікацію.

У 2006 році в Інвестиційній групі "Універ" з'явився фонд "Ярослав Мудрий - фонд акцій". Це мав бути відкритий пайовий фонд, що інвестує більшу частину активів в акції українських емітентів.

Але тоді існувало обмеження на частку акцій у портфелі диверсифікованого фонду, тож йому довелося вказувати, що він вкладатиме в акції максимальну частку активів, дотримуючись усіх вимог з диверсифікації. Інакше "Ярослав" не міг бути відкритим фондом, адже усі відкриті - обов'язково диверсифіковані.

Якщо на початку розвитку ринку ІСІ в Україні усі відкриті фонди були однакові - до 40% активів інвестували в акції українських емітентів, 20% - у корпоративні облігації, а решту коштів - в ОВДП, депозити та інші активи, то зараз так звану диверсифікацію розширили.

Тепер фонди можуть інвестувати значно більші частки обсягом до 90% в акції та облігації. У перспективі буде з'являтися все більше спеціалізованих фондів - індексних, фондів акцій та облігацій. Це будуть реальні фонди, а не ті, що існували недавно. Тоді компанія афішувала, що вкладає гроші інвесторів в облігації, а при падінні ринку акцій виявлялося: усі гроші - в акціях.

Зразком може служити російське законодавство про інститути спільного інвестування, яке дозволяє публічні фонди більше десяти видів - акцій, облігацій, змішані, індексні, галузеві індексні, фонди грошового ринку, фонди фондів - і встановлює їх жорстку регламентацію.

Тобто відкритий фонд грошового ринку не має права купувати акції, хоча в Україні можна назватися таким фондом і купувати все, що завгодно, аж до нерухомості.

Можливо, наразі подібне розмаїття і передчасне для українського фондового ринку через його нерозвиненість, але через кілька років таке завдання постане.

Про ширшу диверсифікацію своїх фондів задумаються компанії з управління активами, а потім, поза сумнівом, ДКЦПФР зобов'язана буде встановити чіткі і прості правила гри з метою прозорості та захисту інвесторів.

І щоб було зрозуміло без лікарів-логопедів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!