Даєш комп’ютерний всеобуч

Даєш комп’ютерний всеобуч

Якщо ми хочемо забезпечити конкурентоспроможність України, створити робочі місця і додаткові умови для самозайнятості населення, нам необхідно розгортати мережу середньої технічної освіти.
Вівторок, 2 березня 2010, 14:29
Едуард Рубін, директор компанії "Телесенс"

Один мій знайомий, підприємливий парубок, робить бізнес, не виходячи з дому: торгує товарами у різних країнах через інтернет. Інший, блискучий педагог, дає приватні уроки студентам Бельгії, Голландії, Франції, не залишаючи власної квартири у Харкові.

Коли усі обговорюють результати виборів і роблять припущення щодо найближчих кадрових призначень, хочеться говорити про фундаментальні речі, які далекі від політики, але є ефективним інструментом поліпшення життя, зростання конкурентоспроможності економіки України та подальшого становлення вільного суспільства.

Прогрес не просто входить у повсякденне життя, він стає її невід'ємною частиною, засобом заробітку, доступним людям різних професій. Сьогодні для досягнення успіху і забезпечення гідного життя часто треба мати лише певний рівень комп'ютерної грамотності.

Однак українці до всесвітньої мережі долучаються вкрай повільно. За даними Держкомстату, у 2009 році кількість абонентів хоча і зросла майже в півтора рази, склала всього 2,8 мільйона осіб.

Реклама:

Комп'ютерна грамотність населення, незважаючи на бадьорі звіти про повну комп'ютеризацію шкіл, далеко не на висоті. За цим показником, кажуть соціологи, Україна займає 36 місце у списку з 42 країн.

Більше того, дослідження "Інформаційно-комунікаційні технології як каталізатор розвитку під час рецесії", проведене Світовим економічним форумом, показало: Україна опинилася на 62 місці за проникненням інформаційних технологій у бізнес і державні структури.

А це вже проблема держави в цілому, оскільки у світі давно встановлена пряма залежність розвиненості і стабільності економіки від рівня комп'ютерної грамотності і впровадження інновацій.

Таким чином, не роблячи сьогодні семимильних кроків у розвитку комп'ютерної грамотності населення, Україна забезпечує собі завтрашній програш у конкурентоспроможності економіки.

Я все життя працюю в IT-бізнесі, тож бачу значний резерв розвитку України саме у нових напрямках комп'ютеризації. І це той випадок, коли персональний бізнес-інтерес збігається з інтересами держави.

Аналізуючи ситуацію у системі освіти, я зробив цікаве спостереження: в Україна існує значний розрив у комп'ютерній підготовці. Є система середньої освіти, у якій інформатика давно стала обов'язковим предметом, є численні вузи, які готують фахівців у сфері IT.

Однак відсутня ланка середньої технічної освіти - спеціалізовані коледжі, ПТУ, технікуми, які б готували програмістів. Тимчасом середньостатистичний програміст на Заході не має вищої освіти, і це не є перешкодою для отримання добре оплачуваної роботи.

Саме у цьому - у відкритті спеціалізованих коледжів та професійно-технічних училищ - я бачу значний резерв підвищення комп'ютерної грамотності населення.

Якщо ми хочемо забезпечити конкурентоспроможність не тільки вітчизняної IT-галузі, а й України в цілому, створити робочі місця і додаткові умови для самозайнятості населення, нам необхідно розгортати мережу середньої технічної освіти.

Випускник такого коледжу не обов'язково має працювати програмістом. Він зможе продовжити освіту де завгодно, змінити діяльність чи відкрити власний бізнес, але у будь-якій справі міцна комп'ютерна грамотність стане надійною запорукою успішності.

Саме тому я переконаний, що середня комп'ютерна освіта на рівні спеціальних програм у старших класах, коледжах та бакалавраті вузів з часом має стати обов'язковою.

Таке починання могло б виявитися яскравим зразком приватно-державного партнерства. Адже, мінімізуючи державні витрати, до складання навчальних програм та проведення занять можна було б долучати профільний бізнес і галузеві громадські об'єднання.

Не сумніваюся, що багато моїх колег, кровно зацікавлених у розвитку кадрової бази, активно долучилися б до цієї роботи.

Звісно ж, така освіта буде користуватися неабияким попитом: вже зараз у зв'язку з переходом на 12-річний цикл освіти у школі багато хлопців і дівчат, не бажаючи до 19 років сидіти за шкільною партою, готові шукати альтернативні форми продовження навчання.

Так чи інакше, але прогалину у комп'ютерній освіті між школою і вузом слід заповнити, адже фахівець будь-якої галузі без комп'ютерних знань і навичок - запорука відставання країни.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: