Хто "дерибанить" держбанки

Хто "дерибанить" держбанки

Продати або купити зараз три державні банки можна за 3-6 мільярдів гривень, а через два-три роки за них можна отримати не менше 10 мільярдів гривень. Чудова арифметика, міністре-реформаторе, правда?
Вівторок, 23 березня 2010, 14:38
Андрій Новак, кандидат економічних наук, автор книги "Як підняти українську економіку"

Виголошена на щорічній інвестиційній конференції заява віце-прем'єр міністра та за сумісництвом головного реформатора Сергія Тігіпка про намір уряду продати куплені державою банки - Укргазбанк, "Родовід Банк" і "Банк Київ" - шокувала.

Напевне, за цим Тігіпко і прийшов у цей, за його ж словами, неконституційний нелегітимний уряд - зробити черговий виток свого банківського бізнесу.

Якщо наповнювати держбюджет боргами і коштами від приватизації, як робив попередній уряд і як продовжує робити діючий, то це лише латання бюджетних дір сьогодні, які розірвуться ще ширше завтра.

Україна, на відміну від розвинених країн, лише заглиблюється у кризу і консервує антикризові заходи. Новий уряд робить кроки, які будуть актуальними у майбутньому: готує до продажу державні об'єкти у найбільш проблемній сфері - банківській. Однак вартість нерухомості і банків нині мінімальна.

Реклама:

Сьогодні в Україні потрібно не продавати банки, закладаючи нову нестабільність, а навпаки - через збільшені державні банківські активи прямо кредитувати реальний сектор для відновлення і нарощення економічного відтворення.

Потрібно максимально відвести банківський капітал від спекулятивних операцій і спрямувати його у репродуктивну економіку. І вже тільки доходами економічного відтворення через їх оподаткування наповнювати бюджет держави.

Немає гіршого часу для приватизації державного майна, особливо у банківській сфері. Немає гіршого для держави. Але немає кращого для "дерибанщиків". Схоже, банки підуть з молотка за демпінговими цінами і навіть без торгів.

Невже Володимира Стельмаха залишили на посаді глави НБУ саме для того, щоб закінчити фінансову круговерть криза-націоналізація-приватизація?

У цій круговерті націоналізація банків відбувалася за допомогою великих грошей бюджету, тобто платників податків, а приватизація пройде "для своїх". Звичайно, під домовлені "інвестиційні фонди" чи "фінансові корпорації" і, звичайно, за заниженими цінами, адже банки "проблемні", а тут криза.

У 2009 році держава влила у статутні фонди згаданих трьох банків 17 мільярдів гривень. Нині їхній капітал складає 7 мільярдів гривень. Різниця, ймовірно, осіла на рахунках власників банків, колишніх урядовців і діючих очільників НБУ.

Реальний показник мультиплікатора "ціна банку - капітал банку" під час кризи становить 0,5-0,9. Тобто продати або купити усі три установи зараз можна за 3,5-6,3 мільярда гривень, а через два-три роки за них можна отримати не менше 10 мільярдів гривень. Чудова арифметика, міністре-реформаторе, правда?

Очевидно, що слідом за неконституційним політичним шабашем з формування коаліції та уряду в Україні йде банківський шабаш з переділу фінансових активів від бідних платників податків - наповнювачів бюджету на користь багатих - сьогоднішніх розпорядників цього бюджету.

А де ж "придворна" опозиція під керівництвом Арсенія Яценюка? Куди поділася "бездворна" опозиція Юлії Тимошенко? І куди запропастилася "безпритульна" опозиція уламків НУНС? Де ви? Вас не чути! Чи, може, ви у черзі на куплені коштом платників податків державні банки?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: